Олена Романченко ,
зав. відділом ОДБ ім. В.Лягіна м.Миколаїв

Сучасна бібліотека очима дітей

    Сучасні соціально-економічні умови багато в чому змінили моральні й культурні орієнтири дітей. Сьогодні, аби утримати читача, бібліотекар повинен володіти ситуацією, добре знати інтереси дитини, орієнтуватися в них та вміти передбачати їхню можливу трансформацію.
Протягом останніх років у обласній бібліотеці для дітей ім. В. Лягіна вивчалося питання - як ставиться юний читач до бібліотеки, і у 2000-2003 рр. фахівцями відділу маркетингу і перспективних методик проводилося соціологічне дослідження "Здрастуй, читачу! Я - бібліотека". Воно мало на меті визначити потреби читачів у книзі, уточнити ступінь задоволення бібліотечним об-слуговуванням і бібліотекою взагалі, а також виявити емоційно-образне сприйняття читачами бібліотекаря як особистості. Учасниками такого дослідження стали учні 5-9-х класів - усього було опитано 160 дітей. Проаналізувавши відповіді, ми з'ясували, що: 82 % наших читачів не уявляють свого життя без бібліотеки; 10 % - вважають, що вона посідає не основне місце, але все ж необхід-на; 8 % - відвели бібліотеці і читанню останнє місце.
У ході дослідження ми спробували дізнатися, з яким кольором асоціюється у дітей бібліотека - оскільки таким чином розкривається їхнє емоційне сприйняття. Половина дітей (51 %) "бачать" свою бібліотеку жовтою і зеленою - у кольорах радості та надії; для 23 % вона - червона; і лише для 11 % респондентів бібліотека забарвлена в руду і коричневу фарби. Нам було цікаво знати і про те, для чого ми, тобто бібліотека та її працівники, потрібні дітям, а відповіді були різні: для успішного навчання (82 %); для дозвілля й відпочинку (40 %); для того, щоб почитати нову цікаву книгу (37 %); щоб поєднати приємне і корисне, тобто дозвілля з навчанням (20 %). Читаючи відповіді дітей на питання "Бібліотека - це ...", ми були приємно вражені тим, що діти думають про нас. Для багатьох з них бібліотека - це те ж саме, що нове життя, друг, товариш, який завжди допоможе; інші вважають, що "потрапивши до неї, я опинився у світі знань"; що "з нею не заскучаєш, не постарієш, не скиснеш". Це казка наяву. А якої ж думки наші читачі про тих, хто працює в бібліотеці? Як з'ясувалося, діти цінують насамперед професіонала, здібного і, головне, бажаючого допомогти їм у виборі книг та в отриманні потрібної інформації. Даючи відповіді на запитання "Який тип бібліотекаря тобі до вподоби?", читачі створили такий образ бібліотекаря, яким вони його бачать і розуміють, та дали ось такі характеристики: не байдужий до мене, звертає на мене увагу, знає кожну книгу в бібліотеці, розуміє мене з першого слова, з ним легко спілкуватися, - це людина, яка знає свою справу. Яскраво простежуються особливості емоційного сприйняття образу бібліотекаря саме тоді, коли діти намагаються порівняти цю професію з квітами, і перше місце 35 % респондентів віддали ромашці - квітці, що асоціюється з епітетами скромний, непомітний, друге 18 % - колючій троянді, а були ще - кульбаба, гвоздика, кактус і, навіть, кропива.
Питання особистого спілкування з бібліотекарем та наскільки воно необхідне для читачів виявилося дуже важливим для дітей, і вони відповіли: "Так. Бібліотекар це дуже цікава людина"; "Обов'язково. Це психолог, друг"; "Бібліотекар може розповісти багато цікавого і пізнавального" тощо. Проте існує й певна категорія читачів, що не бажають спілкуватися з бібліотекарем. Серед при-чин такої поведінки на першому місці - зорові враження: 18 % респондентів відповіли, що вони уникають спілкування з тим бібліотекарем, зовнішній вигляд якого не викликає у них довіри, а 12 % відштовхують неуважність, брутальність, небажання допомогти.
Ключовою позицією дослідження було вивчення поглядів дітей на те, якою вони бачать сучасну бібліотеку, і, відповідно, щоб хотілося змінити у своїй. А змінити на краще дітям хотілося б режим роботи, тобто, щоб працювала без вихідних; щоб зробили ремонт; відкрили науковий зал з комп'ютерами; підвищили працівникам зарплатню, а бібліотекарів приймали на роботу на конкурсних засадах. І дуже втішним є те, що аналіз одержаного матеріалу дав нам підстави вважати - майбутнє бібліотек буде дійсно прекрасним. Так, 79 % респондентів впевнені, що в майбутньому бібліотеку не замінять нові винаходи, адже вона володіє великим багатством - людським знанням; і лише 6 % - вважають, що бібліотеки стануть такими ж пам'ятками культури, як єгипетські піраміди.
Надзвичайно важливо, що сьогодні в умовах бурхливого розвитку масової культури дитячі бібліотеки залишаються єдиним джерелом безкоштовного отримання інформації. Саме тому дітям було запропоноване запитання "Якби від мене залежала доля бібліотеки, я ...", і жоден читач не залишив його без відповіді. Висловлюючись з цієї проблеми, вони, кожен по-своєму, побачили її вирішення: "Постаралася б зробити все, аби бібліотека була найкращою в місті"; "Зробив би все, щоб її врятувати"; "Перевела б бібліотеку в більше приміщення"; "Ні за що б не закрила її"; "Направив би всі гроші з бюджету на поповнення бібліотечного фонду"; "Купив би для бібліотеки комп'ютери і підключив би їх до Інтернету"; "Зробила б усе, що в моїх силах, тому що якби бібліотеки не було, то жити було б не так цікаво".
За підсумками соціологічного дослідження "Здрастуй, читачу! Я - бібліотека" можна зробити висновок, що в юних читачів склалося, в основному, позитивне емоційне сприйняття бібліотеки і бібліотекаря, і тепер ми маємо цікавий матеріал для подальшої роботи. Результати ще раз переконали нас у тому, що без врахування думок, інтересів і потреб читачів дитяча бібліотека не може успішно розвиватися як педагогічна культурно-інформаційна установа, як центр спілкування, центр дозвілля та розвитку дитячої творчості.