Подорож до "Музикалії" -
країни музичних інструментів

Сьогодні важко собі уявити молоду освічену, культурну людину, байдужу до музики. Почуття прекрасного, естетичний смак, любов до мистецтва закладаються і виховуються з дитинства. Мистецтво і музика мають дуже великий вплив на становлення особистості і, мабуть, не менший, ніж книга і читання. У багатьох бібліотеках для дітей створені і працюють відділи естетичного виховання, де дітей вчать слухати музику, знайомлять з життям і творчістю видатних українських та зарубіжних композиторів. Ми у своєму часопису (№ 3 і № 4 за 2002 р.) вже розповідали про роботу, яка ведеться у відділі естетичного виховання Рівненської обласної бібліотеки для дітей та у відділі мистецтв ДБУ для дітей. У Сумській обласній дитячій бібліотеці ім. М. Островського відділ естетичного виховання вже протягом 13 років очолює Лариса Леонідівна Петрова. За її ініціативи організовано ляльковий театр "Кукляндія", а за сценаріями, написаними нею, йдуть цікаві вистави, проводяться різні музичні вікторини, ігри тощо. Пропонуємо ознайомитись зі сценарієм однієї з музичних ігор.

Бібліотекар: Сьогодні ми з вами вирушаємо у дивовижну подорож до країни "Музикалія". Уявіть собі, що є така країна, в якій живуть музика та її помічники - музичні інструменти. Саме туди, у гості до музичних інструментів, ми й завітаємо. Чому це буде подорож? Тому, що ми відвідаємо різні країни, побуваємо в минулому, і у нашому часі. Сьогодні до нас з вами завітали сама гостинна господиня "Музикалії" - фея музики Фантазія разом зі своїми вірними помічниками - юними музикантами. Вони й будуть супроводжувати нас під час цієї музичної мандрівки.
Фея: Ну що, в дорогу! Сідаймо до машину часу і...
(Звучить музика. Зал заповнюється ілюстрованим матеріалом на музичну тему, наприклад, плакатами із зображенням музичних інструментів та нотних знаків).
Фея: Ось ми й у країні "Музикалія"! "Діти, скажіть, будь ласка, що потрібно, щоб виникла музика?
Діти: Композитори, виконавці, музичні інструменти, слухачі.
Фея: Молодці, отже в нас є музика, яку написали композитори, музиканти, що її виконають, і є слухачі - це ви. Подивіться, скільки музичних інструментів принесли юні музиканти з собою! Скажіть, як ви вважаєте, скільки їх існує на світі?
(Діти називають різні цифри).
Бібліотекар: Дозвольте мені вам допомогти. Діти, тримайтесь за стільці, бо їх - понад три тисячі й усі вони різні, і що цікаво, схожі на людей. Кожен інструмент має свій голос - високий чи низький; характер - спокійний, врівноважений чи, навпаки, бунтівний. Відрізняються музичні інструменти і за будовою, формою, розміром.
(Діти знайомляться з деякими музичними інструментами).
Фея: Діти, прислухайтесь, будь ласка, що ви чуєте?
Діти: Нічого. Тиша.
Фея: Так, навкруги тиша. Саме у тиші й народжується музика, і це основне правило. Музика прийде до кожного з вас тільки тоді, коли ви будете готові почути і зрозуміти її, залишившись з нею на самоті.
Бібліотекар: А тепер уявіть собі, що всі музичні інструменти мешкають у країні "Музикалія" групами - сім'ями, в різних домівках, зовсім як ми з вами. Кожен з таких будиночків має свою назву. А як довідатись, в якому з них живе, наприклад, баян?
Діти: Ми гадаємо, що це залежить від того, як утворюється звук у музичному інструменті.
Фея: Молодці, діти. В нагороду вам - віршзагадка:
Клавіатури чорно-білий ряд,
Педалі жовтим золотом горять…
Мене з собою не внесеш у футлярі.
З могутнім форте, ласкавим піано,
І тому є той надзвичайно правий,
Хто називає нас…(фортепіано)
Фея: Молодці!
Бібліотекар: Діти, а що є у фортепіано?
Діти: Клавіші.
Бібліотекар: Добре. "Клавіша" в перекладі означає "ключик". А що з ними робити?
Діти: По них ударяють.
Бібліотекар: Правильно. А як ми назвемо будиночок, де живе фортепіано та інші музичні інструменти з клавішами?
Діти: Клавішний будиночок.
Фея: А тепер ми поїдемо до чудової країни Італії, де дуже полюбляють музику. І саме там 200 років тому народилося фортепіано. За своєю будовою це є клавішно-ударно-струнний інструмент.
Діти: А де його струни?
Бібліотекар: А давайте відкриємо кришку і побачимо струни. Музикант натискає на клавішу, ось так, і в цей час молоточок б'є по струні - так видобувається звук.
Фея: Дуже багато композиторів пишуть свої музичні твори саме для фортепіано. І це не випадково, адже у нього дуже багатий діапазон звучання, і на цьому інструменті можна виконувати різні мелодії. Є у фортепіано і старший брат, він більший за розміром і вважається королем клавішних інструментів. А що це за музичний інструмент, відгадайте:
У якого інструмента
Є і струни, і педаль.
Що, скажіть нам неодмінно?
Це концертний наш…(рояль)
Слово "рояль" означає "королівський". Його встановлюють у великих залах, а фортепіано - вдома, у школах та дитячих садках.
Бібліотекар: А що означає слово "фортепіано"?
Діти: "Форте" - голосно, "піано" - тихо.
(Далі виконується музичний твір, написаний для фортепіано, про який слід сказати кілька слів і розповісти про композитора. Також треба представити юного виконавця).
Фея: А який це музичний інструмент?
Діти: Скрипка.
Фея: А що є у скрипки?
Діти: Струни і смичок.
Фея: А як утворюється звук у скрипці?
(Діти беруть смичок і водять ним по струнах).
Фея: Смичок - це дерев'яна паличка з натягнутим уподовж пучком кінського волосу. Служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах.
А в якій хатинці ми знайдемо скрипку та подібні їй інструменти?
Діти: У струнній.
Бібліотекар: Вірно. Скрипочка народилася давно, 400 років тому і знову ж таки у далекій Італії. Не відразу до неї звикли, а тільки згодом почали грати на ній в усьому світі. Найкращі майстри: Аматі, Страдіварі надали їй вигнутої форми, яку вона має і тепер. Грати на скрипці важко, але звучить вона дуже гарно.
Фея: Діти, а ви любите казки, легенди? Так ось, сталося одного разу так, що одна скрипка потрапила до рук селянина. Все він віддав за неї, що мав, але випустити з рук так і не зміг. А невдовзі почали говорити, що та скрипка - чарівна…
А тепер послухайте вірші про скрипку:
Упругих струн смычок коснулся гибкий,
И замер ты, дыханье затая:
Взволнованный и тёплый голос скрипки
Неповторим, как голос соловья.
Фея: А ще жартівливі вірші:
Бывало, играет на скрипке скрипач,
Все мальчики в пляску, а девочки в плач.
А то поведёт он смычком, и тотчас
Все мальчики плачут, а девочки в пляс.
Бібліотекар: Послухаємо і ми з вами мелодію старої і доброї скрипки:
Лівою тримає скрипку,
Правою підвів смичок.
Тиша в залі, раптом чути
Український гопачок.
(Виконується твір для скрипки).
Фея: Ми побували з вами в музичній Італії, а тепер поїдемо до Іспанії. Наступний інструмент народився в цій країні 200 років тому. А який?... Ось вам вірш-загадка:
Я под счастливой родилась звездой:
Могу я быть гавайской и простой,
Но, не желая жить по моде старой,
Я стала электрической ... (гитарой).
Бібліотекар: А що є у гітари?
Діти: Струни.
Бібліотекар: А як утворюється звук у неї? Теж смичком?
Діти: Ні, руками. Пальцями відтягуючи струни.
Фея: І в якому будиночку ми знайдемо гітару?
Діти: У струнному.
Фея: Які розумні діти! А тепер слухаємо гітару.
У струнному будиночку живе ще один музичний інструмент, який ви всі добре знаєте, бо він для нас рідний. Як він називається? (Бандура).
Бібліотекар: А в якій країні її найчастіше всього можна почути?
Діти: У нас, в Україні.
Бібліотекар: Так, це наш український музичний інструмент з чудовим скляним звучанням. Раніше його називали кобзою. Т.Г. Шевченко назвав свою збірку віршів "Кобзар" на честь кобзарів, які грали на кобзі та співали пісні про простих людей. Згадаємо й українських козаків, у яких кобза була улюбленим музичним інструментом. Згодом кобза стала називатися бандурою.
Фея: Привітайте бандуристок,
Дівчаток маленьких,
Що заграють, заспівають
Пісню веселеньку.
(Виконується твір для бандури).
Фея: І знову вірш-загадка:
Хотел бы ты рояль одеть на плечи,
Шагать с органом далеко-далече,
Чтоб музыка весёлая лилась,
И улица сама пустилась в пляс?
Ты клавиши возьми у фортепьяно,
Меха возьми у гулкого органа,
Твоим воображеньем сотворён
И запоёт тогда ... (аккордеон).
Бібліотекар: Так, це акордеон. А які в нього є ще родичі? Ось послухайте вірш-загадку:
Що за гість прийшов у дім?
Скільки ґудзиків на нім!
А почнеш їх натискати, -
Починає гість співати!
Діти: Гармошка. Баян.
Бібліотекар: Молодці, це дуже популярні музичні інструменти, на яких грають на святах, днях народження, весіллях тощо. Всі ці інструменти - одна велика дружна родина. А що є в акордеона?
Діти: Кнопочки, клавіші.
Бібліотекар: А як на ньому грати?
Діти: Двома руками: однією натискувати на клавіші, другою - на кнопочки, та ще й водночас, то розтягувати міхи інструмента у різні боки, то з'єднувати разом.
Фея: Складний інструмент, але його не бояться і дуже полюбляють. І залишається дізнатися, чому він зветься "акордеоном". Якщо натиснути на ньому одразу кілька клавіш, то утворюється кілька звуків: "акорд" - чотири. Звідси і назва - акордеон.
Бібліотекар: І в якому ж будиночку живе сімейство акордеонів?
Діти: У клавішному.
Фея: Вірно, але він ще й духовий інструмент. Для кожного звуку всередині інструменту є вузькі, тонкі металеві пластинки, які називаються язичками. Коли музикант розтягує міхи акордеона, в інструмент подається повітря, від чого язички починають коливатися і відтворювати звук.
Кажуть "вселити дух" - вдихнути, тому такий інструмент і називається "духовий".
Бібліотекар: От і все на сьогодні, любі діти. Ми повертаємося до бібліотеки (звучить музика).
Фея: Під час цієї подорожі ми завітали з вами до різних музичних інструментів, а до яких саме? (Повторити). Побачили, де вони живуть, а головне - послухали чарівну музику, яку для вас так чудово виконали талановиті юні музиканти із музичних шкіл нашого міста. Я гадаю, що ми навіть встигли подружитися з ними та їхніми музичними інструментами. Вам сподобалося?
Я дуже рада, що в нас все так добре вийшло. Дякую вам за участь. На все добре, до нових зустрічей з музикою.