Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Масові заходи
Читацькі об'єднання
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Книжковий експрес
«Україно, ми твої діти» (серія)
Бібліотека у форматі Д°
Природа і людина (рек. покажчик)
Музей книги
Творчість дітей
Освітні заклади Києва
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проект "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду

ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ

Через міст перейти
Треба нам, малятам,
Щоб гриби, щоб гриби
В лісі позбирати.

Хто з дітей чи дорослих не знає слів, хто хоч би раз не співав цієї популярної пісеньки „На місточку”. Мабуть, таких не знайдеться. Напевне, всі добре знають і вірші про Андрійка-неумійка, про двох подружок-говорушок Клаву й Милу, про малого мазунця на прізвисько Вереда. Але чи  всі пам’ятають, що і пісню, і веселі та дотепні вірші про цих персонажів створив відомий дитячий письменник Грицько Бойко?

Народився Грицько Пилипович Бойко 5 вересня 1923 року в селі Оленівка на Донеччині в сім’ї службовця. Після закінчення сільської семирічки він вчився в Оленівській рудниковій школі, яка знаходилась досить далеко. Тому хлопцеві щодня доводилося вставати о четвертій ранку, кілька кілометрів йти пішки до станції, а вже звідти їхати робочим поїздом до школи. І не здавалося, що важко, адже тяга до знань була безвимірною.

Після закінчення школи Грицько Бойко пішов на фронт захищати Батьківщину від навали фашистів. Служив рядовим кулеметного взводу, а потім і офіцером-зв’язківцем. Брав участь у боях під Сталінградом, був поранений і контужений. Удостоєний бойових урядових нагород.

Після війни Грицько Бойко став студентом українського відділу літературного факультету Донецького педагогічного інституту. У 1949 році закінчив його з відзнакою. Кілька років він працював в обласній газеті „Радянська Донеччина” та літературним консультантом Донецької філії Спілки письменників України.

Початком своєї літературної діяльності Г.Бойко вважав 1950 рік, коли в Донецькому обласному видавництві вийшла його перша збірка віршів „Моя Донеччина”. Адресована вона була дорослим, а вже наступного року вийшла в світ збірка його поезій для дітей „Будем шахтарями”. Відтоді поет не зраджував наймолодшим читачам, повністю віддав їм тепло свого серця і свій непересічний талант.

Грицька Бойка справедливо можна назвати неперевершеним майстром сміху в поезії для дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт – ось „знамениті” персонажі його чудових віршів та поем.

Звичайно, Грицько Бойко писав у своїх творах про рідний край – Донеччину, про героїчну працю шахтарів. Це збірки: „Будем шахтарями”, „Ми з Донбасу”, „Шахтарочка”. В інших творах він розповідав дітям про їхніх ровесників за рубежем: „Два хлопчики Сміти”, „Славків гість”, „Діти Чілі”. Є серед написаного Грицьком Бойком і п’єси-казки: „Космічна подорож” та „Про Андрійка і Терпця”. Популярним жанром у поета були також скоромовки-спотиканки та загадки. Вони заставляють сміятися і думати, збуджують цікавість та увагу.

Із захопленням Грицько Бойко працював для дошкільнят. Для них він написав коротенькі веселинки та мініатюри. Вони не тільки бавлять малечу, а й несуть цікаві відомості про життя, природу, допомагають пізнавати довкілля.

Грицько Бойко не тільки поет-гуморист, а й поет-перекладач. Для українських дітей він переклав твори С.Маршака, К.Чуковського, А.Барто, С.Михалкова, а також інших поетів.

Знаний Грицько Бойко і як поет-пісняр. Він написав понад 400 пісень, переважно для дітей. Відомі українські композитори А.Кос-Анатольський, А.Філіпенко, Ю.Рожавська, А.Мясков поклали чимало його творів на музику. Великою популярністю користувалися його „Ніченька-чарівниченька” (композитор І.Поклад), „Вишневий цвіт” (композитор В.Верменич). Класикою стали створені ним з Аркадієм Філіпенком „На місточку” та „Соловейку, щебечи!”. Ці пісні записав з дитячим хором відомий в усьому світі співак з України Іван Семенович Козловський.

Грицько Бойко брав участь у телепрограмі, охоче й часто зустрічався зі своїми читачами і тоді в залі лунав справжній регіт. Малеча на вулиці пізнавала його і авторитетно заявляла батькам: „Дивися, дядько Вереда пішов!” Це було справжнім визнанням поета.
Кращі твори Грицька Бойка перекладені багатьма мовами світу. В Україні ще за життя поета вийшло понад п’ятдесят його книжок. Перевидаються і популярні вони  до сьогодні.

„Вибрані твори в двох томах”

      У вибраних творах Грицька Бойка, що вийшли друком 1983 року у видавництві „Веселка”, представлено все жанрове різноманіття його поезії. Це вірші, поеми, веселинки, п’єси, скоромовки, загадки. Тематика цих творів дуже широка: рідний край, природа, досягнення науки, зокрема, космонавтики; повсякденні дитячі турботи і побут, життя й заняття дома, в дитсадку, в школі; праця батьків і перші трудові навички найменших громадян, дружба народів, життя за кордоном. Вміло поєднуючи ліризм і гумор у віршах, Грицько Бойко найбільше дбав про виховання у юних читачів головних моральних рис людини: правдивості, сміливості, старанності, акуратності, кмітливості, чесності, безкорисливості, товаристськості, принциповості, доброго естетичного смаку.

До вибраних творів поета включено вірші із першої його збірки „Будем шахтарями”. В ній Грицько Бойко розповідає про те, як добувають вугілля, як ростуть малі шахтарчата, як працюють їхні батьки. Вірші про Вітчизну, про історичне минуле, про місто Київ, про Тараса Шевченка вміщено у розділі „Вітчизна в нас одна”. У віршах, зібраних у розділах „Про Юру і фізкультуру”, „Акула і свистун”, „Зліпим бабу снігову” та інших автору вдалося цікаво розповісти про дітей, їхнє сприйняття природи, про тварин та зробити живі малюноки, які привертають увагу до краси рідної природи. Як от у вірші „Задивилися хмаринки”:

Вимив дощик рідне поле
Нам на втіху.
Після дощику навколо
Тихо-тихо...
Задивилися хмаринки
Сині-сині,
Як гойдаються росинки
На стеблині.

Поеми автора зібрано у розділі „Два хлопчики Сміти”. Крім одноіменної поеми сюди ввійшли також „Синьоокий Сем”, „Діти Чілі”, „Нащадки Гайявати”, „В Бостонському гарлемі”, „Славків гість”. Просто і безпосередньо розповідає Грицько Бойко про життя за кордоном, про інший світ:  

Дівчатка й хлоп’ята –
Увага, увага!
В Сполучених Штатах
Є місто Чікаго.
Живуть в тому місті
Дорослі  і діти.
Живуть в тому місті
Два хлопчики Сміти.

В цих творах він спонукає читачів не бути байдужими до долі інших людей.

З цікавою вигадкою написані вміщені тут п’єси-казки „Космічна подорож” та „Про Андрійка і Терпця”. В них і життєва мудрість і взаємодопомога між людьми.

Велике місце серед вибраних творів займають веселинки, скоромовки-спотиканки та загадки.

Окремим виданням вони також вийшли 2004 року у видавництві „Веселка” під назвою

„Билиці діда Гриця”

Назви „веселинки” та „скоромовки-спотиканки” з’явилися саме у Грицька Бойка. У розділі „Веселинки” цієї книжки знаходимо підрозділи: „Вереда”, „Де, хто, як і чому”, „Милочка-крутилочка”, „Диво, диво, дивина”, „Ворона-каркарона”, „Як невдаха виступав”, „Хто чим хвалиться”, „За що двійка?”, „Викрутився”, „Ніс у сметані” та ін. Уже ці назви обіцяють читачам зустріч із творами живими та веселими. Такі ж виразні й цікаві герої „Веселинок”. Хоч би той же малий Вереда, який вимагає від мами: „Дай того... (чого нема!), „Виберіть із булки мак!”, „Та щоб був пиріг без тіста, тільки начинка сама!”, „Слоника не хочу заводного! Ти купи мені живого, із ногами чотирма”. А ще „познайомтесь хлопчик Ох, охає за десятьох”. Це ж у нього кудись із карти зникає „всім відомий материк”, це ж він зупиняється біля калюжі „і дожида”: - Ох! Хай висохне вода!”, засинає з вудкою над рікою: „люлі-люлі!.. Ловись, рибко... із кастрюлі!..” Зрештою, саме Ох пішов шукати дрова: „Як пішов, то й не прийшов- ані Оха, ані дров!” Мабуть, недарма у кінці вірша автор усмішливо запитує: „Може, він прийшов у клас? Може, Ох той серед вас?” Хіба не прокидається у декого з нас отой самий Ох у хвилини, коли треба докласти зусиль до якоїсь справи.

Окремий розділ у збірці – це скоромовки-спотиканки. Насамперед, вони вчать правильної вимови. Але разом з тим Грицько Бойко змалював у них такі образи, які запам’ятаються надовго. Це і лежень, який збирається в житі лежати, і турботлива горличка, і лелеченята у теплім кубельці, і моржі, які сторожать своїх моржат.

Такими ж цікавими є і загадки, що завершують збірку. В них дуже точно охарактеризовано різні явища та дії, змальовано предмети та тварин. І, хоч в розділі вміщено відгадки, спробуйте й самі відгадати:

Мию, мию без жалю.
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну.
 
Останнє оновлення: 12/12/2019
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей