Книги для дітей — це моделі людського життя. Хороша дитяча книга має допомагати дитині у розв’язанні реально існуючих конфліктів, повинна не відводити юного читача у світ пустих ілюзій, не викликати сліз безсилля, а підбадьорювати і вчити з оптимізмом дивитися у майбутнє, стимулювати до активних дій, виховувати волю, відповідальність, любов і доброту. І мета та завдання саме дитячої книги — уберегти майбутнього дорослого від песимізму, буденної рутини, навчити розуміти та берегти красу і добро, вміти критично сприймати дійсність — бути дієвою творчою особистістю. Адже, бездіяльність означає поразку, а джерело надії — це активна фантазія і дії, а не ілюзорні повітряні замки.

Впродовж усього свого життя людина звертається до книги. Спочатку ми, а потім наші діти вивчають літери, складають з них слова, речення, спілкуються, а, як відомо, однією з основ духовного життя родини, сім’ї і є спілкування. Саме з розмов з батьками, у бесідах, під час обміну думками та досвідом діти усвідомлюють, що таке добро і зло, милосердя й віра, допомога й дружба, любов і великодушність, шляхетність та гідність, справедливість і честь. Глибше зрозуміти та осмислити ці поняття і оточуючий світ дітям допомагають книги для сімейного читання. І одне з основних завдань дорослих — батьків, вихователів, бібліотекарів — грамотно та ненав’язливо полегшити малюкам процес пізнання навколишнього світу і самого себе. На це спрямовані книги для дітей молодшого (1–3 роки), середнього (3–4 роки) та старшого (5–6 років) дошкільного віку італійського письменника Д. Стілтон «Времена года», «Делать или не делать», «Ферма». Ці книги серії «Відчини і подивись» розраховані на найменших діточок. Дверцята та віконця, що відчиняються у книжечці, стануть сюрпризом для малюка і допоможуть активізувати інтерес, а значить плідно попрацювати з нею. За допомогою такої книги легко ознайомити дитину з формою предметів і кольорами, цифрами та літерами, закласти їй елементарні поняття про оточуючий світ. Книги видавництва «Карапуз»: «Я люблю гратися», «Я йду шукати», «Бачу, чую, відчуваю» розширять знання про оточуючій світ, сприятимуть розвитку мови та логічного мислення. Ці книги містять запитання, якими слід скористатися як орієнтиром у розмові з дитиною, а також вони можуть бути для бібліотекаря методичними вказівками та порадами. Доктором психологічних наук Т.Б. Хомуленко та вчителем Н.П. Кидасюк підготовлено і видано книгу «Країна логіки», розраховану на дітей 4–6 років, а також на їхніх батьків і вихователів. Завдяки цій книзі можна розвивати пам’ять, мислення дитини, вчити аналізувати, порівнювати і готувати до школи. Заслуговує на увагу й видання Л. Генденштейн, О. Мадишевої «Ігри та історії» з серії «Енциклопедія розвиваючих ігор», яке спрямоване на розвиток кмітливості у дітей 6–8 років. Її упорядники, аби зробити книгу цікавішою, включили безпосередньо до текстів цікаві історії та малюнки, об’єднані спільним сюжетом, а також численні ігри та завдання. За мету було поставлено — розвинути у дитини логіку, спостереження, пам'ять та допомогти добре підготуватися до школи і успішно засвоювати матеріал шкільної програми. Заняття з цією книгою не вимагають від зайнятих дорослих попередньої підготовки, тому що, всі ігри та завдання супроводжуються конкретними методичними рекомендаціями. Ілюстрований посібник П. Семенченко «399 задач, вправ і головоломок» з серії «Енциклопедія інтелекту», розрахований на учнів початкових класів. Він навчить школяра самостійно і творчо мислити, йти крок за кроком від простих до більш складних задач, допоможе набувати та тренувати такі важливі якості, як логіку, увагу, гострий зір, уяву.

Традиція читання книги в сім’ї допомагає всім членам родини глибше пізнати один одного, відчути причетність до прекрасного, але, на жаль, вечори спільного сімейного читання та обговорення художніх творів забуто. Батьки чомусь помилково вважають, що така практика ефективна лише у вихованні дошкільнят, тоді як і для підлітків у їхньому духовному зростанні спільне читання може значити чимало. Адже, виказуючи своє розуміння життя, свої погляди на ті чи інші явища, події та аналізуючи їх, підліток формує власні ідеали і світобачення. Часто сімейна дискусія переростає у відверту розмову, що дає можливість батькам не тільки констатувати етапи духовного життя дитини, а й коригувати та спрямовувати їх. Щоб заохотити дітей до спільного читання, батькам необхідно добирати літературу відповідно з віком та інтересами дитини. Так, молодші підлітки 10–12 років, в основному, віддають перевагу пригодам, пізнавальній літературі, а також книгам про дружбу. Старші підлітки 13–15 років найбільший інтерес виявляють до фантастики, детективів, науково-пізнавальної літератури і навіть любовних романів. У книзі підліток намагається знайти відповіді на складні етичні, моральні та духовні запитання про сенс життя, шукає приклад для наслідування — того, хто підкаже, як слід жити ... Як правило, такий взірець він знаходить у найближчому оточенні: у родині, школі, серед ровесників. Ідеалізуючи певною мірою сім’ю, підлітки водночас висувають щодо членів родини максималістські вимоги, і таке ставлення до батьків рано чи пізно призводить до конфліктних ситуацій. Книга, а саме, слово в ній, виступає звуковим образом, згустком вражень багатьох поколінь людей. Сучасні психологи виділяють два типи сприйняття художньої літератури підлітками — наївний реалізм, коли діти ототожнюють себе з героями, та підлітковий максималізм, коли підлітку потрібно отримати інформацію, але ненав’язливо, без порад і нотацій. Виділяють психологи і два сучасних підліткових угрупування — «толкіністи» (за прізвищем Дж. Толкієна, автора книги «Володар кілець») та «поттерісти» (за назвою книги Дж. Роулінг «Гаррі Поттер або Філософський камінь»). Нагадуємо про це всім, хто причетний до підліткового читання, щоб пам’ятали, постійно достеменно вивчали вподобання дітей і обов’язково враховували їх у індивідуальній роботі та масових заходах.

З усього розмаїття дитячих книг, що сьогодні виходять з друку, звернемось до тих, де художньо, в переконливій формі реальність переплітається з надією, а фантазія й вигадка слугують тому, щоб краще пізнати оточення і бути готовим до майбутнього, де автор твору відкриває світ з позиції свого героя і дивиться на світ його очима, де відбуваються відповідні дитинству особливості: постійний рух сюжету, зміна ситуацій, процес оновлення картин життя.

Про веселі пригоди маленької, тоненької, як голка істоти, можна дізнатися з казки польської письменниці «Дивачок-Насмішничок». Дивачок не їсть, не п’є води, а тільки сміхом живе. Оселиться в кісках дівчинки або під комірцем у хлопчика — та й починає нашіптувати, щоб вередували, рюмсали, не слухали маму й тата, а потім, дивлячись на такі примхи дітей, регоче до схочу. Отоді, Дивачок ситий та задоволений. Та коли хто з дітей дізнавався про його підступність і починав виправлятися, тоді доводилося Дивачкові шукати собі іншого капризулю. Повість має непересічне виховне значення, тим паче, що виховні моменти подані у книзі на фоні захоплюючих пригод.

Відома книга Ф. Бернет «Маленький лорд Фаунтлерой» на початку ХХ ст. була найвідомішою і найпопулярнішою дитячою книгою. Своєї актуальності вона не втратила й сьогодні. Семирічний Седрик (Кедрик) — хлопчик із золотими кучерями, що мешкає з мамою на околиці Нью-Йорку, одного разу дізнався, що він справжній лорд. І, що необхідно терміново їхати в Англію, до діда — величного графа Доринкорта. Так починається стара добра класична повість з певною долею іронії з підзаголовком: як виховати лорда або посібник для дітей, як виховувати дорослих (тобто, дідусів). А для цього потрібні справжня доброта і щирість — коли думаєш не про себе, а про інших. Важливо бачити в кожній людині добре і наслідувати гарні приклади. Провідна ідея цього твору: будь-яка людина потребує того, щоб її любили,  а головне для кожної дитини — стабільність у сім’ї та щира любов близьких. Дорослим книга ненав’язливо радить хоч інколи дивитися на світ безпосереднім дитячим поглядом. Від цієї книги можна провести паралель до наступної — Е. Потер «Поліанна». Книга по суті схожа на популярне психологічне видання Д. Карнегі «Як перестати хвилюватися і розпочати жити». Основний принцип: якщо в житті вам дістався лимон — зробіть з нього лимонад. Цю філософську сентенцію вкладено в уста 10-річної Поліанни, на долю якої випадає багато випробувань та мало щасливих днів.  Життєстверджуюча філософія книги така: якщо холодного, черствого серця торкнеться чиясь любов і співчуття, воно може ожити, як оживає занедбаний сад за високою огорожею, ключ від якого, здавалося, втрачено назавжди.

Жіноча емансипація все більше входить у наше життя, пронизує нашу свідомість, призводить до деякої зміни традиційної сімейної структури, і, навіть, є причиною кризи в багатьох сім’ях. Старий розподіл ролей між чоловіком і дружиною для сучасного життя сьогодні майже символічний. Відведена роль дружині, матері, домогосподарці суперечить вимогам більшості жінок щодо їхнього права на самовизначення. Тією мірою, якою чоловік (батько) розуміє поняття «домашній затишок», де все відбувається швидко і зручно, для дружини (матері) — це синонім робочого місця. Очевидно й те, що не лише жінки, а й сучасні діти не готові більше сліпо підкорятися авторитету батька. Замість командного тону й батьківського наказу вони чекають обґрунтувань і аргументів. Ніхто не може з впевненістю сказати, як вплине на шлюб і сім’ю емансипація. Тому необхідність приділити певну увагу сімейній проблематиці у літературі для дітей і дорослих є безперечною.

Письменниця К. Нестлінгер у своєму дитячому романів «Плювали ми на огіркового короля»,застосовуючи засоби фантастики, демонструє застарілі пережитки у звичайній сім’ї. Одного разу мати трьох дітей знайшла на кухні подібну до огірка істоту, яка відрекомендувалась як король Кумі-Орі. Чоловік–батько тримає себе по відношенню до «короля» покірливо, називає його «Ваша Величність» і спить з ним. Діти сміються з того. Отже, з появою огіркового короля на поверхню випливає авторитарність сімейного укладу. Хороша сім’я потрапляє в доволі незвичайну двояку ситуацію. Донька голосно заявляє,  що тато не хоче зрозуміти, «що діти — це нормальні люди зі своїми, лише їм, притаманними поглядами і потребою в незалежності». Батько слугує «королю». Ініціативу проявляє маленький син, який дуже просто вирішує всі питання: кладе огірок у лялькову коляску і вивозить з хати. Старший син записує всю історію і передає читачам як повчання та заклик до дій. Так у образах патріархально налаштованого батька–чоловіка, бунтівних дітей та покірної матері–дружини відображено кризу, що загрожує багатьом сучасним сім’ям. Основна суть іншого твору К. Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки» — пародія на сучасність і, водночас, віра в людину. У стилі книжкової наукової фантастики героїня книги фрау Бартолотті отримує поштою консервну бляшанку, в якій знаходиться маленький чоловічок в поживній речовині. Звати його Конрад. Він запрограмований на те, щоб швидко виконувати будь-який наказ. Це — пай-хлопчик, у якого зовсім відсутня власна індивідуальність і критичне мислення, тобто, це своєрідний комп’ютер. Ця дитина не є чудом техніки, а, за всіма правилами комічної вигадки, пародійний образ, породжуючий сміх, в образі якого читач упізнає застиглий, дорослий світ. У результаті хлопчик стає особистістю і прокладає шлях до власної неповторної індивідуальності. Він, нарешті, зрозумів, що має право на заперечення та власну думку.

Широке визнання отримала книга М. Енде «Безкінечна книга» або «Бесконечная книга с рисунками». Це роман про чудове придбання власного «Я», кожна глава якого починається з ілюстрації та головної літери на всю сторінку. Живе сім’я, яка складається з батька, що живе зі своїм горем — втратою дружини й сина — 11-річний хлопчик Бастіон — товстий і боязкий. Жоден з них не здатен ні зрозуміти, ні хоча б спробувати зрозуміти один одного, світ їхніх відносин уявляється застиглим, і здається, що виходу знайти неможливо. І ось Бастіону до рук потрапляє книжка «Безкінечна історія», у якій йдеться про країну Фантазію, де живе хвора дівчинка на ім’я Дитяча Імператриця та герой Атрей, який збирається на пошуки цілющих ліків для неї. Бо якщо дівчинку не вилікувати, країні загрожує залишитися під владою Нічого, але спасителем країни Фантазії може стати тільки людська дитина, яка дасть нове ім’я Дитячій Імператриці та вилікує її. Хлопчик Бастіон настільки захопився цими подіями, що ненароком потрапив у вигаданий світ книжки, яку читав, і де на нього чекає безліч неймовірних пригод. А ось дороги назад з країни Фантазії він знайти ніяк не може, і лише образ батька, скутого крижаною оболонкою, змушує хлопчика повернутися у світ людей. Зустріч Бастіона з Дитячою Імператрицею — це знайомство з більш високим життєвим принципом на шляху до власного «Я», творче передбачення автором можливих конфліктів і пошук шляхів їх вирішення.

Б. Кауфман — американська письменниця, журналістка, онука відомого єврейського письменника Шолом-Алейхема, народилася в Росії. П’ятнадцять років пропрацювавши шкільною вчителькою у Нью-Йорку написала чудовий «шкільний роман» «Вверх по лестнице, ведущей вниз» — це книга, яка відрізняється своєрідністю побудови, сюжетом та стилем, в ній використано типовий сленг юних — у центрі уваги життя підлітків одного класу. Повість піднімає проблеми типово-американської системи освіти та «важких підлітків». Отже, дорослим не завадить ознайомитися з книгою, а діти будуть читати з цікавістю і, можливо, впізнаватимуть себе чи свої вчинки.

У книзі В. Довжика «Перерваний урок» перед головним героєм Ярославом постає багато життєвих питань на які він мужньо шукає відповіді. Як побороти страх, піти новими стежками, знайти нових друзів, нові захоплення, веселих пригод? Як жити, коли нелад у сім’ї? Книгу адресовано учням середнього та старшого шкільного віку, а також усім, кому цікаве шкільне життя, хто не байдужий до внутрішнього світу дітей і вболіває за сімейні стосунки між дорослими і підлітками.

Тема роману «Здравствуй, грусть» Ф. Саган, відомої французької письменниці, — підлітковий егоїзм і жорстокість. Дівчина–підліток, яка живе з батьком, підсвідомо боїться його втратити. І коли вона розуміє, що відносини батька до Анни переростають у велике почуття, намагається будь-що посварити їх. Закінчується це трагічно. Закохана Анна, вислухавши неприємну та неправдиву інформацію гине, і дівчинка лише після її смерті розуміє, що тільки з цією людиною їй було цікаво, що вони були близькими по духу, що Анна могла б стати їй, якщо не матір’ю, то принаймні, близькою подругою.

Твір В. Голдінга «Володар мух» написано у формі філософської притчі. Автор оповідає історію групи хлопчаків, закинутих на безлюдний острів, які спочатку весело заходжуються будувати своє суспільство і демократично вибирають лідера, а потім їхня демократія починає перетворюватися на тоталітарне правління. Цивілізована громада обертається на плем’я, а його члени на диких звірів. У процесі метаморфоз гинуть інакодумці. На щастя хлопчиків рятують від неминучої загибелі англійські моряки, які повертають їх до цивілізації. Однак читачам уже відкривається вся темрява людського серця. У цій повісті піднімається й питання виховання сталих моральних засад, які допомагають людині вистояти у складних життєвих ситуаціях.
Сподіваємося, що використання викладеного матеріалу допоможе у підготовці і проведенні заходів з питань сімейного виховання.