Як виникло озеро Синевир

Існує декілька легенд про походження та виникнення Синевирського озера. Пропонуємо тобі прочитати одну із них.

«У давні часи ці гори належали багатому графу, і верховинці змушені були працювати на нього: випасати графських овець і корів, рубати ліс, косити траву. У графа була красуня донька Синь. Дівчину звали так тому, що в очах її, здавалося, була зібрана вся синява бездонного карпатського неба.

Одного разу багач вирішив перевірити, як його наймити-лісоруби працюють у горах. Синь попросила батька взяти її з собою. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, донька пішла на галявини збирати квіти.

Раптом до неї долинули чарівні переливи сопілки, і дівчина пішла на ці звуки. На поляні, де паслися вівці, вона побачила юнака, котрий грав на сопілці.
Помітивши дівчину, юнак перестав грати..

Дівчина попросила його заграти ще, і в лісі довго лунали дивовижні мелодії. Під вечір дівчина попрощалася з Виром, пообіцявши навідати його незабаром. Через деякий час граф знову приїхав у ці місця, і Синь зустрілася з Виром. Усе було, як і першого разу. Молоді люди покохали один одного і стали потай зустрічатися. Та злі заздрісники донесли графові, що його донька кохає простого пастуха.

Граф заборонив доньці зустрічатися з Виром. Та хіба знайдуться сили, які б перемогли кохання? Не зупинили Синь заборони батька, не злякали Вира погрози графа. І тоді граф наказав убити пастуха.

Якось сидів Вир на лісовій галявині і грав на сопілці, чекаючи кохану. Графські слуги підкралися і зіштовхнули на нього з високої гори величезний камінь...

Почувши страшну звістку, Синь побігла через гори і ліси до місця загибелі коханого. Обняла дівчина величезний камінь-могилу і гірко заплакала. Дівочі сльози лилися й лилися, поки не затопили всю галявину і саму Синь, утворивши озеро, яке люди назвали Синевир. Вода в озері синя, як небо над Карпатами, як очі Сині, а острівець посередині озера – це вершок каменя-могили Сині і Вира».

Цю прекрасну легенду закарпатські скульптори Іван Бровдій та Михайло Санич втілили у 1983-1984 роках у скульптурній композиції «Синь і Вир». Вирізьблений з червоного дерева монумент розташований на березі озера. Його вага – 30 тон, висота – 13 метрів. Відблискуючи у воді, пам’ятник сприймається як таїнство, як дивовижна казка про невмирущість кохання…

Повернутися назад

Карта походу