Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Масові заходи
Читацькі об'єднання
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Книжковий експрес
«Україно, ми твої діти» (серія)
Бібліотека у форматі Д°
Природа і людина (рек. покажчик)
Музей книги
Творчість дітей
Освітні заклади Києва
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проект "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду

ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ

      Винниченко Володимир Кирилович народився 26 липня 1880 року в селі Веселий Кут на Херсонщині ( тепер Кіровоградська область) у селянській сім’ї. Предки письменника були з кріпаків, потрапили сюди з Полтавщини. Батько пас панських овець, чумакував.
      Винниченко спочатку навчався в народній школі, вчився легко, з інтересом, тому батьки вирішили, що йому слід учитися далі, й віддали до Єлисаветської чоловічої гімназії.
      Життєва і творча доля випали йому надзвичайно круті та бурхливі.
      Далі був Київський університет, участь у діяльності найрізноманітніших рухів, арешт, солдатчина, втеча...
      Світоглядна хисткість шарпала цього талановитого художника слова на гострих зламах політичних і соціальних хвиль: то був він одним з керівників буржуазної Центральної Ради, то - його кандидатура пропонувалася на заступника голови Раднаркому і наркома закордонних справ Української Радянської Республіки. Політична діяльність В.Винниченка і стала причиною його еміграції і тривалого ( від 1933 року) замовчування творчості.
      Помер він на чужині 6 березня 1951 року на власній садибі біля містечка Мужен департаменту Приморські Альпи у Франції. Там мав він клапоть землі, хату - свій «Закуток», в якому з дружиною Розалією без необхідних матеріальних достатків проживав останні важкі роки.
      Проза, публіцистика, драматургія Винниченка перекладалися мовами світу: в 1926-1930 рр. На Україні виходили його твори, зокрема і в 24-х томах.
      Творча спадщина В.К.Винниченка налічує понад сто оповідань, історико-політичний трактат «Відродження нації », двотомну етико-філософську працю «Конкордизм», 14 романів. Понад 70 малярських творів і сорок записних книжок «Щоденника» за 1911-1951 роки.
      Перші твори В.Винниченка - поема «Повія» та оповідання «Народний діяч» - написані 1901 року. В наступні роки з’являються його численні твори різних жанрів: «Краса і сила», «Біля машини», «Голота», «Студент», «Щаблі життя», «Чужі люди», «Базар».
      Взагалі період 20-х років був для В.Винниченка особливо плідним.
      Це соціально-утопічний роман «Сонячна машина» (1921-1924 р.); це повість про події на Україні в 1918-1919 рр. «На той бік» (1923 р.); це збірка оповідань - яскравих, поетичних, написаних на теми українських народних пісень - «Намисто» (1921-1928 р.); це літературно-філософське есе «Щастя» (Листи до юнака) (1930 р.); це і роман «Поклади золота» (1926 р.) та інші. Кращі повісті і оповідання письменника склали збірку «Уміркований та щирий».
      До найкращих творів Винниченка належать його оповідання про дітей. Гостросюжетні, яскраво-барвисті за своєю художньою формою, вони написані з позицій соціальної справедливості. Їхнім достоїнством є також незвичайна пластичність, зримість зображуваного, глибоке проникнення в дитячу психологію, розмаїтість характерів маленьких героїв.

***

      Одним з найкращих з глибоко драматичним змістом написане оповідання письменника «Федько-халамидник». Це оповідання є своєрідним художнім дослідженням життя, психіки дитини.Оповідання «Федько-халамидник» написане в 1912 році. Не було того дня , щоб хто-небудь не жалівся на Федька: там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом; там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадичному» другові. Це був чистий розбишака-халамидник. Наче біс який сидів у хлопцеві! Усі діти як діти - граються, бавляться, тихо, лагідно. Федькові неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці. Автор звертає увагу читачів передусім на вчинки, поведінку, переживання героя. Здається, ніяк не можна назвати хлопця позитивним героєм. Він терпляче, без сліз зносить покарання, і головне, ніколи не обманює і не видає товаришів. Батько й сам поважає сина за чесність і відвертість. Та найбільше позитивні риси хлопчини виявляються в порівнянні з Толею - іншим персонажем оповідання. На противагу Федькові, він був «ніжною, делікатною, смирною» дитиною.
      У хлопців характери - повна протилежність. Автор звертає нашу увагу на соціальні контрасти між дітьми. Автор відмічає сміливість, відвагу, навіть відчайдушність Федька, його кмітливість у боротьбі зі стихією, вправність і завзяття. Толя зовсім інший, це - слабка, малодуха панська людина. Він позаздрив Федькові, та виявився безсилим перед стихією.
      Трагедія на річці не залишає байдужим нікого. Розбишака Федько кидає виклик і наляканим дорослим й розбурханій річці, визволяє з льодового полону Толю. А Толя, навпаки, навіть не намагається витягнути з крижаної води свого рятівника. Закінчення оповідання боляче вражає, не залишаючи нікого байдужим: єдиний раз у своєму житті Федько сказав неправду, вдруге врятувавши боягуза Толю, за що поплатився своїм життям.
      Винниченко дає можливість формувати наше уявлення про добро і зло, про порядність, чесність, про те, якою має бути людина. Оповідання В.К.Винниченка «Федько-халамидник» є дорогоцінною перлиною в скарбниці нашої літератури для дітей та юнацтва.
      Творчість В.К.Винниченка - яскраве, неповторне явище української літератури. Талант Винниченка М.Коцюбинський назвав «дорогим скарбом нашого народу».



 
Останнє оновлення: 12/12/2019
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей