Тетяна Ратундалова
провідний бібліотекар відділу мистецтв обласної бібліотеки для дітей "Юний читач", м. Запоріжжя

Дитяча бібліотека в освітньому просторі
художньої культури

Суспільство сьогодні потребує вихованої освіченої людини, і сучасне життя диктує свої абсолютно нові вимоги до сфери освіти. Складний характер навчання і виховання виявляє себе у багатьох аспектах. Донедавна у стосунках і навчанні дитини ми спирались на символічно-рисункову репрезентацію. Сучасні засоби інформації глибоко змінюють характер комунікації на всіх рівнях - від міжособистісного до масового.
Бібліотека в освітньому просторі не є "предмет сторонній". Протягом всієї своєї історії, як ресурсний центр, вона була тією потужною інформаційною базою, без якої освітній процес, у тому числі й стосовно художньої культури, не можливий. Крім збору та зберігання інформації, сучасна бібліотека має багатовіковий досвід "трансляції" культури через різноманітні форми масової роботи. Є у бібліотеки і певний досвід роботи з інститутами освіти (від дошкільного до вузівського). Природно, що на сучасному етапі всі ці історично сформовані функції бібліотеки, розвиваючись, видозмінюються.
Разом з новими інформаційними технологіями у сферу практичної діяльності нашої бібліотеки прийшли і нові бібліотечні технології. Це дозволило вийти на якісно новий рівень співробітництва зі школою, знайти своє гідне місце в освітньому просторі. Сьогодні бібліотека на основі паритетного співробітництва діє як центр духовного розвитку, інформаційно-освітній центр естетичного розвитку, інститут додаткової освіти, творчий майданчик самоосвіти, самовиховання, центр дослідницької діяльності учнів, навігатор у світі інформації. Саме враховуючи ці аспекти, відділ мистецтв нашої бібліотеки розробив проект інформаційно-освітнього центру "Медіа-Арт", основна ідея якого - поліхудожній діалог в освітньому просторі.
Багаторівневі освітні програми, що входять до проекту, дозволяють дитині, починаючи з п'яти років, пізнавати світ мистецтва ("Школа візуальної культури", "Школа художнього сприйняття Природи та Мистецтва"), вивчити та зрозуміти мову мистецтва ("Школа Герменевтики"), будувати своє життя за законами Краси ("Школи Життєтворчості"). Ці програми мають практичне втілення на уроках світової художньої культури, естетики, історії, образотворчого мистецтва та музики у школах, ліцеях, школах-інтернатах, на заняттях образотворчого мистецтва дитячої школи мистецтв, дитячих садках. Зокрема багаторівнева образотворча програма "Сходження до Прекрасного" для учнів школи-інтернату № 4 складається з трьох етапів: школа художнього сприйняття Природи та Мистецтва (для учнів 1-5 кл.); види мистецтва (для учнів 6-9 кл.); історія образотворчого мистецтва (для учнів 10-11 кл.).
Особливого значення для дітей з обмеженими соціокультурними контактами набувають віртуальні відео подорожі, які проводяться в рамках програми "Відео-Глобус". Для найменших читачів бібліотеки програма включає такі блоки: "Вгору райдугою-дугою" (розкриваються теми художнього сприйняття природи та мистецтва), "Країна чарівних..." (образотворче мистецтво, музика), "Мульти-пульти - чудесна країна" (казкові подорожі).
Важливе місце в діяльності відділу посідає інформаційна робота на допомогу педагогам загальноосвітніх, художніх, музичних шкіл, шкіл мистецтв міста, яка проводиться з використанням матеріалів картотеки періодичних видань "Естетична освіта та виховання", експрес-інформацій "Актуальні питання естетичної освіти й виховання" та під час проведення спільних засідань методичної секції керівників дитячих дошкільних установ та районної секції викладачів музики.
Адреси співробітництва названо не всі, а лише ті, де завдяки спільним зусиллям бібліотеки та школи, розумінню, довірі, професійному ентузіазму та високому рівню організації вдалося досягти певних результатів у освітній діяльності.
Інформаційна складова в роботі бібліотеки є традиційною і виконується вона професійно - це повсякденна, не помітна сторонньому оку, копітка робота з каталогами та картотеками. Наші колеги-педагоги не завжди здогадуються, який об'єм інформації доводиться інколи "перелопатити" бібліотекареві. Та це й на краще. Навіщо нав'язувати школі невластиві їй функції. А ось використання інформації, виявлення її загальнолюдського особистісного розуміння та допомога у набутті дитиною навичок читача, глядача, слухача - поле спільної діяльності бібліотеки та школи.
Співпрацюючи зі школою в області художньої освіти, бібліотека вийшла за рамки суто бібліотечних технологій, вона перейшла на новий рівень. Використання об'ємної теоретичної бази, практичного досвіду інститутів художньої освіти, Концепцій та Програм - все це дозволило нам підвищити рівень своїх бібліотечних програм та проектів. Адже стандарт - як еталон, з яким завжди можна порівняти своє (а тому улюблене) дітище, і це рятує практика від професійних прорахунків.
Теза "Культура поза кордонами" отримала в нашій бібліотеці конкретне втілення з появою третього суб'єкта співробітництва - музею. З 2000 року бібліотека має тісні стосунки, які базуються на особистих контактах працівників відділу мистецтв з Російським центром музейної педагогіки та дитячої творчості. Все це дозволяє нам використовувати напрацювання авторського колективу з багаторівневої освітньої програми "Здравствуй, Музей!". Віковий діапазон Програми - від молодшої групи дитячого садка до післядипломної освіти. Маємо методичні розробки кожного уроку та їх мультимедійне забезпечення - 20 освітніх фільмів "Русский Музей - детям". А якщо врахувати ще 43 фільми "Рассказы о Русском музее", відеозаписи презентацій виставок Музею, то можна уявити, який діапазон знань ми можемо запропонувати нашому читачеві.
"Троїстий союз" бібліотеки, школи та музею сьогодні дуже перспективний. Ми багато чого зможемо зробити разом, тим паче, завдання у нас спільне - формування художнього смаку, набуття досвіду естетичного сприйняття оточуючого світу, що гармонізує особистість.