Наша адреса: 03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
	Пошук по сайту

Дитяча література: проблеми і сьогодення

---

"Новий погляд на дитячу літературу"
(рецензія на книги "Попелюшка літератури" та "Волшебное
зеркало детства" письменниці Маргарити Славової)

 

Книги М. Славової присвячені основним проблемам теорії дитячої літератури. Деякі з цих проблем можна віднести до числа "вічних". Протягом багатьох десятиріч вони знаходяться у полі зору дослідників дитячої літератури з різних країн світу. М. Славова - одна з їхнього числа.

Свої роздуми про дитячу літературу вона розпочинає з головного - з визначення самого поняття "дитяча література" ("Попелюшка літератури у дзеркалі науки"). Як це не дивно, наука до цього часу його не дала. Заслуга М. Славової в тому, що вона, вивчаючи світову літературу за проблемою (більшість якої не доступна вітчизняному фахівцю), змогла класифікувати найпоширеніші підходи до визначення дитячої літератури. Крім того, вона визначила коло основних понять, якими оперують дослідники, які займаються цією проблемою.

Таким чином, автор, з одного боку, знайомить читача з тими теоретичними напрацюваннями, що є по цій проблемі, а, з другого, - показує можливі шляхи її подальшого дослідження. До числа старих і дуже важливих питань теорії дитячої літератури відноситься також і питання її специфіки. В обговоренні його ще за часів В.Г. Белінського брали участь письменники, критики, вчені, педагоги, але ще й досі воно залишається невирішеним.

М. Славова знайшла свій підхід до проблеми специфіки дитячої літератури ("Художня специфіка беллетристики для дітей"). До числа найважливіших елементів вона відносить гру і фантастику (гра і ігрове начало в белетристиці дитячої літератури для дітей - "Функции фантастического в белетристике для детей"). В своїх роздумах автор переконлива, тому що йде від психології дітей-читачів, тобто специфіку дитячої літератури вона виводить з особливостей дитячої психіки взагалі і особливостей сприйняття дітьми художнього слова.

Новими і цікавими також є статті про комунікативні функції дитячої літератури ("Комунікативні аспекти дитячої книги", "Літературна казка як "мова" соціокультурної комунікації"). На матеріалі творів світової дитячої класики М. Славова показує різноманіття комунікативних рішень, зумовлених як особливостями літератури, так і віком дитячої читацької аудиторії. Особливо уважно автором розглядається соціокомунікативна функція літературної казки. Відбір імен і творів, логіка роздумів, висновки цікаві як самі по собі, так і тим, що спонукають до подальшого обмірковування цієї проблеми.

Проблема антропонімів у дитячій літературі зовсім не вивчена, не дивлячись на те, що їх художня роль в описанні героїв дуже значна. М. Славова практично відкриває цю, одну із найважливіших, проблем в теорії дитячої літератури ("Функція антропонімів у дитячій літературі"). До числа нових можна віднести також і проблему співвідношення тексту і паратексту в дитячій літературі ("Формула Алисы"). М. Славова, опираючись на матеріал з творів зарубіжних письменників, показує різні типи паратекстів. Наприклад, в "Аленушкиных сказках" Д. Маміна-Сибіряка - це пряме звернення автора до своєї головної читачки і героїні. В казках Дж. Родарі, Л. Керролла, О. Толстого паратекст виступає в інших формах.

У зв'язку з загостренням інтересу до комунікативних функцій в дитячій літературі зростає увага дослідників і до проблеми наратива (форма розповіді) в творах для дітей. М. Славова активно вводить у свою дослідницьку практику поняття "наратив" і показує його різні варіанти у творах Андерсена, Кіплінга, Гофмана, Гауфа, Мілна, Ліндгрен.

Те, що національне завжди повніше осмислюється на фоні інтернаціонального, - вже давно аксіома. Своєрідність українського фольклору і дитячої літератури краще бачиться в порівнянні з фольклором і літературою інших народів. В зв'язку з цим слід вітати намагання М. Славової розглянути відображення української казки в болгарській літературі (творчість Єліна Пеліна). На прикладі творів класика болгарської літератури дослідниця показує присутність в літературному середовищі таких українських казок, як: "Рукавичка" і "Кривенька качечка", технологію використання в творчості письменників фольклорних сюжетів ("Українська фольклорна казка у болгарському літературному контексті").

Починаючи свою книгу про дитячу літературу з "вічних" та загальних проблем, М. Славова завершує її проблемами сьогодення. Сучасний стан української дитячої літератури - проблема не стільки художня, скільки соціальна. Плачевний статус дитячої книги, який ми спостерігаємо сьогодні, вже відчувається, а надалі він ще більше відобразиться на духовному стані майбутніх поколінь.

М. Славова подивилася збоку на нашу вітчизняну болючу проблему ("Дитяча книга - в дорозі чи в глухому куті?"). Її погляд - це погляд фахівця, який знає стан дитячої літератури в світі (Європа, Америка, Японія, Австралія). Автор критично аналізує ситуацію, яка склалася в нашій країні (переважно видаються тільки підручники та зарубіжні книги для дітей), називає причини її виникнення та визначає можливі шляхи виходу з неї.

Таким чином, коло питань, які піднімає М. Славова у своїх книгах, і рівень їх осмислення дозволяють віднести їх до числа помітних напрацювань в теорії дитячої літератури. Вони будуть корисними і цікавими для фахівців у галузі дитячої книги, організаторів дитячого читання, вчителів, вихователів та студентів навчальних закладів.

... Часто ми відчуваємо невдоволення консерватизмом знайомої нам шкільної практики, і не без підгрунтя. Але в даному випадку мова йде не про консерватизм, а про упертість, з якою вона намагається протистояти глобальному тиску аудіовізуальних інформаційних засобів і масмедіа, які схиляють молодь читати дайджест замість оригіналу, чи електронну версію замість книги. Впертість старомодна, але необхідна! Тому що комп'ютерне "читання шляхом листання" ("reading by browsing"), яке пропонує нам новий час, не є альтернативою для "читання із задоволенням" книги в її класичному варіанті. І наших дітей треба переконувати в цьому. І це можна робити, тільки якщо буде кому запропонувати їм поряд із лялькою Барбі "Червоний капелюшок" чи поряд з електронним Бетменом Кота в чоботях але таких, якими ми пам'ятаємо їх із дитинства, із книжок, які передаються дорослими дітям як заповітне послання.

Здавна батьки довіряють в цьому вчителям і бібліотекарям. А ті, зі свого боку, усвідомлюють власну відповідальність і попри дефіцит якісної дитячої книги (особливо українською мовою) і наступальній комп'ютерній конкуренції, прагнуть формувати читацькі навички, осучаснюючи методику спілкування і з дітьми, і з батьками, і з письменниками. ...

"Попелюшка літератури"

Маргарита Славова

Університетський викладач з 30-річним досвідом викладання теорії та історії дитячої літератури. Останнім часом працює лектором болгарської мови і літератури у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, Україна (1998-2002).
Її наукову кар'єру складає захист докторської дисертації "Проблема поетики белетристики для дітей" (1992), присвоєння звання доцента (1998) і наступні спеціалізації:

• в Академії педагогічних наук, Москва (1984 і 1990);
• у Міжнародному інституті дитячої літератури (iiCLO), Осака (1992);
• у Міжнародній дитячій бібліотеці (iJb), Мюнхен (1995);
• у Фінському інституті дитячої літератури (SNi), Тампере (1998);
• у Шведському інституті дитячої літератури (Sbi), Стокгольм (2000)

Маргарита Славова - співавтор навчального посібника для студентів, автор трьох книг і більш ніж 50 статей, опублікованих у Болгарії, Японії, США, Іспанії, Фінляндії, Бразилії, Індії, Росії, Україні, Грузії. Вона є членом таких міжнародних професійних організацій, як:

• · international Research Society for Children's Literature (з 1993 року);
• · Children's Literature association (з 1994 року).