Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Бібліотечні події
Онлайн-проєкти
Читацькі об'єднання
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Віртуальні книжкові виставки
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Бібліотека у форматі Д°
Музей книги
Творчість дітей
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проєкт "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду

ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ

       „Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики та казкознавчики...”, - цими словами майже кожного ранку упродовж кількох років вітав, як ніхто по своєму, слухачів популярної радіопередачі „Пригоди славнозвісних книг” Анатолій Георгійович Костецький. Все, що написане цим письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному із дітей. А все це тому, що Анатолій Костецький вмів ніби не виходити з віку своїх героїв – бути або ж ровесником читача, або ж не набагато за нього старшим. Так добре він знав і відчував той світ, у якому вчаться, мріють, дружать і бешкетують герої його пригодницьких повістей і віршів. „А.Костецький справжній дитячий письменник, як то кажуть від Бога. Причому цілком оригінальний, ні на кого не схожий”, - справедливо зауважив свого часу добре відомий дітворі Всеволод Нестайко.
       Народився А.Г.Костецький у Києві в сім’ї вчителів. Про своє дитинство розповідає з гумором: „Дитинство було важке: класний керівник – тато; „нормальні” діти після школи відпочивали від учителів, а в школі від батьків, а у мене вчителі і вдома і в школі...”. У п’ять років хлопець міг сам читати і писати, навчився грати в шахи й плавати. Відтоді не розлучався зі спортом, книгою, пером. Ще в дитячому садку, коли його, малого, дорослі запитували „Ким ти хочеш бути?”, він впевнено відповідав „Письменником!” І через багато років, коли Богдан Чалий запитав вже відомого тоді літератора Анатолія Костецького: „Не шкодуєте, що стали дитячим письменником?”. Він відповів: „Тільки дитячим! Нас, дитячих, читатиме мінімум два покоління. Адже батьки передають своїм дітям те, що їм подобалося в дитинстві. Читатимуть власним дітям літературу, яка колись припала їм до серця”.
       Після закінчення школи в 1963 році Анатолій Костецький навчався в технікумі радіоелектроніки, потім у Київському університеті. Закінчивши аспірантуру, Анатолій Георгійович одинадцять років працював в університеті, викладав мовознавство на філологічному та романо-германському факультетах. У 80-х роках він залишив цю роботу – вибрав літературу.
       Ще в першому класі у Анатолія Костецького був зошит із власними віршами. У п’ятому він отримав на шкільному конкурсі диплом за вірші, присвячені Тарасові Шевченку. Друкуватись почав „аж” у двадцять років. Свою літературну творчість А.Г.Костецький розпочав із ліричних віршів про природу та кохання. 1967 року доля звела поета-початківця з Михайлом Стельмахом, який щедро почав ділитися з ним таємницями творчості. Він порадив Анатолію Костецькому писати для дітей і через кілька років уже був редактором першої його книжечки „Джміль про сонечко гуде” (1972).
       Анатолій Костецький – автор понад п’ятдесяти поетичних і прозових книжок: „А метеликам весело”, „Весняні дарунки”, „Все про мене”, „Лист до птахів”, „Де літо живе?”, „Батьки нас не розуміють”, „Бюро знахідок”, „Постукай у моє вікно”, „Все – як насправді”, „Суперклей Христофора Тюлькіна або „Вас викрито – здавайтесь!”, „Мінімакс – кишеньковий дракон або День без батьків”, „ Мої та твої таємниці” та інших.
       У віршах, казках, повістях-казках Анатолія Костецького вибудоване ціле місто з вулицями й провулками, узвозами і майданами, палацами і звичайними будинками. У ньому вчаться, мріють, фантазують, дружать, бешкетують меткі, балакучі, ліниві, непосидючі сьогоднішні хлопчики та дівчатка. „В жодного поета не знайде читач стількох шкільних сюжетів. Анатолій Костецький – один із чільних співців шкільної вольниці. Тепло, але часом і дошкульно, говорить він із нашим школярем – володарем чи не найважчого в світі портфеля. І не без моралі. Рідкісно поєднуються в нього вагома сатира з цілющою батьківською усмішкою”, - відмічав Б.Чалий.
       Твори А.Костецького перекладено російською, молдавською, чуваською, польською, німецькою, угорською та іншими мовами. Чимало їх є в підручниках для молодших школярів та в „Букварі”. Поет і сам багато часу віддавав перекладам з англійської, німецької та деяких слов’янських мов. Він автор статей з питань теорії, історії та критики дитячої літератури.
       Талановиті твори А.Г.Костецького та його лицарське служіння дитячій літературі відзначено літературними преміями імені М.Трублаїні, імені О.Копиленка та однією з найвищих літературних нагород України – премією імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Ближче ознайомимося із двома збірками А.Г.Костецького „Мої та твої таємниці”і „Пригодам – ура!”, до яких включено майже все найкраще із написаного талановитим письменником.

„Мої та твої таємниці”

      
       Ця збірка вийшла друком у 2003 році у видавництві „Початкова школа”. До неї включено цикл нових віршів А.Костецького „Про Івана Бобиря – дивака і школяра”, вірші із раніше виданих збірок „Бюро знахідок”, „Все про мене”, „Лист до птахів”, Де літо живе”, „Джміль про сонечко гуде” та циклу „Бабусині казки”.
       У вступі до цієї книжки Анатолій Георгійович писав, що він просто заздрить дівчатам і хлоп’ятам, „бо вони мають нагоду посміятися” і не лише з нього, „а ще - й із себе самих, що дуже корисно”. І далі продовжував: „Звичайно, ви розумієте, що там, де справжній сміх, справжній гумор – там і справжній розум, і справжня думка. І це ще до мене доведено багатьма письменниками твори яких ви читаєте, перечитуєте та любите”. Сміятися і разом з тим думати ви будете вже з перших сторінок книжки. У збірці „Мої та твої таємниці” багато різних голосів: комах, птахів, тварин і рослин. Керує цим галасливим оркестром автор. Та найбільше чути школярські голоси. І серед них голос жвавого хлопчика, мрійника і мислителя. Це він запримітив у чорнобривцях мохнатого джмеля, який „ласує медом лісовим, на сонці гріє крильця”, а коли йде дощ він „про сонечко гуде” хлопцю на підвіконні. В іншому вірші „Спека” хлопець хоче всім допомогти - полити садок, квіти, ліс. І ми віримо його думкам: „От став би справжнім я дощем – тоді усе полив би!”.
       У віршах збірки багато вигадки, різноманітних смішинок, неймовірних зіставлень. От хоча б вірш „Краватка для жирафа”. У ньому Анатолій Костецький складає глибоку подяку жирафам, що відмовилися носити краватки. Інакше не на піджаки пішов би увесь крам, а на краватки довгошиїм тваринам.
„...бо краму б тоді
на піджак –
не дістати!
Носив би я
тільки
штани...”, - підсумовує автор.
       Є у віршах збірки і дошкульна критика, щоправда по-батьківськи тепла, дохідлива, з лагідною усмішкою. Як у вірші „Бюро знахідок”. У цьому нечуваному досі „бюро” до пори до часу зберігаються рідкісні речі: давно загублена совість, людська чемність, дружба, сміх. Все це можна забрати назад. І автор переконаний що, за цим скоро прийдуть. От тільки втрачений час, який також зберігається в бюро, повернути не можна.
       Кожен вірш цієї збірки – то окрема цікава історія, написана Анатолієм Костецьким з любов’ю до природи, до дітей.

„Пригодам – ура!”

      
       У збірку включено фантастично-пригодницькі повісті та віршовані казки: „Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито – здавайтесь!”, „Стара казка на новий лад”, „Хочу літати!”, „Бюро знахідок”, „Мінімакс – кишеньковий дракон, або День без батьків”. Відкривши цю збірку, ви одразу потрапите у світ пригод і фантастичних подій. Як от в останній повісті. Щойно батьки Олега та Лізи поїхали з дому, як діти стали свідками того , як із звичайнісінького, здавалося б, яйця з’явилося „дивне створіння, дуже схоже на ящірку. Але в цієї ящірки, на відміну від звичайних, що водилися на лузі коло озера, на спині стирчали двоє невеликих крилець із перетинками, а луска на тілі відливала металевим блиском.
       Дивне створіння погойдувалося на двох задніх товстеньких лапах, схрестивши перед собою дві передні, значно коротші, І пильно дивилося на Олега своїми райдужними очима з пухнастими віями. При цьому воно ще примудрялося водночас колупати гострим хвостиком у правому вусі, схожому і формою і кольором на пелюстку гарбузової квітки”. Це був не хто інший, як Мінімакс Перший – дракон з планети Драконії, яка знаходиться в сузір’ї Дракона. Та це ще не всі дива. У сусідки по дачі Ізольди Сократівни, яка ховає свої скарби у банках у таємній кімнаті, живе ворон Креня. Він вміє розмовляти і до того ж ще й шпигун, проте не з власної волі, а за наказом жадібної Ізольди. На цьому, звичайно, події останнього дня літніх канікул для Олега і Лізи не закінчилися: їм ще доведеться пережити незвичайну “пожежу” влаштовану Мінімаксом на дачі у Ізольди Сократівни, зникнення дракончика, з яким діти вже встигли заприятелювати та зустріти на озері таємничого дядю Василя.
Не менше цікавого і в інших творах цієї збірки. От наприклад, казкова повість “Хочу літати!” В ній ви зустрінете дітей, які вміють літати над нічним містом, кота Корнелія, який розмовляє, та дідугана Капітона Порфировича, який краде сни у дітей. А в фантастично-пригодницькій повісті “Суперклей Христофора Тюлькіна, або “Вас викрито – здавайтесь!” ви прочитаєте про дивовижний винахід третьокласника Христофора Тюлькіна, підступні дії суперагента Z-003 та його викриття полковником Семеновим та лейтенантом Євдокименком.
       В творах цієї збірки, звичайно, вистачає і пригод і фантастичних перетворень. Проте є тут і цікаві розповіді про мужність, винахідливість і справжню дружбу.

 

Для редагування, видалення інформаціі про дитину з сайту або повідомлення про нелегальний контент Ви можете звернутися за адресою: library@chl.kiev.ua

 
Останнє оновлення: 12/3/2024
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей