Наша адреса: 03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
	Пошук по сайту

---

Діти — це особлива категорія населення, яка сьогодні найменш економічно, соціально і психологічно захищена. Тому вони й потребують надзвичайної уваги, яку може надати тільки людина, що добре обізнана з їхніми психологічними та віковими особливостями, яка вміє налагоджувати контакти, організовуючи сприятливе середовище для гармонійного розвитку особистості. Мультикультурне суспільство спонукає підростаюче покоління не тільки будувати модель власної індивідуальної культури, вчитися, удосконалювати свої здібності, а й вирішувати складне завдання — освоювати сучасне інформаційне середовище. І саме з огляду на це інтеграція дітей у сучасне суспільство, а дитячих бібліотек — у загальний інформаційний і бібліотечний простір мають розглядатися як один з найперспективніших напрямів усієї бібліотечної політики. Адже місія дитячих бібліотек полягає в тому, щоб, використовуючи всі наявні ресурси, створювати дітям найоптимальніші умови для культурного розвитку, задоволення освітніх, комунікативних та інших потреб, тобто відповідне середовище розвитку дитини через читання, книгу і нетрадиційні носії інформації, яке відповідало б їхнім віковим, індивідуальним, соціокультурним особливостям.

Отже, що може сучасна дитяча бібліотека?

•  Залучити до читання, виховати грамотного користувача, а значить, зробити свій внесок у формування інтелектуальної еліти суспільства.
•  Відвернути хоча б частину дітей від впливу вулиці, залучивши їх до роботи з джерелами інформації, а також організувати їхне змістовне дозвілля.
•  Використовувати такі форми і методи роботи, які сприяють соціалізації особистості.
•  Організовувати необхідне для розвитку дитини міжособистісне неформальне спілкування.
•  Сприяти школі в освіті і вихованні дітей, формуючи стійку потребу в читанні як основі безперервної освіти і самоосвіти.
•  Вести необхідну корегувальну роботу з дітьми, що мають психологічні і соціальні відхилення, за допомогою засобів літератури, мистецтва, спеціальних бібліотечно-інформаційних комп’ютерних програм.
• Виконати всі ці завдання бібліотека зможе за наявності якісного фонду документів і новітніх носіїв інформації. Сьогодні важливо навчити дітей користуватися різними джерелами інформації, а для цього потрібно створити всі необхідні умови: висококваліфікований персонал, відповідний фонд, сучасна технічна база та професійний менеджмент. До чого ми й прагнемо.

У Тернопільській області в підпорядкуванні Міністерства культури і мистецтв функціонує 910 бібліотек, основна частина яких (844) знаходиться в сільській місцевості, де вони є єдиним безкоштовним вогнищем культури. Найактивніші користувачі сільських бібліотек — діти і юнацтво (58% від загальної кількості читачів). У 2007 році ці бібліотеки відвідало 156735 читачів–дітей, що склало 96,6% від усього дитячого населення області та 30% від загальної кількості користувачів. У цьому ж році, незважаючи на спад чисельності дітей у загальній структурі населення, кількість дітей–читачів збільшилася (порівняно з 2006 р. на 7248), відповідно зріс до 75% і показник охоплення читанням дитячого населення. Таким чином, міф, який час від часу роздувається засобами масової інформації про те, що підростаюче покоління не читає і не потребує бібліотеки, успішно спростовується.

А тепер зупинюся на стані правового поля, в якому знаходяться дитячі бібліотеки. Вони сьогодні свої зусилля зосереджують на роботі з дітьми до 15 років. Це їх основний користувач, який має всі права і переваги. Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» дитячі бібліотеки віднесено до спеціалізованих бібліотек (ст. 6). Можна сказати, що тим самим вони отримали юридичне визначення. Різниця між публічними і спеціалізованими бібліотеками достатньо істотна і повинна бути відображена у всіх документах, що регламентують діяльність бібліотек і установ, у які дитячі бібліотеки входять як структурні підрозділи (у першу чергу — ЦБС). Проте цього не відбувається. У Тернопільській області діють 33 дитячі бібліотеки, але самостійних, що мають статус юридичної особи, немає. Усі вони входять до централізованих бібліотечних систем міського і районного рівнів і, по суті, є філіалами ЦБС. Під час проведення централізації у 70-х роках минулого сторіччя всім ЦБС рекомендувалося разом з центральною бібліотекою для дорослих мати в структурі центральну дитячу бібліотеку. І сьогодні більшість з них, незважаючи на плин часу, зміну політичної та економічної ситуації і, що не менш важливо, розуміння місцевою владою функції і ролі спеціалізованих дитячих бібліотек, перетворилися в структурні підрозділи ЦБС, які не мають практично ніякої свободи у визначенні політики комплектування, контролю за надходженням ресурсів і цілком залежать від рівня розуміння директором ЦБС проблем дитинства. Як правило, вони не володіють сучасною необхідною та привабливою для дітей технікою, а що стосується фондів, то є випадки, коли частина нової дитячої літератури осідає у центральній бібліотеці для дорослих. Усе це призводить до того, що дитячі бібліотеки сьогодні втрачають свій імідж та статус сучасної інформаційно-освітньої установи, знижується можливість захисту прав дітей та рівень надання кваліфікованої методичної допомоги шкільним і сільським бібліотекам, що обслуговують дітей. Зі скороченням посади методиста з питань обслуговування дітей у багатьох ЦБС було не тільки втрачено координацію бібліотечного обслуговування дітей в системі, а й ускладнено забезпечення їхніх гарантованих прав на спеціалізоване обслуговування. Це ще  стало й причиною неможливості вирішувати важливі проблеми читання і бібліотечного обслуговування дітей–читачів на найвищому рівні.

Бібліотеки взагалі, у тому числі і дитячі, як ніякі інші установи культури, більш–менш витримали достатньо важкі роки перебудови, коли фінансувалася, і то нерегулярно, тільки заробітна плата. Тепер же, за часів відносної стабільності, виникла більш серйозна загроза — зникнення дитячих бібліотек як самостійних структур. Прикрі свідчення цього вже є, зокрема, у Житомирській області, де центральні дитячі районні бібліотеки стали структурними підрозділами бібліотек для дорослих. Закон про місцеве самоврядування дає сьогодні право адміністраціям на місцях визначати кількість бюджетних організацій на території району. І тому існування дитячих бібліотек залежатиме, звичайно, від рішень голів адміністрацій і органів виконавчої влади на місцях. Для нас важливо сьогодні одне — не втратити статус центральних районних дитячих бібліотек, тому що саме вони, відповідно до Закону «Про бібліотеки та бібліотечну справу», є не тільки найбільшими книгосховищами документів для дітей і підлітків, а головне, є центрами методичної допомоги сільським та шкільним бібліотекам, що обслуговують дітей. Щоб цього не сталося, потрібно мати документи, які юридично засвідчують статус бібліотеки як центральної районної дитячої, зокрема положення про ЦДБ та правила користування бібліотекою, де чітко і ясно мають бути прописані нормативи їх діяльності. Особливо слід наголосити на тому, що, згідно з вищезгаданим законом, дитячі бібліотеки є спеціалізованими, а не публічними, і основні користувачі їх — діти та підлітки до 15 років.

Виходячи з вищевикладеного, пропоную вже сьогодні серйозно ставити питання перед владними структурами щодо розробки конкретних документів про збереження існуючих бібліотек для дітей та вже давно назрілої структури як обласної бібліотеки для дітей, так і міських та районних. Непоганим інструментом збереження і розвитку дитячих бібліотек може стати запропонована НБУ для дітей Концепція бібліотечного обслуговування дітей і юнацтва як складова частина загального документа з оптимізації бібліотечної справи регіону. У Росії таку концепцію було розроблено і рекомендовано до адаптації в різних регіонах.

Україні обов’язково потрібна «Програма інформатизації дитячих бібліотек», суть якої не в кількості комп’ютерів, а, насамперед, у наявності локальних та регіональних мереж, у забезпеченні користувачів дистанційним доступом до фондів будь-яких бібліотек. І майбутнє бібліотек саме в цьому. Фізична присутність користувача, особливо дитини, в бібліотеці необхідна і важлива, але для отримання тут більш глибоких знань, розширення інформаційного світогляду зараз і в майбутньому потрібне збільшення інформаційних можливостей саме дитячих бібліотек. Адже діти найшвидше пристосовуються до технічних новинок, і перед нами сьогодні стоїть дуже важливе завдання — навчити їх раціонально використовувати досягнення Інтернету і комп’ютерних технологій у розумному поєднанні з читанням.

На мою думку, сучасна бібліотечна політика щодо обслуговування дітей має базуватися на сукупності високих етичних принципів, зокрема:

• у нормативній сфері суворо дотримуватися діючого законодавства стосовно прав дитини;
• у сфері соціокультурного життя стимулювати читання, формувати інформаційну культуру, враховувати вікові, психологічні та індивідуальні особливості дітей, сприяючи їхній соціальній адаптації, робити акцент на кваліфіковану консультативну допомогу, спільну роботу школи, сім’ї, громадських установ;
• у сфері цивільного права надавати рівні можливості в отриманні інформації на всіх видах носіїв, обслуговувати дітей з урахуванням вікових особливостей, зрівняти можливості дитячих бібліотек у впровадженні сучасних комп’ютерних технологій, зважено поєднувати принципи їх інтеграції в бібліотечний простір, не втрачати специфічних рис в організації обслуговування дітей.