Клуб веселих і кмітливих
Аби поділитися багаторічним досвідом освоєння Півночі, в 1934 році Трублаїні організував та очолив у Харківському Будинку піонерів Клуб любителів Арктики. У ньому було близько 300 школярів, тут працювали гуртки штурманів, льотчиків, зв’язківців, топографів, геологів. Діти навіть налагодили зв’язок із зимівниками полярних станцій, а 1935 року разом із Миколою Трублаїні здійснили резонансну мандрівку за Полярне Коло. Із величезними зусиллями керівник клубу буквально «вибив» у начальника залізниці цілий вагон, який обладнали «під криголам» і причепили до потяга на Мурманськ. Як згадують учасники цієї незабутньої подорожі, навіть у дорозі вони займалися справами клубу, влаштовували дискусії, проводили досліди. Результатом подорожі стала перша велика повість «Лахтак», яка завершує «Північний» цикл творчості Трублаїні.
Клуб став відомий на всю країну: його учасники здійснили також подорожі до Нової Землі, навколо Скандинавського півострова тощо. Роботі клубу навіть був присвячений художній фільм «Семеро сміливих». А у 1936 році письменник організував ще один клуб – юних дослідників підводних глибин, із учасникам якого відвідав Кавказ та Крим. Ці подорожі також перетворилися на сторінки книги – цього разу повісті «Мандрівник». Найвідомішою ж повістю письменника вважається «Шхуна «Колумб», написана у кращих традиціях Трублаїні – динамічний сюжет доповнено великою кількістю пізнавальної інформації.
Свій внесок письменник зробив і у жанр фантастики – це роман «Глибинний шлях».
Перед початком війни Трублаїні обирають директором харківської філії видавництва «Радянський письменник». У 1941 році вийшла остання прижиттєва збірка письменника – «Життя за Батьківщину».
