|
|
Головна заслуга Гіппократа полягає в тому, що він був першим медиком, який поставив вивчення медицини на наукову основу. Гіппократові приписують понад сімдесят різних творів, що становлять так званий Гіппократів кодекс.
(Медицина. — Х., 2009. — С. 16).
|
|
|
Особливу роль у розвитку медицини відіграв учений і мислитель Абу Алі Хусейн ібн-Абдуллах ібн-Алі ібн-Сіна, більш відомий як Авіценна (980–1037).
Його «Канон лікарської науки» — одна з найвідоміших книг в історії медицини. По суті, це ціла медична енциклопедія, що широко (в межах знань того часу) розглядає все, що стосується здоров’я й хвороб людини. Коли винайшли друкарський верстат, «Канон» був серед перших друкованих книг, і за кількістю видань сперечався з Біблією.
(Медицина. — Х., 2009. — С. 19–20).
|
|
|
Перша Нобелівська премія в галузі медицини була присуджена в 1901 році Емілю Адольфові Фон Берінгу (Німеччина) за роботи із серотерапії (лікування сироватками) і насамперед за її використання в боротьбі проти дифтерії.
(Медицина. — Х., 2009. — С. 63).
|
|
|
Погляди Боткіна й праці Сєченова вплинули на Івана Петровича Павлова (1849–1936) — видатного російського фізіолога, біолога, лікаря й педагога. Він став творцем учення про вищу нервову діяльність, яке визначило шляхи розв’язання багатьох проблем як теоретичної, так і клінічної медицини… Праці почесного члена ста тридцяти академій з фізіології травлення були визнані гідними Нобелівської премії (четвертої у світі й першої в галузі природничих наук).
(Медицина. — Х., 2009. — С. 63).
|
|
|
М.М. Амосов — фундатор радянської кардіохірургії, він практично став учителем усіх провідних українських і російських кардіохірургів. В Україні цю людину ще за життя назвали «людиною сторіччя» і совістю нації…
(Медицина. — Х., 2009. — С. 83).
|
|
|
Серце у дорослої людини за день перекачує близько 10000 літрів крові. За один удар в аорту викидається приблизно 130 мл крові.
(Медицина. — Х., 2009. — С. 126).
|
|
|
Термін «терапія» походить від грецьк. therapeia, що в перекладі означає «лікування, турбота й догляд».
(Медицина. — Х., 2009. — С. 207).
|
|
|
Гален (129 р. н.е.), який запропонував ряд методів приготування лікарських препаратів, поклав тим самим науковий початок технології виготовлення ліків.
(Медицина. — Х., 2009. — С. 230).
|
|
|
Під час археологічних розкопок у Перу було зроблено фантастичне відкриття. Археологи виявили людський череп зі слідами проведеної трепанації… І сьогодні така операція вважається досить складною, але медики підтвердили: давні інки провели її з неабияким знанням справи.
(Я пізнаю світ : Медицина. — К., 2003. — С. 14).
|
|
|
Після 40 років людина починає «рости вниз». Кожні 10 років ріст зменшується на 1 см. Причина цього — висихання хрящів у суглобах і хребті.
(Я пізнаю світ : Медицина. — К., 2003. — С. 34).
|
|
|
Один американський учений підрахував, що тіло дорослої людини масою 65 кг складається з води, якої вистачить для прання двох сорочок, заліза — для виготовлення одного цвяха, волосся — на одну перуку, фосфору — на 12 коробок сірників, отрути — щоб убити одну блоху.
(Я пізнаю світ : Медицина. — К., 2003. — С. 71). |
|
|
Чи знаєте ви, що за 70 років життя людина в середньому з’їдає і випиває: картоплі — 9000 кг, хліба — 5000 кг, м’яса — 5000 кг, овочів — 3500 кг, фруктів — 6000 кг, масла і жирів — 1500 кг, яєць — 20000 штук, молока — 10000 л, води та напоїв — 50000 л.
(Я пізнаю світ : Медицина. — К., 2003. — С. 141). |
|
|
Запорізька Січ мала добре продуману систему допомоги хворим та пораненим козакам. Тут були свої досвідчені костоправи, характерники, добрими знавцями фітотерапії були старі козаки-пасічники. Починаючи з XVI ст. медичну допомогу запорізьким козакам надають представники народної хірургії — цирульники, які здобували фахові знання в цехах цирульників, що існували в багатьох містах та містечках України.
(Болтарович З. Українська народна медицина. — К., 1994. — С. 10). |
|
|
Молодь козацька, відпочиваючи, бавилася насінням та жуйкою. Насіння лузали гарбузове — тоді ще не дійшов соняшник до України. Лузаючи, одночасно лікувалися, зміцнюючи здоров’я. Сире, підсушене — воно багате на цинк, мідь, інші мікроелементи. А вони — яснам і зубам підмога і пожива. Зернятко, ядерце — печінку чистить, глистів гонить. Шкарлупа добре за зубну щітку править…
Уявіть природні жуйки! Перш за все — віск бджолиний. Із сотовим медом!
(Пастернак А. Козацька медицина. — К., 2001. — С. 18–19). |