Першою книжкою Олега Кузнєцова була збірка оповідань "Похождения
хитрого Соленопсиса", яка вийшла друком в 1977 році. Важко повірити,
що ця книжка у письменника перша, бо написана вона справді майстерно. Надовго
запам'ятовуються її герої - сміливий винахідливий і дещо злодійкуватий
мурашка Соленопсис ("Похождения хитрого Соленопсиса"), обережний
і розсудливий бабак Кадир ("Тарбаганьи приключения"), хоробрий
і відповідальний бичок ("Бычок из консервной банки"), вередливий
і безтурботний веприк ("Однажды в кабаньем детстве"). Жанр цих
творів Олег Кузнєцов визначив як "правдиві казки". Та, здається,
не казки, а бувальщини розповідає О.Кузнєцов. А якщо він і вивчає особливо
уважно поведінку та психологію своїх героїв, намагаючись зрозуміти і пояснити
не просто їхні вчинки, а й логіку поведінки, то хіба не так чинив А.П.Чехов,
пишучи оповідання "Каштанка" і "Белолобый" чи Джек
Лондон, автор "Белого Клыка". Але ж ці твори ніхто не називає
казками.
В творах О.Кузнєцова "думають", проявляють винахідливість
і звичайний мурашка із лісового мурашника, і риба бичок, і бабак. Та ще
й як думають! Інакше їм не вижити в цьому складному й повному небезпеки
світі. Але для природи однаково дорогі всі - від амеби до людини. Саме
про це і нагадує нам Олег Кузнєцов.
Олег Олександрович прийшов у літературу, вже немало побачивши в
житті. Народився він у Москві в 1936 році, отримав середню освіту, служив
на флоті, деякий час працював учителем біології. Здається, він давно готувався
сказати всім нам своє хвилююче і вагоме слово на захист наших сусідів по
планеті - тварин, і на захист життя взагалі. Читаючи його повість "Ефимычев
лось", оповідання "Гурал і Карл" та "Причем здесь Мухтар?",
переконуєшся в тому, що вирішальну роль в долі живої істоти дуже часто
відіграє людина. Твори Олега Кузнєцова кличуть і дітей і дорослих відчути
свою відповідальність за життя на Землі, бути добрішими та гуманнішими.