 |
Ольга Шарабура
директор Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей
|
Від теорії до практики, або Психолог в дитячій бібліотеці
Сьогодні про культуру і моральність суспільства можна судити з його ставлення до дітей. І одним з головних завдань сучасних дитячих бібліотек, які вже давно стали потужним соціальним інститутом дитинства, є роз'яснення кожній дитині її прав, гарантованих Конвенцією ООН, зокрема права на бібліотечно-інформаційне обслуговування (ст. 23).
Бібліотекарів давно вже називають лікарями людських душ, а дитячих — ще й мамами, акторами, психологами, вчителями, бо саме вони надають «ліки для душі» своїм маленьким користувачам, виконуючи нову — бібліотерапевтичну функцію. Життя підказало необхідність введення в штат бібліотеки посади психолога, який подивився б на специфіку нашої роботи в іншому ракурсі. У нашій бібліотеці психолог працює з 1998 року. У своїй діяльності він завжди керується інтересами дітей і працює в тісному контакті з батьками, організаторами дитячого читання, адміністрацією бібліотеки. Добре зарекомендували себе на цій роботі під час практики старшокурсники дніпропетровських вузів — національного університету та університету економіки та права. За десять років діяльності вже є деякі результати і певні напрацювання. Серед напрямів роботи психолога слід виділити організацію індивідуальної психологічної допомоги дітям у подоланні труднощів при спілкуванні та в навчанні, а також роботу з персоналом обласної бібліотеки для дітей і дитячих бібліотек області.
Диференційований підхід до кожного читача є природним для бібліотерапії: кожному читачу — свою книгу. Давно відомо, що процес читання сприяє подоланню дискомфортного стану, і саме бібліотерапія допомагає лікувати особистість. Підбираючи літературу для читання за інтересами дитини, важливо враховувати її психічний стан. Щоб не вразити дитину, бажано рекомендувати веселі твори, які не тільки розважають, а й багато чому навчають, виховують. Це книги С. Маршака, С. Михалкова, а також В. Медвєдєва «Баранкин, будь человеком», Л. Логіна «Старик Хоттабыч», С. Прокоф'євої «Приключения желтого чемоданчика» та ін. Для підлітків, які цікавляться фантастикою, слід рекомендувати В. Крапивіна «Застава на якорном поле», братів Стругацьких «Трудно быть богом», Дж. Толкієна «Властелин колец». Книги для зняття апатії та стресу є у «золотому» фонді дитячої літератури: Т. Габбе «Город мастеров», В. Крапівін «Та сторона, где ветер», Е. Портер «Поліанна», М. Енде «Бесконечная книга». Цікавим виявилося і таке спостереження: написання дитиною автобіографії у більшості випадків вирішує її психологічні проблеми. Бібліотерапевтичні заняття відрізняються від традиційних масових заходів саме тим, що емоційна дія на читача здійснюється художнім словом і музикою.
Велике значення для комфортного стану душі відвідувачів та персоналу бібліотеки має інтер’єр. З гамірливої вулиці зі своїми проблемами дитина потрапляє в дім, де зігрівають душу добрим словом, порадою, музикою, книгою. Заходячи до бібліотеки, відвідувачі не можуть не посміхнутися, побачивши звернення «При вході посміхнись». У фойє всіх радо зустрічає наш талісман — «Іжачок–книговичок», а у затишних куточках відділів обслуговування та коридорах можна поспілкуватися з друзями, ознайомитися з новинками книжкового світу, часописами. Відділ обслуговування дошкільників та учнів 1–4 класів наповнений казковим світом: чудовими яскравими книжками, великими м'якими іграшками та іграшками лялькового театру, які можуть раптово заговорити. Деяким найменшим найслухнянішим читачам дозволяється навіть «осідлати» тигра або лева. Весело дзюркотить фонтанчик «Гірка», біля якого сидять казкові гноми, один з них тримає книжку. Для маленької дитини це як приклад, що навіть казкові гноми читають.
Бібліотерапія має ряд напрямів і методик. У своїй діяльності ми активно використовуємо казкотерапію, екотерапію, арттерапію, ігротерапію. Казкотерапія — це лікування казкою, яка у доступній для дитини формі відображає модель поведінки, цінності, переконання, життєві ситуації. І найважливішим є те, що в ній добро завжди перемагає зло. Подобаються дітям і позитивно впливають на них інсценівки улюблених казок, літературні конкурси і мандрівки «По дорозі в казку», творчі ігри «Розкажи казку», конкурси малюнків, творів, рукописних книг. У відділі обслуговування учнів 5–9 класів своя царина. Тут між стелажами на полицях причаїлися, ніби перечитуючи свої улюблені книги, м’які іграшки–гноми, а традиційну тишу порушує тільки спокійна, тиха, мелодійна релаксаційна музика. Тут звучать відомі твори Є. Доги «Сонет для клавесина з оркестром» і «Портрет», Френсиса Лея «Історія кохання», П. Моріа «Мій дім і ріка», Л. Бетховена «Місячна соната» та «На пам’ять Елізі», Б. Бакарака «Дощові краплі» тощо. Список музичних творів складено психологом. Музикотерапія використовується і при проведенні різноманітних масових заходів. У відділі мистецтв, де під час ознайомлення з творами композиторів, художників–пейзажистів, письменників і поетів, які у своїй творчості відображали картини природи, музикотерапія часто поєднується з екотерапією. Цікавими прикладами такої роботи є тематичні композиції «Союз природи і мистецтва», «Природа в творчості художників»; вечори–портрети «Співці лісу», «Великий співець моря»; конкурси читців, малюнків «Природа очима дітей» тощо. У цьому напрямі екотерапія співзвучна з арттерапією, основне завдання якої — допомагати дітям і дорослим навчитися відновлювати свої душевні сили завдяки мистецтву.
Сьогодні у бібліотеці працює психолог, член Української спілки психотерапевтів (УСП), який згуртував навколо себе бажаючих усвідомити себе у світі, світ у собі. У психологічному клубі «Мандрівка до себе», який працює у бібліотеці, всім відвідувачам надаються індивідуальні консультації. Значна робота проводиться і з бібліотечним персоналом: щотижневі заняття в колективі, перегляди документальних і наукових фільмів з того чи іншого питання та їх обговорення, індивідуальні поради. Результати такої спільної діяльності відчутні і у взаємовідносинах між колегами, і в роботі з читачами. Відвідування занять клубу допомогли нам ще більше переконатися у тому, що дитячий бібліотекар має володіти не тільки певним рівнем професійної майстерності, а й відповідними особистими якостями: вмінням спілкуватися з дітьми; гнучко та диференційовано реагувати на їхні запити; вести діалог, звертаючи увагу на тон спілкування; розуміти індивідуальні особливості дитини; знати і вивчати її пізнавальні інтереси. Зовнішній вигляд, манера поведінки бібліотекаря також є одним з важливих моментів бібліотерапії.
Працюючи у цьому напрямі, не залишаємо поза увагою фахівців дитячих бібліотек області. Саме для них проводилося одне із засідань клубу ділового спілкування «Професіонал», темою якого була психолого-педагогічна культура бібліотекаря. Йде серйозна підготовка до проведення обласних семінарів, бо там обов’язково будуть цікаві виступи, корисні поради психолога з того чи іншого напряму роботи: «Психологічні особливості користувачів дитячої бібліотеки», «Проблеми, що виникають при обслуговуванні читачів–дітей», «Діагностика читацьких уподобань як складова ефективного обслуговування користувачів» та ін.
Рекомендації психолога «Особенности взаимоотношений библиотекаря с читателями разных возрастных категорий» були підготовлені ще у 2004 р., але використовуються в роботі бібліотечного персоналу і сьогодні. Вони адресовані працівникам, які обслуговують дошкільників, молодших школярів та підлітків. У цих порадах даються детальні рекомендації щодо взаємовідносин дітей з однолітками та дорослими, звертається увага на вікові особливості. Крім теоретичного курсу, з бібліотечним персоналом у плані підвищення професійної компетентності проводяться ситуативні та рольові ігри. На практиці розглядаються і вирішуються проблемні питання, що виникають при обслуговуванні користувачів.
Ось декілька з напрацьованих матеріалів, які, на нашу думку, можуть використовуватися у роботі:
1. Библиотерапия — как путь выхода из кризиса : советы психолога. — Днепропетровск, 2006. — 14 с.
2. Діти та толерантність : шляхи виховання : бібліогр. слов. для керівників дит. читання. — Д., 2003.— 16 с.
3. Особенности взаимоотношений библиотекаря с читателями разных возрастных категорий (рекомендации психолога). — Днепропетровск, 2004. — 28 с.