Бібліотека: вчора, сьогодні, завтра

Бібліотека: вчора, сьогодні, завтра

Алла Фролова,
заст. директора Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва

Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва —
центр інформації, духовної культури та дозвілля

Створення Закарпатської обласної бібліотеки для дітей припадає на період з жовтня 1945 до березня 1946 року. Її першою адресою була вул. Жовтнева, 18, де бібліотека одержала приміщення, в якому було організовано абонемент для дітей та юнацтва, читальний зал і методичний відділ. На той час фонд бібліотеки налічував 8 тис. примірників книг. У 1956 році бібліотека переходить до нового приміщення, в якому працює і сьогодні, стає центром методичного керівництва бібліотечними закладами всіх систем і відомств області, що обслуговують дітей. У 1965 році, до 20-річчного ювілею, Закарпатській обласній бібліотеці для дітей за досягнуті успіхи у роботі з читачами Рада Міністрів УРСР постановою № 1240 від 28 грудня 1965 року присвоює ім'я поета–антифашиста Д.О. Вакарова.

Говорячи про обсяг, форми і зміст роботи бібліотеки, необхідно сказати й про людей, що вклали в цю справу весь свій хист, знання, любов до дітей. Не одне покоління юних читачів одержало свої перші книжки з рук Галини Карпівни Іванюсь, Катерини Трохимівни Ушакової, Марії Василівни Славинець, Зінаїди Пантелеймонівни Ковач, Галини Клавдіївни Савицької, Ганни Іванівни Заяць. Методичними порадами, практичною допомогою на місцях, змістовними консультаціями та рекомендаційними виданнями виховали не одне покоління бібліотечних фахівців Валерія Олександрівна Юрченко, Анастасія Станіславівна Халахан, Людмила Захарівна Григаш, Світлана Георгіївна Тимошко, Ніна Григорівна Хрипак, Тамара Іванівна Васильєва, Варвара Михайлівна Гросич. Три десятиліття бібліотеку очолювала директор Малиновська Галина Павлівна. Саме її талант керівника сприяв створенню великого авторитету бібліотеки серед дитячих бібліотек України та громадськості області.

Геополітичні зміни, що відбулися на території колишнього СРСР, поява у 1991 році на політичній карті світу незалежної України докорінно змінили завдання та цілі діяльності бібліотек. На порядок денний вийшли такі актуальні питання: державотворення, національне виховання, народознавство. У бібліотеці пройшла робота з реорганізації діяльності, формування та організації книжкових фондів щодо геополітичних змін, по новому було організовано ДБА, значну увагу стала приділяти українській книзі, газеті, журналу. Відновлюється робота з патріотичного, морального, художньо-естетичного, трудового, фізичного і екологічного виховання підростаючого покоління. Домінуючим у роботі бібліотеки залишаються питання поглиблення знань дітей про своє історичне коріння та витоки, особливості рідної культури, збагачення внутрішнього світу читачів, розвиток і виховання кожного з них як вільної, духовно повноцінної, творчої особистості. Вирішенню цих питань сприяють такі різноманітні форми роботи, як уроки народознавства, турніри знавців історії, виставки–вікторини, літературно-музичні вечори, диспути, свята рідної мови, літературні подорожі тощо.

Як і завжди, значна увага приділяється довідково-бібліографічному та інформаційному забезпеченню юних читачів. Серед форм інформаційно-бібліографічного впливу є дні інформації, дні бібліографії, відкриті перегляди літератури, прем’єри книг, уроки бібліотечно-бібліографічних знань, створюються інформаційні бази даних з питань дитинства.

Зміни в суспільному житті країни наповнили новим змістом і форми науково-методичної діяльності, які, в основному, залишалися традиційними: надання практичної і методичної допомоги на місцях, винесення питань бібліотечно-інформаційного обслуговування читачів на розгляд колегій управління культури, робота в системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, підготовка та видання методичних матеріалів.

У грудні 2002 року за рішенням третьої сесії iV скликання Закарпатської обласної ради з метою усунення паралелізму і дублювання в роботі та більш раціонального використання бюджетних коштів, шляхом злиття обласної бібліотеки для дітей ім. Д. Вакарова та обласної бібліотеки для юнацтва ім. С. Вайди було засновано Закарпатську обласну бібліотеку для дітей та юнацтва. Сьогодні це найбільша в області книгозбірня дитячої та юнацької літератури, фонд якої налічує 153 тис. прим. бібліотечних документів, у якій діти та молодь мають можливість не тільки безкоштовно отримувати інформацію, а й спілкувалися та творчо розвиватися.

За 60 років існування бібліотеки змінилося багато керівників та працівників, але незмінним залишилось одне — любов до читачів, книги, професії. Серед сьогоднішніх фахівців різні покоління бібліотекарів. Є і такі, що вже понад 20 років працюють в її стінах та пережили найскрутніші часи періоду «перебудови», намагаючись якісно обслуговувати читача навіть при повній відсутності фінансування на поповнення фондів. Серед них: зав. відділом комплектування літератури Вайда Анастасія Василівна, зав. сектором фондосховища Федак Ганна Іванівна, в.о. заст. директодиректора по роботі з юнацтвом Дадико Діана Володимирівна, головні бібліотекарі Грибова Любов Іванівна та Павлище Надія Федорівна. Багато у нас і молоді, яка, працюючи в бібліотеці, заочно здобуває вищу фахову освіту, це: Куриця Марина, Палаташ Іванна, Бомбушкар Галина.

Добре знайомі й майже рідні маленьким читачам наші молоді бібліотекарі Голяна Наташа, Лендел Тетяна, Бабинець Галина, Маленкова Кристина, Варга Марія, Адамик Лариса, до яких діти йдуть і за кваліфікованою допомогою, і щоб підготуватися до уроку або екзамену, чи просто взяти щось почитати для душі. Бібліотекарі відділу обслуговування учнів 1–4 кл. та сімейного читання завжди радо зустрічають своїх маленьких читачів і їхніх батьків, а родинні свята тут завжди неординарна подія — «яблуку ніде впасти», майже всі батьки з фотоапаратами, відеокамерами. У такі моменти розумієш, наскільки важливо створити святкову атмосферу, як дітям не вистачає сьогодні уваги, спілкування, участі саме у таких святах, коли вони, їхні батьки, книга і улюблені книжкові герої зустрічаються разом. Тому і назва відповідна: «Тато, мама і я — це читачів сім’я». Турботливо дбають про своїх малят хазяйки цього відділу: Терещенко Нателла Едуардівна, Шестопалова Тетяна Миколаївна, Калютич Тетяна Матвіївна. Саме завдяки їхнім зусиллям бібліотечний ляльковий міні-театр «Теремок» набув неабиякої популярності серед читачів.

У відділі організаційно-методичної та інформаційної роботи працюють ті, хто першими долучилися до нових інформаційних технологій, оволоділи навичками роботи на комп’ютері, в Інтернеті та підвищують авторитет бібліотеки своєю видавничою діяльністю. Горкій Оксана, Кривцова Марина, Чащина Валентина, Вудмаска Тетяна, Горай Любов Степанівна стали передовою ланкою у методичному керівництві бібліотеками області для дітей.

Одним з пріоритетних напрямків роботи бібліотека обрала для себе популяризацію світової та української класики, творів письменників Закарпаття. За допомогою книги ми намагаємося виховувати у наших читачів патріотизм, високі моральні устої, активну громадянську позицію, сприяючи формуванню особистості в цілому. Саме тому бібліотекарі вбачають своєю головною метою розширення кола читання, роблячи його привабливим. Книгу рекламують різними формами бібліотечної роботи, і заходи, присвячені книзі, завжди мають особливий резонанс. Серед них: Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги; Всеукраїнські конкурси «Найкращий читач року» та «Хочу читати»; літературно-мистецьке свято «Розкажу Миколаю, про що я читаю», яке проводиться у бібліотеці в рамках щорічної виставки–ярмарку «Книжковий Миколай» тощо. Звичайно, у нашому бібліотечному «арсеналі» є і традиційні, усталені форми роботи: книжкові виставки, літературні ранки, зустрічі з відомими майстрами слова, митцями, обдарованою молоддю, презентації книг, які відбуваються у літературно-мистецькій вітальні «Словоспів». Досить великого резонансу серед читачів набуло проведення літературного вечора «Із забуття — в безсмертя» (до 100-річчя від дня народження Уласа Самчука) за участю Ужгородського коледжу мистецтв ім. Жерделі у вітальні «Словоспів». Під час його проведення з розповіддю про нього витупали голова Товариства політв'язнів та репресованих народний депутат І.Ю. Коршинського та заст. директора коледжу викладач української літератури Н.Й. Ребрик. Українські народні пісні «За Україну …», «Ой піду я в Лазещину …», «Боже, Великий, Єдиний …», «Ой, у лузі червона калина», виконанні студенткою коледжу, створили незабутню атмосферу, вразили своєю щирістю і, безумовно, сприяли тому, щоб читачі знову і знову звертались до творчості Уласа Самчука. Цікаво за участю Ужгородського училища культури пройшла презентація збірки закарпатського письменника Йосипа Архія «Чуття вогненне молоде», виданої до його 85-річчя у 2005 році видавництвом «Мистецька лінія». Лейтмотивом заходу були слова ведучої: «Спливають роки, відходять у минуле події і люди. Але не повинні піти в забуття ті, хто робив добрі справи для рідного краю». Про життя і творчість письменника розповів упорядник видання, канд. філ. наук, засл. діяч мистецтв України І.В. Хланта. Спогадами про молоді роки Йосипа Архія поділився закарпатський письменник Юрій Керекеш. Художній блок заходу, а саме, майстерне хорове виконання віршів студентами Ужгородського училища культури, розпочинався словами: «Ми горді тим, що маємо змогу теж долучитися до великої справи — вітати вихід цієї збірки. Правдомовна, відверта душа Йосипа Архія не поступалася совістю перед вимогами часу, і нині вона нас зігріває». Обидва заходи супроводжувалися однойменними книжковими виставками. Також відбулася у вітальні презентація збірки народних пісень «Вчора була неділенька», текст і мелодії яких упорядкував та підготував до публікації канд. філ. наук, закарпатський письменник Іван Хланта. З великим інтересом читачі сприйняли виступ збирача народної пісенної творчості Михайла Глюдзика, людини–пісні, одного з тих, хто зберігає для нащадків народні пісні у первинному вигляді. Прикрасою прем’єри книги стали музична композиція та театралізований монтаж за змістом пісень збірки у виконанні студентів Ужгородського училища культури, і виставка «однієї книги». Присутні на заході фахівці — історики УжНУ високо оцінили значення книги для розвитку етнографії регіону та дали високу оцінку проведеній зустрічі. Частими гостями, а іноді і активними учасниками заходів, що проводяться у бібліотеці, є закарпатські письменники Галина Малик, Христина Керита, Іван Хланта, Юрій Шип, Софія Сорока.

Ще однією ознакою нашої роботи з популяризації української книги є зустрічі за круглим столом всіх зацікавлених у дитячій книзі сторін: письменників, видавців, директорів книгарень, вчителів, бібліотекарів і, звичайно, батьків. Серед питань, що обговорюються, і проблеми видання навчальної та дитячої літератури; і шляхи розв’язання проблеми браку українських перекладів та видань, адаптованих до потреб школяра; і сучасний ринок дитячої літератури в Україні та стан книгозабезпечення і книгорозповсюдження дитячої та навчальної літератури; і потреби дітей у книжці; і вплив на дитяче читання нових інформаційних технологій та низькопробної агресивної, духовно бідної екранної і друкованої продукції; і сімейне читання та проблеми розриву культурних зв’язків між поколіннями, негативні наслідки «не читаючих сімей».

ПФормувати інтерес до читання ми починаємо з наймолодших читачів, запрошуючи до себе вихованців дитячого садочка. Саме для них демонструються вистави лялькового міні-театру «Теремок», у репертуарі якого кращі зразки літератури для дітей, казки народів світу та оригінальні вистави, авторами яких є наші бібліотекарі.

Розвивати інтерес до читання у дітей середнього віку і підтримати його допомагають конкурси дитячого читання «Найкращий читач року», «Хочу читати» тощо. Окремо хочеться згадати добрим словом конкурс «Розкажу Миколаю, про що я читаю», який проводився в рамках виставки–ярмарку «Книжковий Миколай» спільно з редакцією журналу «Барвінок», видавництвом «Закарпаття» за підтримки громадської організації «Нова форма». У рамках конкурсу відбулася презентація журналу «Барвінок». За умов, «… коли дитяча періодика перенасичена легким чтивом, псевдорозважальними жанрами, коли весь дитячий інформаційний простір значною мірою вульгаризований, журнал «Барвінок» як видання, що сповідує певні етичні та педагогічні принципи, відповідає суспільним очікуванням, поєднуючи потрібне для виховання і освіти з тим, що підживлює інтерес читача». У рамках проведення презентації відбувся конкурс, організований журналом «Барвінок», який ставив за мету розвиток інтересу до читання та сприяв популяризації дитячої книги і періодики. Його учасниками були діти віком від 7 до 12 років — активні читачі бібліотек області. Кожен мав розповісти про свою улюблену книжку, літературного героя, відповісти на запитання за змістом прочитаного, знати назви періодичних видань для дітей, структуру та розділи журналу «Барвінок», навести приклади опублікованих у ньому матеріалів, за бажанням вони могли прочитати свій власний твір (казку, гумореску, вірш тощо). Бажаючих взяти участь у цьому святі–конкурсі, а це були читачі майже всіх районів області, виявилося як завжди багато. Переможці отримали цінні подарунки від головного редактора журналу «Барвінок» Василя Вороновича, директора видавництва «Теза» (м. Вінниця) Володимира Брискіна, письменниці Галини Малик. Проведення цього заходу позитивно вплинуло на налагодження творчих зв’язків бібліотеки з письменниками та видавцями, крім того, бібліотека отримала в подарунок багато книг від партнерів–організаторів.

Велика роль у пропаганді книги відводиться відзначенню ювілейних дат українських письменників. Щорічно, напередодні дня народження Великого Кобзаря, проводяться «Шевченківські свята», програма яких завжди цікава та різноманітна: цикли книжкових виставок, літературні композиції, театралізовані заходи. Для бібліотекарів області фахівцями нашої бібліотеки видаються методичні поради, методико-бібліографічні матеріали на допомогу популяризації творчості українських авторів.

Одне з чільних місць у роботі посідає патріотичне виховання, складовою якого є еколого-просвітницька діяльність, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Популяризація літератури з питань охорони природи особливо актуальна для Закарпаття. Катастрофічні паводки, брудна вода, зведені ліси, засмічені території — це сьогоднішні проблеми нашого краю, про які треба знати. Час одного лише захоплення дивовижною природою Закарпаття скінчився — «перлина Карпат» потребує допомоги.

Працюючи у взаємодії з Державним управлінням екології та природних ресурсів в Закарпатській області, наш клуб «Зелена варта» активно впроваджує в практику роботи заходи як просвітницького, так і практичного характеру, серед яких: акція на захист первоцвітів, що супроводжувалася виготовленням та розповсюдженням листівок, оформленням стендів, виступами на радіо та телебаченні, в пресі; акція «Збережи ялинку»; конкурс букетів «Замість ялинки — зимовий букет»; День зимуючих птахів; віртуальна подорож в Долину нарцисів; екологічні ток-шоу за участю молодих науковців «Що ти можеш зробити на захист природи?», «Землянам — чисту планету»; круглий стіл «Рідні Карпати: радощі і тривоги»; презентація книги проф. В.І. Ніколайчука «Екологічний стан Закарпаття: проблеми і перспективи»; зустрічі з проф. В.І. Комендарем «Цілющі скарби нашого краю», «Соло для професора», «Первоцвіти просять захисту»; стендова експозиція «Чисту воду — нашому народу»; книжкова виставка–панорама «В долі природи — наша доля» тощо. За сприяння Державного управління екології та природних ресурсів було складено «Екологічний портрет регіону», який використовується нами як інформаційна підтримка екологічної просвіти читачів.

Виховання почуття патріотизму, поваги до культурного надбання минулих поколінь нерозривно пов’язано з вивченням рідного краю, його традицій. Для читачів — учнів 5–6 класів у бібліотеці створено краєзнавчий гурток «Джерельце». Серед різноманітних заходів, що проводяться за планом роботи гуртка, особливою популярністю користується «Свято української писанки», а також практичні години «Писанковий Всесвіт», «Вишивала я узори», віртуальна подорож «Замки Закарпаття», екскурсія до Закарпатського музею архітектури та побуту «Стара хата — книга життя» тощо.

Вже декілька років поспіль об’єднує читачів 9–10 класів клуб соціально-психологічної допомоги підліткам та молоді «Діалог». Діти охоче відвідують клуб, зустрічаються тут з цікавими людьми, невимушено спілкуються, отримують консультації психологів, лікаря–нарколога, беруть участь у круглих столах, які проходять спільно зі співробітниками кримінальної міліції, працівниками Центру соціальних служб для молоді. Саме такі заходи, під час яких юнаки та дівчата мають можливість вільно висловлюватися на теми, що хвилюють їх, отримати професійні консультації досвідчених фахівців, є для них привабливими і бажаними.

Чи не найважливішим аспектом діяльності бібліотеки є інформаційний. Тисячі учнів отримують у нас необхідну інформацію, працюючи в читальних залах, користуючись абонементом. До їхніх послуг 153 тис. прим. документів, 193 назви періодичних видань, хоч, правди заради, треба відмітити слабкі місця, а то і прогалини у фонді, зокрема галузевої літератури, бракує навчальних посібників, не вистачає літератури за шкільною програмою, що не дозволяє повністю задовольняти запити користувачів. Тематичне коло інформаційних запитів надзвичайно широке і постійно збільшується. Ускладнені шкільні програми, нові навчальні предмети, підвищені вимоги до якості знань спонукають сьогодні читачів до систематичного пошуку потрібної інформації, тому бібліотека оперативно знайомить їх з новими виданнями, проводить дні інформації, дні нової книги, дні знань, предметні тижні, місячники абітурієнта, відкриті перегляди літератури тощо. Довідки, на які витрачається багато зусиль і часу, є важливою складовою інформаційних ресурсів бібліотеки. Вони упорядковані як традиційними формами: папками–досьє, тематичними папками, інформаційними стендами «Рідні Карпати: радощі і тривоги», «Ужгород», «Українська родина» тощо, так існують і в електронному вигляді — «Люби і знай свій рідний край», «Я — студент». Діапазон використання інформації значно розширюється, коли читачі вчаться користуватися довідковим апаратом, працювати з довідковими виданнями та вміють чітко формулювати свій читацький запит. Але в наш час бібліотекарям недостатньо бути тільки «лоцманами книжкових морів», треба ще й намагатися стати «навігаторами комп’ютерних мереж».

Комп’ютерні технології надають бібліотекам унікальний шанс розвитку нових напрямів інформаційної діяльності, розширення можливостей пошуку інформації. У 2003 році після об’єднання двох обласних бібліотек у нас з’явився перший комп’ютер. Сьогодні їх придбано вже вісім, у тому числі один за рахунок спонсорів, також і програмне забезпечення до них: операційна система Microsoft Windows Xp; Microsoft Office — універсальний офісний пакет, який включає: Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Outlook, Microsoft publisher; Adobe page Maker — для професійної комп’ютерної верстки і графіки; Socrat — програма-перекладач (англо-російський); Ruta (українсько-російський і російсько-український, включає в себе відповідні словники); бібліотечна програма міні-ІРБІС на 3 робочі станції; 4 лазерних чорно-білих та 1 кольоровий струйний принтери, сканер, 2 ксерокси. Комп’ютерна техніка в бібліотеці використовується для оформлення внутрішньої документації, видавничої діяльності, складання фактографічної бази даних «Люби і знай свій рідний край», створення електронного каталогу, пошуку інформації в Інтернет, використання мультимедійних засобів. З метою забезпечення оперативного доступу до фонду бібліотеки розпочалося впровадження програми «ІРБІС», що передбачає якісні зміни технології каталогізування документів. Працівники, які задіяні у цьому процесі, пройшли міні-тренінг з автоматизованої обробки та каталогізування.

У бібліотеці планується поповнення фонду електронними виданнями на СD-дисках: словниками, довідниками, енциклопедіями, іграми з метою їх використання під час проведення масових заходів, на допомогу навчальному процесу (написання творів, рефератів тощо) та розвитку творчих здібностей дітей.

Протягом 2003–2005 років бібліотека активно співпрацювала з Ужгородським центром розширення доступу та навчань в Інтернет (iATp). Згідно договору з центром було забезпечено безкоштовне користування Інтернет протягом фіксованого часу, завдяки чому бібліотекарі здійснювали пошук інформації для користувачів у разі відсутності її у фонді. 15 працівників бібліотеки пройшли багаторівневий курс тренінгу «З основ комп’ютера, Інтернету, web-дизайну та комп’ютерної графіки» і отримали сертифікати. За сприяння ІАТР-центру було відкрито веб-сторінку бібліотеки. Крім того, проводилися семінари для дитячих і шкільних бібліотек «Інтернет в бібліотеках для дітей та молоді», «Інтернет-технології як фактор інформаційного сприяння освіті». Здійснювалися розсилка та обмін методичними матеріалами з іншими бібліотеками України.

Покращення технічного оснащення бібліотеки дозволило надавати користувачам додаткові послуги: ксерокопіювання, лазерний чорно-білий друк, кольоровий друк, сканування графічних зображень, пошук інформації в Інтернет на замовлення, яким, до речі, на даний час ми користуємося без обмеження за власні кошти. Комп’ютеризована бібліотека сьогодні забезпечує юним користувачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів і водночас є центром виховання інформаційної культури. Все це вимагає суттєвих змін, а саме: створення нових структурних підрозділів, перегляду функціональних обов’язків працівників, підвищення відповідного фахового рівня. Звичайно, ми лише на початку шляху, але цей початок покладено, і це вселяє надію.

Створенню позитивного іміджу, розширенню кола читачів сприяє тісна співпраця з громадськими організаціями та державними установами, що опікуються проблемами дітей та підлітків: Закарпатською обласною організацією ветеранів України, Закарпатським територіальним об’єднанням ветеранів Афганістану, Закарпатським регіональним фондом соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил, «Фундацією регіональних ініціатив», Центром соціальних служб для молоді, обласною організацією Спілки художників України, крайовим товариством «Просвіта», Закарпатським обласним наркологічним диспансером, Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області, Ужгородською спеціальною школою–інтернатом для глухих дітей. Підтримуючи постійні зв'язки із засобами масової інформації, ми завжди запрошуємо кореспондентів місцевих газет «Новини Закарпаття», «Ужгород», обласного телебачення та радіомовлення на заходи, що проводить бібліотека, презентації нових надходжень, які рекламують бібліотеку, значно розширюючи коло її потенційних читачів — шанувальників книги.