Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Масові заходи
Клуби за інтересами
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Книжковий експрес
«Україно, ми твої діти» (серія)
Бібліотека у форматі Д°
Природа і людина (рек. покажчик)
Музей книги
Творчість дітей
Освітні заклади Києва
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проект "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду
Відкриття. Нововведення. Досвід

Валентина Лупіцька,
зав. сектором прогнозування та інновацій Харківської обласної бібліотеки для дітей

Соціологічні дослідження у структурі консалтингової діяльності дитячої бібліотеки

Впродовж усього існування Харківської обласної бібліотеки для дітей її працівники постійно проводили дослідження у різних сферах бібліотечної діяльності. Змінювався час, дитяча бібліотека — змінювалися й теми бібліотечних досліджень. Значний вплив глобалізації на інформаційні процеси, особливості суспільно-економічного і політичного життя України призвели до значних змін у бібліотечній сфері. Якісно змінився і наш юний читач. Сьогодні, за визначенням науковців, ми знаходимося у стані формування не тільки «нових моделей читання», а й у процесі розвитку «нових моделей застосування» дітьми засобів масових комунікацій в цілому. У той же час читання продовжує розглядатися як один із головних чинників соціалізації людини, її розвитку, виховання і освіти. Ми добре розуміємо, що для подальшого покращення бібліотечного обслуговування дітей необхідно дослідити причини і закономірності процесів, що розвиваються. Саме тому останніми роками значно розширився спектр таких досліджень.

У 2006 році для вивчення обрали декілька науково-дослідних тем: «Толерантність як норма життя», «Ділове читання та інформаційна культура школярів» та «Стратегія організації сімейного читання», яку було визначено основною, адже сімейне читання завжди було і залишається невід’ємною частиною родинного виховання, засобом духовного спілкування батьків та дітей. Бо сьогодні саме сімейне читання потребує значної підтримки не тільки з боку бібліотек та шкіл, а й і всіх соціальних інститутів, що опікуються проблемами дитинства.

Попередньо було проведено комплексне регіональне дослідження «Сучасна модель сімейного читання», підтримане всіма ЦБС м. Харкова та області, у якому взяли участь 1886 респондентів.

Опитування, що проводилося методом анкетування, мало за мету отримання об'єктивної картини стану сімейного читання в Харківській області. У процесі роботи було розповсюджено три види анкет: для учнів «Читання в сім’ї очима дітей», їхніх батьків «Ваша дитина в дзеркалі читання», а для бібліотечних працівників «Сімейне итання в об'єктиві фахівця». При обробці одержаних даних паралельного опитування дітей, батьків і бібліотекарів було проаналізовано соціально-психологічні чинники сучасного читання в сім’ї, ставлення до нього дітей і дорослих, мотиви звернення до бібліотеки і книги. Результати були опубліковані у бюлетені «Творимо. Шукаємо. Публікуємо» з досвіду роботи бібліотек Харківської області, що обслуговують дітей. Більш детальний розгляд деяких питань анкети «Сімейні читання в об’єктиві фахівця» об'єктивно показав, що: роль родини як організатора сімейного читання у теперішній час зменшилась (так вважають 45% респондентів); залишилася без змін (31,6%); зросла (23,3%). За ступенями важливості взаємодії бібліотеки та сім'ї було виділено такі аспекти діяльності, як: інформування (39,5%); спільна діяльність (25,8%); консультування (19,4%); організація дозвілля (16,8%); просвітництво (14,5%); навчання (11,9%). Найбільш перспективними формами роботи бібліотеки на допомогу сімейному читанню фахівці вважають: клуби сімейного читання (28,6%); дні батьків (20,4%); інформаційно-консультативні пункти (16,6%); центри книги і читання (16%). Ще за результатами дослідження було виявлено, що робота з батьками читачів проводиться, але безсистемно, що більшості бібліотечних працівників бракує професійних знань з проблем психології дитячого читання на сучасному етапі, пасивно застосовуються у роботі з навчання дітей читанню новітні технології (на це вказали 91% респондентів), і що переважна більшість бібліотекарів відчуває потребу в поповненні своїх професійних знань.

Для забезпечення комплексного вирішення виявлених в ході наукового дослідження проблем фахівці бібліотеки підготували і провели обласний проблемний семінар «Новий ракурс діяльності дитячих бібліотек: стратегія організації сімейного читання». У його роботі взяли участь заступники директорів ЦБС з питань обслуговування дітей, працівники дитячих бібліотек м. Харкова і області, спеціалісти центру соціальних служб для молоді Київського району м. Харковап, прослуховування уривку з твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Також за результатами цього дослідження було видано методичні поради «Інноваційні підходи до статусу та напрямів діяльності дитячих бібліотек з питань організації сімейного читання». А ще учасниками семінару обговорювалося велике коло питань, пов’язаних з організацією сімейного читання, і водночас було приділено значну увагу актуальним проблемам розвитку дитячих бібліотек. Під час проведення презентації виїзної творчої лабораторії «Бібліотека. Школа. Сім’я» бібліотекарі ознайомилися з її діяльністю, висловили думки щодо змісту і побудови програми, звернули увагу на структуру і варіативний характер. Сама програма складалася з 3-х блоків: «Читання дітей — процес творчої діяльності», «Читання у процесі формування інформаційної культури» та «Сімейні читання у процесі читацького розвитку дитини». Тематика кожного з них мала варіативний характер, спрямований на підтримку педагогічної взаємодії «діти — батьки — педагоги — бібліотекарі», а також на вивчення інформаційних запитів і потреб учителів і батьків та була побудована таким чином, що дозволяло вносити до неї корективи та зміни. Під час подіум–дискусії учасники семінару мали змогу не тільки вислуховувати опонентів та експертів, але й ставити їм свої запитання та ви словлювати власні думки. Таким чином, на практиці було апробовано таку інноваційну дискусійну форму роботи, як «подіум–дискусія». Завершився семінар прийняттям «Рекомендацій обласного проблемного семінару» та «Підсумкового документа», які потім надіслали начальникам районних відділів культури і директорам ЦБС. Робота семінару широко висвітлювалася на обласному радіо.

Сьогодні не менш особливого значення набуває виховання у дітей терпимості, взаємоповаги, їхнього інтересу до надбань інших культур та інформаційне і культурне взаємозбагачення. Все це, на жаль, тісно пов’язано з поширенням локальних конфліктів, активізацією міграційних процесів, проблемами взаємовідношень міжконфесійних об’єднань тощо. Саме вищезгадані актуальні проблеми наштовхнули бібліотекарів на проведення такого соціологічного дослідження, як «Толерантність як норма життя». Його результати показали, що 29,6% респондентів вперше дізналися про толерантність завдяки телебаченню; 24% — у бібліотеках; 24% — у школах; 14% — від батьків. Про Міжнародний день толерантності зовсім не чули 33%, мало знають 47,4%, а тільки чули 20%. Відповідаючи на питання анкети «Що для Вас є поняття «толерантність»?» майже половина, а саме 49%, визначили його, як «терпіння», а були ще й такі відповіді: «бажання зрозуміти іншу людину», «доброта», «співчуття», «витримка», «гуманізм», «повага», «етика», «культура», «дуже важливе поняття» тощо — всього було надано 23 визначення. В анкеті також пропонувалося визначити «Якими якостями, на Ваш погляд, має володіти особистість, що прагне до толерантності?». Цікавим виявився те, що серед 30 названих різноманітних якостей, почуття гумору відзначили 11 дітей і лише 1 дорослий.

До Міжнародного дня толерантності впродовж 3-х днів проводилося опитування у формі інтерв’ю усіх відвідувачів старшого відділу бібліотеки «Дні суцільного опитування». Кожного з них спочатку запитували «Чи знаєте Ви, що таке толерантність?» і у разі позитивної відповіді ставили наступні — «Якщо так, то чи знаєте Ви, що існує Міжнародний день толерантності?» та «Чи знаєте Ви, коли цей день відзначають?». Якщо на перше відповіли 90%, на друге — 18%, то на останнє не відповів вже ніхто. Найбільш поінформованими з цього питання виявилися учні 5–6 класів, трошки менше — учні 7–11 класів, і найменше — дорослі. Секрет найбільшої поінформованості учнів 5– 6 класів полягав у введенні до шкільної програми предмету «Етика», який розкриває тему толерантності. У ході опитування в якості фокус-групи було відібрано учнів 9 класу ЗОШ № 36, які стали учасниками u1076 діалогової бесіди «Що таке толерантність?». Відповіді учнів, що були зафіксовані, дали можливість проаналізувати риси толерантної особистості. Соціологічне дослідження показало, що таке поняття, як толерантність, ще недостатньо розповсюджене у нашому суспільстві, і що формування толерантної свідомості та поведінки у дітей можливе лише за умови розуміння цього дорослими. Тому, насамперед, всі ці ідеї і принципи спочатку потрібно донести до працівників бібліотек і соціокультурних установ, та сприяти усвідомленню, що толерантність професійно необхідна якість, особливо для дитячого бібліотекаря. За цією темою у ХОБД було підготовлено методичні рекомендації «Специфіка використання форм і методів бібліотечної роботи з дітьми при вихованні толерантної поведінки», які розіслали по всіх ЦБС області. Усну методичну консультацію з цього питання було запропоновано слухачам курсів підвищення кваліфікації.

На даний час вже завершено пілотний етап дослідження «Ділові читання та інформаційна культура школярів», учасниками якого стали 30 учнів з 8 по 11 клас. Питання спеціально розробленої для цього дослідження анкети «Інформація — Підлітки — Знання», охопили широкий спектр проблем ділового читання підлітків і були розподілені на два блоки. І-й блок стосувався інформаційних потреб і дозволяв проаналізувати інформаційну культуру школяра, а 2-й — з'ясовував те, як використовуються підлітками комп’ютерні технології. Багатоаспектна анкета налічувала 22 питання і дозволяла респондентам не тільки обирати відповіді серед запропонованих варіантів, але й висловлювати свої думки у довільній формі.

Пілотний етап дослідження дав можливість зро бити попередні висновки і внести деякі корективи до анкет. Бібліотекарі одержали свідоцтва прогностичного характеру щодо покращення бібліотечного обслуговування підлітків, задоволення їхніх інформаційних потреб і підвищення рівня інформаційної культури, змогли визначити пріоритети з побудови перспективної моделі бібліотеки. Зокрема, на питання, що стояли в анкеті: «Які види послуг Ви хотіли б одержувати у бібліотеці?» 66% респондентів назвали сканування; 54% — друк матеріалів на принтері; 42% — запис інформації на електронних носіях; 30% — користування Інтернетом; 15% — можливість брати CDROM додому; 14% — комп’ютерний набір тексту; комп’ютерні ігри не підтримав жоден з опитуваних. Відповіді виявили і засвідчили необхідність подальшого розвитку комп’ютеризації бібліотечних процесів, недостатньо високий рівень інформаційної культури читачів та необхідність подальшої роботи з формування у них бібліотечнобібліографічних знань.

Для учнів молодших класів було проведено експрес-опитування «Я зараз читаю, слухаю, граю», яке дозволило зробити зріз дозвіллєвих уподобань учнів 4-х класів. Анкета складалася з чотирьох запитань: «Яку книгу зараз читаєш?», «Яка улюблена гра?», «Яку музику слухаєш?», «Який фільм сподобався?». Відповідаючи на перше питання, майже всі назвали твори класичної дитячої літератури: «Чарівник Смарагдового міста» О. Волкова, «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена тощо; серед ігор віддали перевагу комп'ютерним, найулюбленішими фільмами діти назвали телесеріали, а їхні музичні уподобання виявилися найбільш різноманітними.

Також, серед соціологічних досліджень 2006 року слід назвати і такі, що безпосередньо стосувалися системи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, а саме «Ваша думка» за участю заступників директорів ЦБС Харківської області з питань обслуговування дітей. Проводилося і анкетування та тестування молодих спеціалістів ХОБД. Щоб виявити існуючі проблеми, оцінити професійне значення курсів щодо якості, змісту і актуальності тем і рівня викладання матеріалу та для покращення діагностики і моніторингу потреб бібліотечних працівників, вивчення сфер професійних інтересів, розширення змісту методичних консультацій, по закінченні курсів слухачам було запропоновано анкету «Ваша думка». Відповіді дозволили створити рейтинг тематик і виявити потреби у сфері професійних інтересів бібліотечних працівників області.

З огляду на це ми вважаємо, що організація і проведення таких різнопланових досліджень є важливою і невід’ємною частиною бібліотечної діяльності взагалі. Особливо актуальним цей напрям вбачається сьогодні, коли відбуваються процеси трансформації суспільних явищ, з’являються нові знання, розвивається наука і прикладні сфери діяльності.

 
Останнє оновлення: 10/18/2019
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей