Галина Гречко,
заступник директора з бібліотечного менеджменту центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва.

80 кроків до успіху

      80 років - мало чи багато? Якщо виміром є людське життя - дуже багато, якщо це вік установи - це солідно, але зовсім небагато, тим паче, коли мова йде про бібліотеку і, особливо, про дитячу.
      80-річна історія Миколаївської бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка нагадує кришталеву вазу, в якій різнобарвними кольорами відображаються всі фантазії і мрії дитинства. Свою біографію бібліотека розпочала ще у далекому 1923 році, коли на околиці міста, на далекій Слобідці, в тісному будиночку знайшла притулок дитяча читальня, яка стала для багатьох хлопчиків та дівчаток і рідною домівкою, і місцем зустрічі з друзями, а головне - з хорошою книгою. На той час працювало тут всього два бібліотекарі, книжковий фонд складав 1000 примірників і видавався 978 читачам. Першою завідуючою бібліотеки була Гросман Любов Абрамівна.
      Йшли роки, і в 1926 році дитяча читальня стає дитячою бібліотекою № 1. Кипить робота, і бібліотека, як корабель, пропливає крізь бурхливий океан довоєнного і післявоєнного часу, належно і самовіддано слугуючи читачам.
      У післявоєнні роки дитячу бібліотеку №1 очолила Павлюченко Валентина Василівна. В цій людині досить органічно поєднувались творчість і жіночість, вольовий характер і безмежна привабливість, а також уміння особистим прикладом повести за собою колектив. Саме їй належить ініціатива разом з колективом (а він складався з 6 чоловік) розпочати роботу зі збирання матеріалів про подвиг юних розвідників - Шури Кобера і Віті Хоменка. Валентина Василівна була однокласницею Віті Хоменка. У 1959 році бібліотеці присвоюється ім'я піонерів-героїв і закладається "перший камінь" у створення бібліотечного музею їх імені.
      Час - поняття плинне. Змінювався світ, змінювалась мораль, проте зоставались вічними порядність, відданість професії, залишались ті, хто в далекі роки створював дитячу бібліотеку № 1 - П.І. Штейберг, А.Б. Рапопорт, Є.С. Агєєва, В.О Кулагіна, Л.М. Симонова, Н.Ф. Трегуб, А.Є. Мітіна. Саме вони зуміли зробити все можливе, щоб їхня бібліотека стала для маленьких жителів міста тим, чим є скрипка для музиканта і пензлик для художника.
      У ті далекі роки найзаповітнішою мрією всіх працівників бібліотеки було нове приміщення. Розпочалась важка, щоденна, виснажлива робота. І нарешті у 1973 році бібліотека змінює свою адресу. Настав 1976 рік - рік централізації. Міська бібліотека № 1 стає центральною, і очолює її перший директор - Гришкова Людмила Олексіївна - мудрий керівник, відмінний професіонал, надзвичайно чутлива і турботлива людина. Перші кроки централізації починала освоювати і В.Г. Лук'янова. На жаль, вони дуже рано пішли від нас, та залишилась пам'ять - справи і починання, і ті, хто продовжив втілювати в життя їхні ідеї.
      Централізація подарувала бібліотечному світу багато неповторних талантів, неперевершених фахівців: Є.І. Черемісіна, Л.Т. Коптєва, О.Т. Маруженко, С.В. Біла, Г.В. Кравчук, Т.І. Розкіна, Т.С. Попова. Замиготів прожектор перебудови, життя почало вносити свої корективи у філософію бібліотечної справи. І колектив бібліотеки очолила молода, приваблива, творча особистість - Наталія Вікторівна Семілєт. Бібліотечна "революція" розпочалась. Як у калейдоскопі, замиготіли ідеї, плани, проекти.
      Проходить всього декілька років, і як у чарівній казці - з'являються комп'ютери, робиться євроремонт, створюється сучасний дизайн, і до бібліотеки ринув небувалий потік читачів. Як з рогу достатку посипались бібліотечні новації - нові відділи і функціональні спеціалізації, інформаційні центри і презентації, власний Web-сайт і власні електронні продукти, виграні гранти і зарубіжні поїздки до Німеччини та Швеції. І як підсумок праці директора - звання "Заслужений працівник культури України", медаль "Незалежність України" і звання лауреата Міжнародного академічного рейтингу "Золота фортуна".
      З кожним роком бібліотека продовжувала дивувати бібліотечну громаду міста, запроваджувати безліч новацій. Одна з них - літературний театр "Браво", створений за ініціативи заступника директора з бібліотечного менеджменту Гречко Г.С., та зав. сектором масової роботи Лютостанської Н.О. Вони були і головними режисерами, і постановниками, і сценаристами. Як дорогоцінний камінь заблискотів талант перших акторів театру - В. Глазун, Л. Хохлової, Л. Комарової, Л. Терещенко, В. Гречко, О. Алексеєнко. Боже мій, що то були за спектаклі! "Тайна трьох сестер" (про сестер Наталі Гончарової-Пушкіної), "З коханими не розлучайтесь" (про жінок декабристів), "Зірка з зіркою говорить" (про С. Єсеніна і А. Дункан), "Тебе одну кохав я в світі" (про Ф. Тютчева і О. Денисьєву), "А я не скорилася" (про видатних жінок України) та ін. Ідея створення літературного бібліотечного театру була настільки заразлива, що згодом у місті не залишилось жодної публічної бібліотеки, де б вони не відкрилися.
      Ще одна новація - тепер відомий у місті - консультативно-освітній центр "Мальвіна", який за сучасними методиками готує дошкільнят до школи. Першим його керівником була Т.О. Ларіна, тепер - Д.Г. Щербина. За 12 років центр підготував понад 1500 учнів, які сьогодні вчаться у найпрестижніших навчальних закладах міста.
      А міські свята книги! Їх понад 18 років завжди готувала центральна бібліотека для дітей, і сьогодні вони стали своєрідною творчою лабораторією для багатьох бібліотечних працівників та відомих у місті людей шоу-бізнесу.
      90-роки. Ринкові відносини ввірвались у наше життя, докорінно змінивши менталітет, мислення бібліотечних працівників. Та ринок у бібліотеці неможливий без спонсорів. Саме в ті, непрості, роки у нас з'явились сусіди - молоді, красиві, з достатком, привабливі, частково неодружені, справжні джентльмени фірми з загадковою назвою "Інвар"! Вони дуже часто простягали нам руку допомоги - комп'ютери і ксерокс, канцтовари і багато інших корисних речей, проведення спільних вечорів відпочинку і створення бібліотечно-інваровських сімей. Саме завдячуючи їм, у бібліотеці почав створюватися парк комп'ютерів, служба рекламно-інформаційного сервісу, яка згодом переросла у відділ нових інформаційних технологій (завідуюча Я.Л. Бондаренко). Сьогодні майже в кожному відділі бібліотеки є комп'ютери, створені електронні бази даних, які містять понад 13 тис. документів, а напередодні ювілею бібліотеки мерія міста відкрила в бібліотеці Інтернет- центр.
      У наш час все змінюється - з'являються нові форми і методи роботи, пріоритетні напрямки. І завдяки творчому колективу визначається місія бібліотеки - надавати дітям свої інформаційні ресурси і створювати таке інформаційне середовище, яке б сприяло їх інтелектуальному, емоційному соціальному розвитку. Адже не секрет, що від дитячої бібліотеки багато в чому залежить, яким буде майбутній громадянин держави. Тому центральна бібліотека для дітей бере під своє крило великих і дорослих, маленьких і дуже маленьких.
      Саме бібліотека взяла на себе функцію інформаційного посередника між лікувальними і соціальними закладами з питань охорони материнства і дитинства в нашому місті. Майбутні і молоді батьки, сім'ї, де виховуються діти з обмеженими можливостями життєдіяльності, дідусі і татусі - рівноправні члени колективу бібліотеки та учасники відомих і гучних цільових програм - "Майбутня мама - найчарівніша і найпривабливіша", "Разом з книгою ми зростаємо" (ранній творчий розвиток дітей до 3 років), "Глибинна екологія людства на захисті дитинства" (автор програми - Гречко Г.С. - заступник директора з бібліотечного менеджменту). Для них - презентації програм, Дні спілкування, свята "Молодої мами", "Новонародженого татуся", "Сучасної бабусі" і "Читаючої крихітки". Саме останнє свято стало безпрецедентним заходом, під час якого малят, яким виповнився 1 рік, посвятили в читачі. У той день бібліотека перетворилась чи то на дитячий садок, чи то на дитячий майданчик, де було галасливо і весело. Суперюні читачі, хто у колясці, хто на батьківських руках, почувалися в бібліотеці розкуто, не вередували, бо врешті, вони були у себе вдома і знають цей дім ще з часу, коли були під серцем матері.

      Вся ця робота довела, що центральна бібліотека для дітей є своєрідним клубом для таких груп користувачів. До їх уваги - великий перелік додаткових послуг: електронні бази даних з питань охорони материнства і дитинства, вихід в Інтернет, вистави літературного театру "Браво", віртуальні заходи, зустрічі з медичними працівниками, величезний вибір книг і періодичних видань на пільгових умовах, рекламні та інформаційні продукти. Запроваджувати їх у життя допомагають працівники відділу сімейного читання і служби інформаційного комфорту сім'ї - Паньовіна Т.О., Лютостанська Н.О., Гончаренко Т.О., Савченко Н.О. За роки впровадження програм бібліотека знайшла багато друзів і помічників - управління сім'ї і молоді облдержадміністрації (Димитров М.Ф.), жіноча консультація № 1 (Іванова О.Г.), обласна дитяча консультативна поліклініка (Шатохін В.Б.), фонд "Жіноча перспектива" (Любарська О.М.). І сьогодні ми з впевненістю вважаємо себе "гей-кіперами" в розвитку творчості і соціальної реабілітації для багатьох городян. У стінах нашої бібліотеки їх зустрічає доброзичливість, до них приходить відчуття міцності і стабільності, яких так бракує в повсякденному житті. І коли їм буде здаватися, що в житті залишилось мало безкорисливості і доброти - вони можуть розраховувати на свою бібліотеку, адже їх тут люблять і завжди чекають.
      Вже давно центральна бібліотека для дітей стала в місті центром інформаційної підтримки освіти. Віртуальні уроки і подорожі, допомога в підготовці уроків, шкільних "зрізів" і екзаменів, спільна робота над рефератами і доповідями, прес-абонемент для вчителів та інформаційні прес-накопичувачі - все це заслуга працівників відділу інформаційної підтримки освіти і бібліотечно-бібліографічних послуг: Н.В. Шаповал, В.М. Ромашкевич, Л.І. Василенко, Т.О. Алексеєнко, Т.В. Биченко, М.В. Мінігулової та працівників відділу інновацій, маркетингу та інформації бібліотеки - І.І. Базиленко, Д.Н. Бабіна. Підготовлені ними інформаційно-бібліографічні дайджести, альманахи, посібники вже давно стали "настільними книгами" для багатьох читачів і бібліотекарів.
      Відомо, що "серце" бібліотеки - її фонд. Універсальний за змістом, сьогодні він налічує понад 108 000 примірників. З кожним роком все важче його комплектувати хорошою книгою. Без бібліотечного "паблік рілейшнз", фандрейзингу просто не обійтись. Важливим інструментом поповнення фонду є партнерство з книготорговельними фірмами - науково-виробничим об'єднанням "Ідея", підприємствами "Тепс" і "Самміт", книжковим магазином "Кобзар". А об'єднує весь цей непростий механізм відділ організації та формування фондів і каталогів (Процька Т.П., Цехоцька Л.М., Коптєва Л.Т., Халахур О.Г., Полянчикова А.Б., Дворецька М.П., Єфремова Л.Д.).
      Центральна дитяча бібліотека як науково-дослідна лабораторія та один з лідерів бібліотечного світу України є активним учасником міжнародних і всеукраїнських бібліотечних форумів, має великий практичний досвід з багатьох сфер бібліотечної діяльності, який часто висвітлюється у професійній пресі. Це стартова площадка для новацій у модернізації професійної освіти бібліотекарів, як нашої ЦБС, так і бібліотек інших систем і відомств міста й України. Кожного року бібліотека розширює інтегрований асортимент бібліотечних послуг, лобіює державні органи влади і депутатський корпус з метою розбудови бібліотечної справи в місті, визначення бібліотек для дітей як центрів громадського життя.
      Ми впевнені, що тільки тоді бібліотека буде існувати, коли буде змінюватись. А колективу центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка вдається творчо мислити і впевнено заявляти про себе та свої досягнення.
      80-літня історія бібліотеки довела, що весь пройдений нею шлях схожий на дорогу, а дорога завжди нескінченна. І доля маленьких громадян у ніжних і теплих бібліотечних долонях.