Наша адреса: 03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
	Пошук по сайту

"Про затвердження Державної програми
поповнення бібліотечних фондів"

1 липня 2002 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про затвердження Державної програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року".

Перш ніж ознайомити вас, шановні колеги, з Програмою поповнення бібліотечних фондів, головний редактор журналу А.С. Кобзаренко звернулася до начальника відділу бібліотек та інформаційних систем Міністерства культури і мистецтв України Т.М. Прокошевої з проханням відповісти на декілька запитань, на що вона люб'язно погодилася.

Тетяно Миколаївно, як вплине ця Програма на стан формування фондів бібліотек?

Кожна країна намагається розв'язати існуючі проблеми у будь-якій сфері життя, в тому числі і в культурі, складовою частиною якої є бібліотеки. Нинішній стан наших бібліотек є проблемою загальновідомою і досить болючою. Бібліотечні фонди в Україні, як чітко зафіксовано в Програмі, застаріли і потребують оновлення.

Цей документ загальнодержавного значення якраз і покликаний їх поліпшити, забезпечити бібліотеки різних видів необхідною кількістю книжкової продукції та періодичних видань, стабілізувати фінансування на ці цілі. Якщо держава своєчасно і стабільно виділятиме передбачені обсяги коштів, а на місцях працівники бібліотек та місцевих органів влади проявлятимуть взаємоповагу і взаєморозуміння, відповідально ставитимуться до вирішення назрілих проблем, визначених даною Програмою, то Міністерство культури вірить в те, що в бібліотеках з часом якість фондів і їх кількість покращиться. Значить, користувачі отримають можливість максимально повно задовольняти свої наукові, освітні і духовні запити. Стане більш ефективним використання фондів та залучення різних верств населення до національних і світових надбань культури. Це, в свою чергу, сприятиме активному формуванню національної свідомості, зростанню рівня інформованості населення України.

Що, на Вашу думку, мають зробити бібліотеки для того, щоб Програма успішно реалізувалася на практиці?

Перш за все, кожна область має розробити свою регіональну програму на основі глибокого аналізу стану справ на місцях і визначення конкретних шляхів виправлення існуючого становища. Особливо хочу наголосити, що загальнодержавною програмою передбачено мінімальні обсяги і коштів, і видань на кожен рік. Але це зовсім не значить, що бібліотеки і місцеві органи влади мають орієнтуватися тільки на них. Головне, щоб їх розміри на практиці не виявилися меншими. А якщо у регіонах є можливість їх збільшувати, то - будь ласка! Це тільки піде на користь і споживачам інформації, і державі в цілому.

Ми розуміємо, що весь тягар і відповідальність за розробку Програми лежав на плечах відділу бібліотек. Нам хотілося б дізнатися, які ще сили були причетні до підготовки цього важливого документа?

Звичайно, такий важливий документ ми готували не самі. Нам допомагали працівники Парламентської національної бібліотеки України, Державної бібліотеки України для юнацтва і Державної бібліотеки України для дітей. Про складність підготовки проекту Програми свідчить уже те, що робота над ним тривала майже рік. Адже нам слід було переглянути безліч документів, ретельно вивчити стан бібліотечних фондів, їх поповнення книжковою продукцією і періодичними виданнями та потреби бібліотек усіх типів - від великих, загальнодержавного значення, до сільських - у всіх регіонах України.

До речі, ми зверталися також за допомогою і до обласних бібліотек. Їм було надіслано відповідну анкету. І тут ми зіткнулися з вражаючою інертністю і байдужістю окремих бібліотек: 30 відсотків з них просто не відповіли на нашу анкету! А відсутність статистичних даних по тих областях, які не надіслали очікуваних від них матеріалів, звичайно, дещо ускладнили процес аналізування. Тому довелося вивчати звіти обласних бібліотек, які, на жаль, теж не всі надсилають, публікації в пресі тощо.

Потреби бібліотек у періодичних виданнях та книжковій продукції вираховувалися у відповідності до існуючого репертуару видань в Україні та країнах СНД. Так, тільки за "Каталогом періодичних видань на 2002 рік" та даними Книжкової палати в Україні видається 1251 назва періодичних видань та 6000 назв книг. "Каталог періодичних видань країн СНД на 2002 рік" державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань "Преса", який є вибірковим, вміщує 4057 назв. Ці дані, а також доступні нам відомості книготорговельних організацій Росії лягли в основу при визначенні оптимальних мінімальних обсягів поповнення фондів бібліотек різних рівнів. Крім того, при визначенні обсягів враховувалися також і нормативи ІФЛА щодо забезпечення населення книгами та періодикою: на 1000 жителів має надходити щорічно 250 нових книг та 10 назв періодичних видань.

Диференційованим був підхід і до визначення розмірів коштів на придбання видань. Для прикладу: в остаточному варіанті для наукових бібліотек, які комплектуються ще й зарубіжними науковими виданнями, за середню вартість книги прийнято 100 гривень, а для дитячих бібліотек - 10 гривень. І це є дуже важливим для усіх бібліотечних закладів України на сучасному етапі. Саме тому у Програмі подаються обсяги як нових надходжень, так і обсяги їх фінансування.

Я переконана, що наша праця не була марною, і держава, нарешті, дасть змогу бібліотекам завдяки поліпшенню якості їх фондів піднятися на вищий щабель у суспільстві, зробити черговий крок у світовий інформаційний простір.

А ще я хочу висловити щиру вдячність за творчу співпрацю усім учасникам підготовки Програми, особливо завідуючій відділом комплектування фондів ДБУ для дітей Загоруйко Н.М. - висококваліфікованому, творчому і відповідальному спеціалістові за скрупульозність і виваженість у ставленні до визначення нормативів поповнення фондів бібліотек, зокрема дитячих, за її внесок у підготовку документа в цілому.

І, наостанку, Тетяно Миколаївно! Які почуття викликав у Вас часопис "Світ дитячих бібліотек"?

Чудове видання! Актуальне за змістом, прекрасно оформлене! Відчувається, що над ним серйозно працювали закохані у свою справу фахівці. Схвальним є те, що на сторінках знайшлося, крім суто бібліотечних питань і проблем, місце для письменників, бібліотекознавців, літературознавців, а також для гарних слів про окремих дитячих бібліотекарів та бібліотекювілярів.

Це добре починання, і я бажаю журналові для дитячих бібліотек подальшого процвітання і творчого злету. Нехай журнал несе в маси нові ідеї, і нехай вони стають творчим поштовхом для фахового росту бібліотекарів, а значить, і для підвищення якості обслуговування юних читачів.