Пласт — це Велика гра
Пласт — це гра. Для ідеї Пласту характерний ідеалізм життєвих цілей і реалізм у засобах їхнього досягнення. Ідейні основи Пласту як виховної української організації накреслено у Пластовій присязі: «Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб: бути вірним Богові та Україні; допомагати іншим; жити за пластовим законом і слухати пластового проводу». Це і є три головні обов’язки пластуна.
Що ж означає жити по-пластунському? Для цього слід дотримуватися чотирнадцятьох правил пластуна: бути вірним слову, сумлінним, точним, ощадливим, справедливим, ввічливим, доброзичливим, врівноваженим, корисним, пильним, слухатися пластової старшини, берегти своє здоров’я, любити красу і дбати про неї, завжди залишатися доброзичливим. Пласт ставить за мету виховати активних патріотів. Тому кожен пластун намагається бути корисним своїй державі і тим, хто поруч. І всі разом пластуни щодня роблять добрі справи.
Є у пластунів своє гасло «Готуйсь!» (до добрих справ). При зустрічі пластуни вітають один одного словом «Скоб». Це назва скельного орла. Літери цього слова є початковими літерами чотирьох слів: сильний, красний, обережний, бистрий (швидкий). Сильний розумом і тілом, красний душею, обережний у задумах, швидкий у справах. Вітаючись, пластун пластунові подає ліву руку від щирого серця, як братові за ідеєю, за способом життя.
Українські пластуни так само, як і скаути інших країн світу, своєю відзнакою обрали лілею. Пластовим гербом став символ всесвітнього братерства — трилиста біла лілея, гармонійно переплетена із українським тризубом — символом української національної ідеї. Три пелюстки лілеї нагадують про три головні обов’язки пластуна, визначені в пластовій присязі, а тризуб вказує на те, що Пласт — це суто українська організація. Своїм опікуном пластуни обрали святого Юрія, який був патроном княжих дружинників і одним із опікунів козаків.
Пласт називають рухом молоді. Рухом тому, що спосіб життя у Пласті являє собою ланцюг дій, безперервних ігор, навчання чомусь і гра у щось. Гра, що виховує добрих громадян і щасливих людей. І, водночас, це осередок з певними обов’язками і самодисципліною його членів. Серед цікавих і захоплюючих занять є пластові сходини (гутірки). А які гарні назви мають пластові гурти дітей: «Ластів’ята», «Білі нарциси», «Леви» та ін.! Під час сходин пластуни обов’язково дізнаються про щось нове. А на закінчення ще й грають у рухливі ігри. Вершиною пластування є літні спеціалізовані табори. В одних із них діти вивчають морську справу, ходять на катамаранах, літають на дельтапланах, мандрують горами; для тих, хто любить мистецтво, відкрито мистецькі табори. А ще пластуни влаштовують різноманітні прогулянки, люблять екскурсії, майструють, їм подобаються інтелектуальні змагання. На спеціальних іспитах вони демонструють, чому навчилися. Члени Пласту об’єднуються за віком в уладах:
- пластунів-новаків (6–11 років);
- пластунів-юнаків (12–18 років);
- старшого пластунства (18–30 років);
- пластового сеньйорату (від 30 років).
Кожний улад має свої ігри зі своєю тематикою та способами їхнього проведення.
Виховання і самовиховання у Пласті уже майже за 100 років склалося в ефективну систему. Сьогодні Велика Пластова гра триває... Візьми і ти в ній участь.
Літературні джерела:
Велика ПЛАСТова Гра триває // Шк. світ. — 2006. — № 14. — С. 2–5.
У статті стисло висвітлюються ідеї Пласту як самовиховної дитячо-молодіжної організації. Крім того, у ній йдеться про навчання молодших дітей самообслуговуванню, про формування у них моральних норм, про спеціалізовані пластові табори для старших пластунів і організацію українських пластунів в Австралії.
Відпочинок по-пластунськи // Клас. — 2005. — № 8. — С. 25–26.
Прочитавши цю статтю, ти дізнаєшся про відпочинок пластунів у таборах, які відрізняються один від одного методами і програмою втілення її в життя. Табори бувають курінні, тобто стаціонарні, і мандрівні. У курінному таборі діти виконують найрізноманітніші завдання: в’яжуть різні вузли, розкладають багаття, розпалюють вогнище (навіть без сірників), будують шелести (укриття), влаштовують різні ігри, спортивні змагання, ватри тощо. А ще ти взнаєш, що беруть з собою у табір пластуни і як потрібно пакувати наплічники.
Заліпська О. «Тому, хто біля тебе, руку дай» / О. Заліпська ; розмову вела Л. Шелестова // Шк. світ. — 2004. — № 7. — С. 8–11.
Авторка статті, голова Крайової Пластової Старшини, дає характеристику Пласту як дитячої громадської організації, цікаво розповідає про членство у Пласті, пластову виховну методу, гурткову систему, головні напрями виховних програм: плекання патріотизму; заохочення до духовного зростання, релігійності, до самоврядування і лідерства; соціальне громадянство; оздоровлення. Крім того, вона називає друковані органи організації.
Леськів Ю. Нові обриси діяльності Пласту / Ю. Леськів // Паросток. — 2003. — № 2. — С. 22–23.
З цієї розповіді ти дізнаєшся про літні курінні, станичні, окружні, крайові, а також міжкрайові пластові табори «Золота Булава», «Школа булавних», «Лісова Школа», про членів інших подібних до Пласту молодіжних організацій України, а також про дітей і молодь з-за кордону.
Макаренко О. Богдан із гурту «Левів» / О. Макаренко // Однокласник. — 1996. — № 2. — С. 6–7.
Герой оповіді Богдан Печеняк — пластун гурту Левів куреня № 7 імені Петра Конашевича-Сагайдачного. А ще у цьому курені є гурт Бізонів, Лякостів (Крокодилів) та Едельвейсів. У Пласті є чотири улади. Члени першого уладу звикають до спільних забав та навчання, готуються до життя серед природи. А ще вони стають героями різних казок та історій: княжими дружинниками, козацькими джурами, січовими стрільцями. Юнаки другого уладу вирушають у кілька добові мандри, вчаться захищати себе від диких звірів, беруть участь в інтелектуальних іграх. А от старші пластуни третього уладу за все відповідальні, всі вони рівні. До четвертого уладу відносяться пластуни-сеньйори віком від 35 років. Кожен пластун повинен здати кілька проб і вмілостей. А у цілому усі пластуни — це дружна і весела сім’я, кожен член якої багато що вміє.
Омельченко М. «Орликіада» 2001 / М. Омельченко // Світ дитини. — 2002. — № 2. — С. 6.
Автор веде мову про щорічні всеукраїнські творчо-інтелектуальні змагання пластунів «Орликіада», що передбачають проведення інтелектуального конкурсу, переможцями якого стають юначка-гетьманівна та юнак-гетьманич. Юні пластуни мають також можливість гідно проявити себе в акторській грі, зробити свій перший крок у творчому житті. А ще автор розповідає про походження назв цих змагань-ігор.
Охрімчук Р. Є така організація : Пласт — національна скаутська організація України / Р. Охрімчук // Шк. світ. — 2003. — № 15. — С. 10–11.
Теренова гра — одна з найцікавіших форм виховання та відпочинку дітей-пластунів. Автор описує, як у неї грали новачки-«жовтодзьобики» (так їх лагідно називають старші) у Свіржському замку. А грали діти у гру, пов’язану з легендою про Святого Юрія — патрона всіх ска-утів, звісно, й українських. У ній брали участь також молоді, грайливі, але уже відповідальні, дисципліновані і професійні старші члени організації, спостерігаючи, щоб не були порушені правила гри. На наведеному прикладі автор показує, як у різних пригодах пластуни опа-новують основи складної життєвої гри.
ПЛАСТична операція зі зміни світогляду української молоді триває от уже 95 років / В. Стебницький, О. Положинський, О. Поляков, Х. Полякова ; розмовляла Д. Горова // Україна молода. — 2007. — 12 квіт. — С. 13.
Про свою участь у Пласті розповідають старший пластун куреня «Вовкулаки» В. Стебницький, почесний пластун О. Положинський, старший пластун куреня «Лісові чорти» О. Поляков та старша пластунка куреня «Одержимі» Х. Полякова. Вони ведуть мову про те, що кожному члену Пласту з дитинства дають можливість стати лідером, самовиразитися, згодом скласти собі ціну, оцінити свій потенціал і у майбутньому уже дорослому житті, маючи багато друзів, знайти гарну роботу і прожити життя цікаво і корисно в ім’я рідної України.
Самотулка Т. Історія України в іграх : захисники рідного вогнища : іст. ігри для новачат / Т. Самотулка. — К. ; Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць, 1995. — Т. 1. — 348 с. : ілюстр., фотогр.
Цю книжку адресовано вихователям Пласту. Але якщо ти хочеш знати про пластові ігри, історію нашої держави не тільки з шкільних підручників, то на сторінках видання знайдеш багато цікавого для себе. Адже тут детально описано ігри (ради) такої тематики: початкові за-няття, рада захисників родинної хати, рада захисників Пласту, рада захисників трипільської культури, рада захисників України, рада захисників Шевченкового заповіту, рада каменярів Івана Франка, рада захисників лицарства меча і слова, рада-вогник великого осяяння.
Розповідь ведеться від імені Старого Орла, який разом із тобою помандрує «стовповими шляхами розвитку українського народу» по спіралі часу. Це цілий історичний ігровий комплекс, в якому детально розписано підготовку до ігор, самі ігри, атрибутику, пісні, вірші, вправи, назви ігор у радах, практичні заняття. У ході ігор відтворюються картини трипільських часів, часів антів, життя Київської Русі, визвольні змагання двадцятого сторіччя, утворення незалежної держави. Усе це мимоволі скеровує уяву читача на майбуття.
Старосольський Ю. Велика гра : гутірка про ідею й методу пластування / Ю. Старосольський. — 3-є вид. — Т. : Лілея, 1995. — 55 с. : портр.
Пласт не ставить за мету розростання організації кількісно. Бо це, як пише у вступі автор, може повести її не тим шляхом, який закладений у її ідеях і методах діяльності. До того ж Пласт хоче виховати людину практичну, а не всезнайку, людину, яка б дала і собі, й іншим раду у складній ситуації. А ще Пласт зобов’язує юних прямувати до щастя і вказує їм для досягнення цієї мети найкращий шлях, який потрібно подолати з успіхом і радістю, з щоденними добрими ділами.
Розмістивши матеріали про гру у розділах «Ідея», «Людина», «Метода», «Пластунський стиль життя», автор у кожному з них роз’яснює його назву.
Дуже цікавим є останній розділ «Пластунський стиль життя», що має макі підрозділи: «Життя — гра», «Життя — пригода», «Життя — чин», «До нас шумить зелений гай», «Усміх життя».
Тисовський О. Життя в Пласті : посіб. для укр. пласт. юнацтва / О. Тисовський. — 2-е вид., доповн. — Торонто ; Детройт : Молоде життя, 1961. — 545 с. : ілюстр., схем.
На сторінках своєї книжки автор досить детально розповідає про Пласт: що являє собою ця структура, як стати членом уладу пластових юнаків, чого вони можуть навчитися у Пласті, як починається Велика гра і які її правила, які бувають теми розмов (гутірок); що таке добрий вчинок; які зовнішні ознаки визначають пластуна, які пластові гасла і вітання властиві пластунам; який однострій (одяг) мають команди. А ще з книги можна дізнатись про знамена, курені, патронів куренів, устрій крайових пластових організацій, центральний пластовий провід, таборування, пластові ватри, почесні іспити, поширення пластових ідей та багато іншого зі способу життя пластунів.
Шептун О. Діти змінюються настільки, що їх не впізнають батьки / О. Шептун ; інтерв’ю Г. Пустовгар // Молодь України. — 2005. — 6 верес. — С. 2.
Член Полтавської станичної старшини розповідає про особливості пластової виховної методики, метою якої є виховання справжнього громадянина, самодостатньої і активної людини, про пластунські табори і про те, що у кожного табору існує легенда, яка пронизує усі дні таборування. І за цією легендою пластуни не просто живуть у наметах, їдять, щось роблять, а ніби перебувають у певній історичній добі.
Шкуро О. «Пласт» гартує молодих / О. А. Шкуро ; інтерв’ю В. Бабенко // Уряд. кур’єр. — 2006. — 7 лип. — С. 11.
Автор висвітлює життя пластунів Рахівського району Закарпатської області: процедуру прийняття до Пласту, щонедільні сходини, неодмінні гутірки та вершину пластування — таборування.
* * *
Завадович Р. Перший бій : оповід. для дітей і молоді / Р. Завадович ; обкл. і ілюстр. М. Михалевича. — Торонто : ОПЛДМ, 1974. — 27 с. : ілюстр. — (Нашим дітям). Пригодницька розповідь про відважного пластуна Василька Обушка, який вступив до лав українських Січових Стрільців у роки Першої світової війни. Знання, набуті за роки пластування, дуже до-помогли юному розвідникові: Василько зумів викрасти у ворога важ-ливий військовий лист, підірвати склад боєприпасів на залізничній станції і таким чином затримати наступ військ російського царя.
Чехут-Марко Б. Рідними плаями : пласт. оповід. / Б. Чехут-Марко ; мал. З. Онишкевича ; післяслово Б. Кравціва. — Нью-Йорк ; К. : Аконіт, 2000. — 155 с. : ілюстр.
Автор оповідань усе своє свідоме життя був пластуном. Маючи письменницький хист, у цій збірці він розповів з добрим гумором і сміхом про себе і своїх друзів — Марка і Мортика, Дуку і Цика, Слоня і Медведя, Банєка і Кота та інших ровесників — колишніх пластунів куреня ім. Я. Осьмомисла, описавши їхні пригоди під час мандрівок рідними плаями — долинами Підгір’я і Поділля, верховинами Карпат, течіями Стрия і Дністра.
Розповіді збірки причарують тебе сміхом і фантазією своїх героїв та їхнім бажанням бути не тільки добрими пластунами, а й при потребі нести справжню військову службу.
Попередня Наступна 