Вірші про мову
Віра Правоторова
Не намарно
Бог нам дав чудову мову НЕ НАМАРНО.
Розмовляймо українською, це гарно!
У метро, в театрі, в школі – де завгодно,
розмовляймо , бо для нас це так природно!
І удома – тільки нею, тільки нею
Найріднішою.
Найкращою.
Своєю.
Правоторова В. Не намарно / В. Правоторова // Обертасики / В. Правоторова. — Київ, 2022. — С. [7].
* * *\0008.jpg)
Володимир Сосюра
О мова моя!
О місячне сяйво і спів солов'я,
півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це мова моя,
це — мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила і кличе й сія,
яка в ній мелодія лине
в натхнення хвилини!
О мова моя, душа голосна України!
Сосюра В. О мово моя! / В. Сосюра // Читай-місто. – Харків, 2002. – С. 163.
* * *
Оксана Забужко
Рідна мова
Солов'їну, барвінкову,
колосисту — на віки —
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, —
бо ж єдина — так, як мати,
— мова в кожного із нас!
Забужко О. Рідна мова / О. Забужко // Читай-місто. – Харків, 2002. – С. 197.
* * *
Сергій Цушко
Кожен рідну мову має,
всяк своєю розмовляє.
Чуєш — мукає телятко,
весело ірже лошатко,
а кумкає — жабенятко.
Цуценятко гавкає,
кошенятко нявкає,
поросятко рохкає,
соловейко тьохкає,
гусочки ґелґочуть,
голуби туркочуть,
горобчики цвірінчать,
а курочки сокорять
Кожен рідну мову має
і своєю розмовляє.
Є і в тебе, друже, мова —
рідна мова барвінкова,
мова маминої ласки
і бабусиної казки.
Вона в книжці оселилась,
вона в пісні заіскрилась.
Мова дідуся і тата,
героїчна і завзята,
з чумаками в Крим ходила,
рідну землю боронила,
сталь варила, хліб пекла,
навіть в Космосі була.
Ось яка вона чудова
наша українська мова!..
Цушко С. Наша мова / С. Цушко // Квасниця І. Дітям про державну і рідну мову в Україні / І. Квасниця. - Київ, 2012. - С. 28.
* * *\0010.jpg)
Сергій Цушко
В тому, певно, є й моя провина,
що для тебе був не кращий час...
Наша мово, мово журавлина, —
повернись із вирію до нас.
Зазвучи! Хай серце відпочине,
спів хай зачарує рідний край.
Наша пісне, пісне солов'їна, —
своїх слів крилатих не втрачай!
Де б не був — додому серце лине.
Де б не жив — все українець ти...
Наша доле, горда, соколина, —
вище хмар насуплених злети!
У долоні упаде пір'їна,
наче лист жаданий від синів.
Позбирай же, ненько Україно,
всіх своїх розкиданих птахів...
Забужко О. Рідна мова / О. Забужко // Читай-місто. – Харків, 2002. – С. 197. 
Віктор Терен
Рідна мова
Як-то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все: тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова –
Цілий світ вона відкриє!
Бережіть її, малята,
Бо вона - віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила...
Терен В. Рідна мова / В. Терен // Дивосвіт «Веселки». – Київ, 2005. – Т. 3. – С. 467.
* * *
Варвара Гринько
Рідна мова
Сію дитині
В серденьку ласку.
Сійся-родися,
Ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі»,
«Вибач» тремтливе –
Слово у серці –
Як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!» –
Щедро даруй ти
Людям, дитино!
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.
Гринько В. Рідна мова / В. Гринько // Дивосвіт «Веселки». – Київ, 2005. – Т. 3. – С. 283.
* * *
Світлана Жук
Про мову
Мова - Божий дар. Її не руш.
Рідна мова лиш одна-єдина.
Це живе єднання наших душ,
Це - твій дім, твій світ, твоя родина.
Живлять мову корені села,
Тож зрослась вона із ними тісно,
А вони дали їй два крила –
Це її поезія та пісня.
Жук С. Про мову / С. Жук // Пробуджені Тарасом / С. Жук. — Фастів, 2014. — С. 46.
* * *
Світлана Жук
Сповідуймо Святе від Бога Слово.
В нім заповіді Божі й почуття,
Любімо, ніби матір, рідну мову,
Бо з нею рід не має забуття.
Не можна уявить себе, без мови,
Казок дитинства, жартів та пісень,
І не було б освідчення в любові,
І не дзвенів би голосами день.
І не було б поезії й науки,
Не щебетали б дітоньки малі,
Хіба б що мову жестів мали руки,
Бо як без спілкування на Землі?
Жук С. «Сповідуймо Святе від Бога Слово…» / C. Жук // Пробуджені Тарасом / С. Жук. — Фастів, 2014. — С. 47.
* * *
Світлана Жук
Цінні скарби
Ніщо не замінить нам рідної мови,
Це зерно, що в древо життя проросло,
Пронизане ласкою й ніжністю слово
В собі береже материнське тепло…
Тож всі бережіть, хто живе в Україні,
І мову, і пісню, і землю свою,
Вони нас єднають в велику родину,
Дарують нам затишок в ріднім краю.
Це цінні скарби української хати,
Це світ насолоди, основа буття,
Не даймо чужинцям на них зазіхати,
Без них у народу нема майбуття.
Жук С. Цінні скарби / С. Жук // Пробуджені Тарасом / С. Жук. — Фастів, 2014. — С. 49.
* * *
Світлана Жук
Мова роду
…Нам дорогі блакитні очі неба,
І стиглий лан пшениці золотої,
Та рідну мову берегти нам треба,
Як найдорожчий скарб землі святої.
Вона народ скликала на Майдани
І народила нових нам Героїв,
Ми разом з нею вигнали тиранів,
Бо рідна мова - найсильніша зброя.
…Мине війна, і з попелу та крові
Відродиться, розквітне Україна,
Та Оберегом Нації є Мова,
Це мова Роду нашого єдина.
Тому й пильнуймо, пані та панове –
Якщо бажаєм сильну Україну,
Хай квітнуть всі, що є в країні, мови,
Але державна має буть єдина!
Жук С. Мова роду / С. Жук // В борні за волю / С. Жук. — Фастів, 2014. — С. 24.
