Наша адреса: 03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
	Пошук по сайту

   У Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" від 16 березня 2000 року зазначено, що бібліотека - це "інформаційний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд документів і надає їх у тимчасове користування фізичним та юридичним особам" (Розд. І. Ст. 1).
   Законодавчо затверджені функції визначають роль бібліотеки у сучасному суспільстві; необхідність її розвитку водночас у всіх трьох вказаних напрямах (інформаційний, культурний, освітній); різноплановість, багатогранність щоденної праці бібліотекаря і, як наслідок, ускладнення професії бібліотекаря.
   Бібліотека сьогодні знаходиться у багатовимірному інформаційному, культурному та освітньому просторах, а точніше - на їх перетині, і це визначає специфіку її діяльності, що полягає: по-перше, у наслідуванні всіх проблем і протиріч кожного з названих напрямів. А це такі глобальні, як: протиріччя між вільним доступом до інформації і цензурою, якій належить забезпечувати дотримання етичних і культурних норм життя суспільства; між доступністю інформації для кожного користувача і постійним підвищенням її вартості в якості стратегічного ресурсу. По-друге, працюючи з установами та організаціями, що спеціалізуються лише в одному із напрямів діяльності (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, засоби масової інформації та багато інших), бібліотека постійно шукає і знаходить своє місце, надаючи користувачам послуги, які ці організації не можуть їм запропонувати. По-третє, бібліотека, як своєрідний ланцюжок, об'єднує завдання і функції інформаційної, культурної і освітньої сфер, і в цьому - одночасно унікальність і складність бібліотечно-бібліографічної діяльності.
   Робота бібліотеки ззовні, на перший погляд, відкрита і зрозуміла, але, разом з тим, соціальна роль самої бібліотеки ще не повною мірою сприйнята суспільством. Очевидним є факт, що наші читачі і не знають про всю складність роботи бібліотеки. Приходячи щодня за необхідною інформацією і отримуючи її, вони навіть і не здогадуються, скільки бібліотечних служб задіяно для максимального задоволення їхніх запитів (комплектування, каталогізування, збереження фонду, уточнення запиту користувача). Тобто, мова йде про ті процеси, які залишаються поза увагою читача, а самі бібліотекарі не хочуть, не вміють або вважають за непотрібне донести це до нього. Звідси і поширена думка про простоту праці бібліотекаря і роботу бібліотеки взагалі. Це питання полемічне. І така з найважливіших служб бібліотеки, як науково-методична робота теж незнана нашими читачами, бо говорять про неї, переважно, фахівці. А розвиток та вдосконалення діяльності бібліотек у сучасному мінливому світі, неможливий без якісного методичного забезпечення. В той же час методична робота, мабуть, єдиний напрям діяльності бібліотек, що користується сумнівною репутацією. Тому часто і постає питання: методист: хто він і навіщо потрібен? Такі питання і таке ставлення мабуть викликані:
· малочисельністю методистів. Немає, мабуть, ніде даних - який вони становлять відсоток загальної кількості бібліотечних працівників, але навряд чи їх буде 1-2 %. Специфіку методичної роботи зрозуміти й оцінити взмозі лише ті, хто займається нею безпосередньо;
· непопулярністю багатьох видів методичної роботи (контроль за дотриманням технологічних процесів, станом плановозвітної документації, наявністю необхідних організаційно-розпорядних документів). Методист - традиційний зберігач бібліотечних технологій і консультант з усіх напрямків роботи, тому він просто змушений цим займатися;
· недостатньою конкретизацією методичної служби - робота методистів творча, у них нема звичних бібліотечних навантажень, тому багатьом бібліотечним працівникам здається, що підготувати документ, розробити програму або ж анкету, проаналізувати звіт чи який-небудь процес - це ніби і не робота.
   Чим повинен займатися методист, а чим не повинен, що входить у його обов'язки, а що ні - про це вже говорилось і говориться немало, але єдиної точки зору нема. Можливо, це і не потрібно: загальні рамки окреслено - в залежності від характеру завдань, можливостей і рівня методичної служби специфіка діяльності може бути різною, як і діяльність кожної бібліотеки зокрема. Це право закріплено Законом (Розд. iV. Ст. 20 - "Права бібліотек" - "Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право самостійно: - визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності"). Роль бібліотечних методистів і раніше, і в наш час, що стрімко змінюється, сприймається неоднозначно - адже в них бачать тільки провідників догматичної ідеології та гвинтиків адміністративної системи. При цьому забуваючи, що ідеологічні догми і директиви діяли і діють всюди - у комплектуванні фондів, у бібліографічній діяльності, в обслуговуванні читачів. Не варто і не можна надавати права та обов'язки управлінця методистам, бо вже зараз методичні служби взяли на себе відповідальність, але не отримали повноважень: при цьому, чим вищий рівень методичного центру, тим менше у нього прав. Але треба визнати, що досягнення наших бібліотек - беспосередній результат подвижницької роботи методистів усіх рівнів. І в той час, коли в професійній пресі то розгорається, то затухає дискусія про необхідність методичної роботи, її спеціалісти займаються копіткою працею. Якби не називали сьогодні методиста - координатор, консультант - суть його спеціалізації - допомога колегам, одне одному, а в кінцевому результаті - нашим читачам. Єдино можливий стиль роботи сучасного методиста полягає у сприянні і рекомендаціях бібліотекам з питань їхного функціонування.
   Науково-методична робота бібліотек - це сукупність двох самостійних складових. Одна з них - це методична робота в колективі бібліотеки або ЦБС, друга - надання методичної допомоги бібліотекам мережі. В основі методичного забезпечення повинна бути науково-дослідна діяльність методцентрів, оскільки в системі "наука - методика - практика" методичній діяльності належить центральне місце. Таким чином, між науково-дослідною і науково-методичною діяльністю існує органічний зв'язок.
   Поєднавши таку діяльність, Черкаська ОДБ провела анкетування працівників дитячих бібліотек області в рамках соціологічного дослідження "Проблеми сучасного стану методичної роботи з точки зору бібліотекарів-практиків". Найбільш ефективною формою в методичній роботі, за відповідями респондентів, визнане особисте спілкування - його не можна замінити нічим. Свою життєвість і гнучкість підтвердила консультаційна діяльність методистів. На запитання про роль обласної бібліотеки в забезпеченні системи безперервної освіти, бібліотекарі підтвердили її пріоритетне значення в організації проведення семінарських занять, курсів, практикумів, "круглих столів", творчих дискусій. На їхню думку, саме обласна бібліотека на сучасному етапі є координаційним центром та єдиним джерелом інформації і розповсюдження передового досвіду. Вона повинна забезпечувати органічне поєднання ґрунтовних професійних знань з сучасним баченням суспільних проблем, новим мисленням і професійною мобільністю фахівця, тобто, здійснити перехід від освіти "підтримуючої" до освіти "інноваційної". Бібліотекарі-практики також висловились за необхідність подальшої підготовки письмових методичних матеріалів (тематичні бюлетені з досвіду роботи, сценарії нових форм масової роботи тощо). Пропонована тематика досить різноманітна, але переважає краєзнавча, правознавча, екологічна, морально-етична та матеріали з оперативною інформацією про зміни в бібліотечно-бібліографічній діяльності, що враховують потреби сьогодення. Стосовно платних послуг - методичні послуги повинні бути безкоштовними - теоретично це можливо, але як виняток, розробка методичних матеріалів на замовлення і надання методичної допомоги на місцях за викликом допускається.
   У навчальному посібнику "Методическое обеспечение библиотечной деятельности" (М.: ИПО Профиздат, 2002) його автор, відомий фахівець А. Ванєєв пише: "Библиотеки - методические центры не вправе переводить бесплатные методические услуги в платные. Платная методическая помощь допустима лишь при издании методических пособий, требующих от методической службы дополнительных затрат, а также при оказании методической помощи библиотекам других ведомств, не имеющих своих методических служб, на договорной основе". (с. 65). Але реалії нашого життя змусили бібліотеки всіх рівнів перейти до платних послуг і в методичній роботі також.
   Підготовка видань: "Аналітичний огляд діяльності ...", "Статистичний огляд діяльності..." це поєднання науково-дослідної і науково-методичної функцій бібліотек. Мета першого - узагальнення і характеристика ситуації в бібліотечній справі області, виявлення тенденцій розвитку, загальний огляд справ у бібліотеках для дітей, а також висвітлення найбільш яскравих подій даного періоду. Останнім часом такі ОДБ, як Дніпропетровська, Черкаська, Хмельницька, Житомирська вже видають досить ґрунтовні "Аналітичні огляди...". Результатом аналітичної діяльності Львівської ОДБ став випуск рекламно-інформаційної карти передового бібліотечного досвіду "Бібліотечна карта Львівщини", а також відкрито "Музей бібліотечної реклами" - тематичний стелаж, на якому представлено найкращу рекламну продукцію бібліотек для дітей Львівщини, інформацію про заходи, бібліотечні послуги, статті з періодики про роботу бібліотек та багато ін.
   За допомогою статистичних даних бібліотекарі доводять свою необхідність суспільству, представникам владних структур. А доводити це потрібно не емоціями, а соціологічними даними та економічним аналізом ситуації у регіоні. І не забувати, що становище державних бібліотек у всі часи залежало від соціально-економічної ситуації в країні. Директори обласних бібліотек та методисти краще за інших усвідомлюють, що стан бібліотек для дітей і вчора й сьогодні - це досить суперечливий процес розвитку, який поєднує у собі позитивні, негативні явища, гостроту невирішених питань та пошук шляхів виходу з кризових ситуацій. Адже не можна не бачити того, що нерідко культурна політика лише декларується і не завжди відповідає реаліям життя. Перш за все, це стосується питання функціонування мережі бібліотек для дітей, поповнення їх бібліотечних фондів, підготовки професійних спеціалістів та ін. Проблеми такого характеру обговорюються нами у пресі і це допомагає, певною мірою, вирішувати їх більш глобально.
   Чернігівська ОДБ спільно з колегами із ОУНБ довели це на ділі - у минулому році, визначаючи рейтинг ЦБС області, вони враховували такі чинники: інформаційні ресурси регіону (кількість книг та надходжень на одного мешканця, відсоток нових книг до загального фонду); - фінансове забезпечення (бюджетні кошти, власні кошти); - реалізація бібліотечних ресурсів регіону (цифрові показники). Таке вивчення дозволило прослідкувати тенденції стану і розвитку кожної ЦБС та конструктивніше співпрацювати з місцевими органами влади. За поданням цих обласних бібліотек, управлінням культури облдержадміністрації було направлено листа на ім'я голів райдержадміністрацій щодо підвищення відповідальності відділів культури з забезпечення участі працівників бібліотек в обласних заходах з підвищення професійної кваліфікації (як наслідок - майже 100 % відвідування цих заходів дитячими бібліотекарями).
   Ще один приклад з досвіду роботи спеціалістів Чернігівської ОДБ - впродовж минулого року було здійснено 11 виїздів на місця. Під час одного з таких виїздів відбулась зустріч зав. методичним відділом ОДБ Т.М. Клюй із заступником голови Ічнянської райдержадміністрації. Результатом цієї зустрічі став лист за підписом голови райдержадміністрації до голів сільських рад, місцевих підприємців про їхнє сприяння передплаті дитячих періодичних видань сільським бібліотекам-філіям, і вдвічі збільшилася передплата в самій районній бібліотеці для дітей.
   Значно сприяють розв'язанню проблем, що стоять сьогодні перед дитячими бібліотеками, проведення щорічних цільових навчань та перший професійний журнал "Світ дитячих бібліотек", які забезпечують постійне професійне спілкування дитячих бібліотекарів України.
   Постійне дослідження всіх своїх програм і послуг з визначення їх ефективності - одне з важливих завдань науково-методичної роботи: чи досягають вони мети у виконанні бібліотекою завдань з планування та розробки програми її діяльності, управління бібліотечними ресурсами, персоналом; чи відповідають потребам користувачів, чи можуть задовольнити їхні нові потреби.
   Для проведення оцінки та моніторингу виконання бібліотекою своєї місії використовуються кількісні показники виміру ефективності роботи:
   Книговидача з розрахунку на одного мешканця. Показник свідчить про те, скільки матеріалів (друкованих або аудіовізуальних) у середньому бере кожний користувач. Показник вираховують, ділячи книговидачу за рік на кількість користувачів.
Оборотність фонду. Показник бібліотекам відомий: вони стежать за тим, скільки разів протягом року видається в середньому користувачеві кожна одиниця зберігання. Для цього річну книговидачу ділять на об'єм фонду. Стратегія щодо підвищення оборотності фонду: розширення популярних розділів, збільшення екземплярів популярних книг, вилучення з фонду не запитуваних видань. Показник подає більше інформації, якщо, наприклад, підрахувати оборотність різних типів і видів друкованих та інших матеріалів (грамплатівок, касет, галузевої літератури). Динаміка оборотності фонду за кілька років допомагає встановити тенденції у перевагах користувачів.
   Зареєстровані користувачі (у відсотку до населення). Показник одержують, ділячи кількість зареєстрованих користувачів бібліотеки на кількість населення зони обслуговування.
   Відвідуваність бібліотеки (з розрахунку на одного мешканця). Обчислюється методом поділу кількості відвідувань бібліотеки за рік на кількість населення. Якщо ця кількість невідома або в бібліотеці при вході немає спеціального лічильника, її можна приблизно вирахувати так: у один з тижнів (у квітні або в жовтні) реєструються всі, хто прийшов до бібліотеки вранці, вдень і ввечері. Отримана цифра множиться на кількість тижнів у році, коли бібліотека відкрита. Це є цифра відвідуваності.
   Відвідуваність заходів (з розрахунку на одного мешканця). Показник свідчить про кількість проведених заходів. Тут доречні лише загальні підрахунки: вибіркові не дадуть реальної картини - показник дуже коливається. Він буде дорівнювати середньому арифметичному після поділу загальної кількості відвідувачів на кількість мешканців.
   Використання пропозицій, поданих бібліотекою безпосередньо в її стінах. Цей показник - один з вагомих аргументів у переговорах бібліотеки, як з її засновниками, так і з тими, хто її фінансує.
   Традиційна статистика веде підрахунки видачі книг, що видаються додому. Є сенс врахувати і документи, з якими працюють і у самій бібліотеці. Дані збираються за один з тижнів квітня або жовтня. Потрібно розвісити оголошення про те, що бібліотека просить своїх читачів не повертати матеріали на місце, а класти на спеціальні столи. Наприкінці кожної повної години співробітники підраховують ці матеріали. Результати заносяться до спеціальної таблиці. Для того щоб не пропустити години підрахунку, можна поставити будильник. Часом виникають проблеми під час підрахунку журналів і газет. Тут допускається вибірковий відлік. Для визначення показника сума виданих за тиждень матеріалів збільшується на кількість тижнів, коли бібліотека відкрита, і потім поділяється на кількість мешканців.
   Кількість звертань до бібліотеки (з розрахунку на одного мешканця). Тут враховуються будь-які запитання користувачів до бібліотекарів, а також звернення до довідників. Це такі питання: "Назвіть ім'я автора, який написав біографію...?", "Не могли б Ви допомогти мені знайти літературу про революцію 1848 р....…?". Не беруться до уваги чисто технічні запитання: "Як користуватися каталогами мікрофільмів?". Цей показник фіксує ступінь використання бібліотеки, як джерела інформації. У користувачів не повинно виникати труднощів при одержанні довідників.
   Доступність фонду. Цей показник відображає оперативність знаходження відсутнього документу, незалежно від того, виданий він чи знаходиться в іншій філії або заставлений. Цей показник виявляє кількість матеріалів, які бібліотека надасть читачеві через 7 і через 30 днів. Методика визначення показника: мінімальна кількість запитів - 125. Записуються прізвище користувача, назва замовленого видання, дата замовлення, що дозволить співставити виконане замовлення із запитом і занести результат до таблиці. Час виконання замовлення підраховується за календарем (враховуючи вихідні і святкові дні). Якщо матеріал надходить протягом 7 днів, то відповідний знак вноситься до графи "7 днів" і до графи "30 днів". Якщо матеріал з'явився між восьмим і тридцятим днем, знак проставляють у останній графі. Підрахунок закінчується через 30 днів. Суму графи "протягом 7 днів" і графи "протягом 30 днів" поділяють на всю кількість.
   Приклад: Із 125 вимог 3 % були виконані протягом 7 днів. Доступність фонду дорівнює: 30: 125ґ100=24 %. Із 125 вимог 85 було виконано протягом 30 днів, тобто доступність фонду протягом 30 днів дорівнює 85:125х100=68 %.
Якщо бібліотека незадоволена показниками доступності фонду, вона може застосовувати різні стратегії для поліпшення ситуації. Це збільшення екземплярності, поліпшення комунікації між ЦБ і філіями, контроль за правильністю заповнення вимог. Крім того, можна точно визначити, скільки часу необхідно для повної обробки літератури та її видачі (від замовлення до розміщення у фонді).
   Аналізуючи діяльність дитячих бібліотек, переконуємося, що майбутнє бібліотек все ж таки визначають три основні фактори:
· соціальне середовище, його економічні і політичні аспекти;
· професійна підготовка - формування у бібліотекарів нового мислення, відкритого для всього нетрадиційного, готового до запровадження нових технологій, а для дитячої бібліотеки ще й важлива психолого-педагогічна культура;
· використання новітніх технологій.
І всі ці фактори були і залишаються першочерговими у роботі науково-методичної служби дитячих бібліотек України.

Список літератури

1. Борхард П., Флодель Ш. Концепция маркетинга для публичних библиотек.- М., 1993. - 144с.
2. Ванеев А. Методическое обеспечение библиотечной деятельности. Учеб. пособие.- М.: Изд-во ИПО Профиздат, 2002.- 144 с.
3. Райкова Г. Творческая лаборатория // Библиотека.- 2000.- № 12.- С. 68-69.
4. Справочник библиотекаря / Науч. ред. А. Ванеев, В. Минкина.- СПб.: Профессия, 2001.- 448 с.