Галина Кирпа. "Місяць у колисці"
15 травня 2012, 9:49   Автор: Наталя Марченко, Оксана Шалак

Кирпа Г. М. Місяць у колисці : вірші, проза, переклади / Г. М. Кирпа ; худож. О. Распопова. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2012. – 271 с. : іл.Для дітей молодшого шкільного віку

Г. Кирпа. "Місяць у колисці". ОбкладинкаПевно, ти вже чув, що коли людина знає багато мов, то це вже — Незвичайна Людина, яка може думати, відчувати й розуміти світ дуже-й-дуже по-різному. Їй відкриваються таємничі, не знані замкнутим у межах однієї мови людям світи й дива!
Саме такою незвичайною, багатомовною та чутливою до всякої доброї казки у світі є авторка цієї книжки, котра вже чимало років старанно «терни в стежках визбирує», щоб нашій рідній мові «було легше ходить». А ще вона знає мову рослин, птахів і звірини, і тому може підслухати, про що шепочуться лис і мальва, гриб і хмарина, про що бубонить непосидюча мандрівна квітка…
Вона поведе тебе в незнану й тому сповнену несподіванок і відкриттів просторінь білоруської, данської, норвезької та шведської дитячої літератури і подивує таємницями, підміченими зовсім поруч. Варто лише придивитися, і сам помітиш, як вишні мостять дорогу для хрущів, і як плюскається в озері жовтим качатком літо, як манюні павучата плетуть капелюха дідусеві та як пливуть небом золоті палаци хмарин…
Сподіваюся, що не залишать тебе байдужим і чудові ніжні малюнки Олени Распопової, на яких затишно живеться сонячним зайчикам, летючим хлопчакам і довгоногим дощикам у крислатих капелюхах…
А ще, читаючи цю книжку, дізнаєшся, як ведеться Катрусі із роду Чимчиків і …обов’язково переконаєшся, що справді «гарно все придумав Бог» у нашому Божому світі!

Наталя МАРЧЕНКО.

Дорослому читачеві

Виколихування місяця

Ви ж добре пам’ятаєте улюблені книжки наших дітей: казки Ганса Християна Андерсена чи «Пригоди Невсідомика» Бенні Андерсена, казку «Діти склодува» Марії Ґріпе і повісті Єсти Кнутсона про Пелле Безхвостого, «Викрадача ангелів» Еви-Марії Люнд та «Вафельне серце» Марії Парр?!. Їх українською мовою переклала письменниця Галина Кирпа, яка з любов’ю  добирає в данській, шведській, норвезькій літературах найвартісніші твори…
А чи знаєте ви поезію і прозу самої Галини Кирпи? Який же дивовижний світ відкриває збірка її вибраного, що побачила світ у тернопільському видавництві «Богдан»!
Її «Місяць у колисці» — то не просто образ, то таки справжнісінький місяць, якого бабуся Ніч купає у Дніпрі, співає йому колискових, вигойдує свого пестунчика, аж доки той не «виросте в повню»… Отож, ця книжка про духовне зростання кожного з нас. Ця поезія — як для маленьких, так і для дорослих читачів. Її легко пам’ятати і дідусям-бабусям, і татам-мамам, і зовсім маленьким, і тим, хто вже таки трохи підріс:
Стою серед лугу. Пташечка тенька.
Бабки до вечора в піджмурки грають.
Я проти неба — така маленька:
до мене хмарки не долітають…

Коли вчитатися в тихі слова, відчути таку несилувану ритміку — заплющити очі і побачити все, про що каже авторка, — одразу можна збагнути, яке довкола все щемке, трепетне і непроминуще:
Ця хмарка — ніби палац золотий.
А та — немовби хата з ластівками.
— Котру ти собі вибереш?
—А ти?
— Мені б оту, щоб так було, як в мами.

Оці останні рядки всяк прочитає по-своєму, але їм неодмінно знайдеться місце у серці кожного. Бо хіба знаєш, хто розмовляє: двоє малюків, що вгадують у хмарах захмарне, а чи дорослі, які давно не зводили до неба очей — і, онімілі, раптом нашукали собі серед хмар найрідніше?.. У цьому — таємниця універсальності поезії Галини Кирпи.
Вірші «Місяця у колисці» — наскрізь метафоричні, поетичні образи — справді зримі, а інтонації — такі довірливі і рідні: тут ранок «запливає…голубим човном», стежки «на долоні літа» — мов сірі вужі, а «Дніпро поплакує за літом»… На якомусь глибинному, не завжди вловному рівні, ця поезія пов’язана з українським фольклором. Часом надибуєш вірш-загадку («Півень»), іноді — кумулятивну казку («Безкінечна жабка»), а подекуди — замовляння («Пане Сонечку Великоднє»). Тут багато героїв, які напевно приблукали із народної казки (їжак, зайчик, котик); як і в колисковій пісні, — лагідна мелодика; тут — так несподівано переосмислені фольклорні мотиви («Нічиє дерево і моє», «Зима з Літом стрічаються»)…
Не менш захоплива проза Галини Кирпи. Цикл ліричних новел «Катруся з роду Чимчиків» — зворушливі оповіді про дівчинку, у якої велика гарна родина: з дідусем Катруся пасе черідку, з татом — мандрує до Купавської Луки, Чебрецевої Галяви і Мурашиних Гір, з мамою — спостерігає, як Сонячний Зайчик-витівник у хованки грається… А ще ж до Катрусі вночі приходить Лев Золотин, щоб утішити, коли татко потрапляє до лікарні. Оповідки про Катрусині пригоди — водночас і казкові, і реальні; світ вигадки і світ буденний — це таки той самісінький світ, тільки домальований уявою дівчинки-вигадниці!
Серед вибраного — і оповідання для значно старших: «Викликаю на дуель», «Герань у золотому горщику», «Легка задача». Психологізм цієї прози ґрунтується на осмисленні цілком реальних історій, де характери героїв — не галерея чорно-білих портретів, а, як влучно зауважила літературознавець Наталя Дзюбишина-Мельник, портрети «дитячої душі»…
Окремий розділ «Місяця…» — переклади із білоруської, данської, норвезької і шведської. І тут ви ще раз зауважите, якою розкішною українською мовою Галина Кирпа дає змогу заговорити персонажам данської народної казки, шведських народних віршів чи пташкам і звірятам із «Весни восени» Володимира Короткевича…
Відомих, маловідомих і таки зовсім невідомих авторів відкриває для нас перекладачка. Ганс Християн Андерсен, Аксель Валленґрен, Ейнар Екланн, Фам Екман, Гуґо Гамільтон, Інґрід Шестранд, Станіслав Шушкевич, Сергій Граховський, Ніна Матяш, Сергій Панізнік — ось далеко неповний перелік тих іншомовних письменників, чиї казки, оповідання, поезію ви зможете почитати у цьому розділі — і зрозуміти таки усе, про що вони пишуть, бо ж найголовніше — навчитися говорити серцем:
Коли мій дідусь
не промовляє вустами,
то промовляє очима,
і я розумію майже усі слова,
яких він не каже.

       (Сів Відерберґ, «Дідусь»)

Оксана ШАЛАК.

Додаткова інформація

Коментарі до статті

Наталя Марченко


Читай також:
Мелетич, Н. Дивосвіт Галини Кирпи // ЛітАкцент. – Режим доступу : http://litakcent.com/2012/03/30/dyvosvit-halyny-kyrpy/

Павленко, М. Місяць у колисці // Буквоїд. – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2012/04/06/073349.html
Жук, Зоя. Кілька слів про переклад казок Г.К. Андерсена, який здійснила Галина Кирпа // Книгогризка. – Режим доступу : http://knygogryzka.info/publicism/35-critique/216-2010-02-25-04-19-58

А також чудові інтерв’ю з Галиною Кирпою:
Жук, Зоя. ГАЛИНА КИРПА: «Якщо перекладачі писатимуть романи, хто перекладатиме?» // Друг читача. - 05-06-2009. – Режим доступу : http://vsiknygy.net.ua/interview/979/
Галина Кирпа: «Оскільки я ніколи не мала шансів на те, що колись-таки по-справжньому виросту, то люблю читати книжки для дітей» // Буквоїд. – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/reviews/that%20to%20read/2011/12/30/074818.html
Тетяна Качак


Від поезій Галини Кирпи віє гармонією, спокоєм, родинним теплом. Тут Слоник мандрує до мами, живе у Пелюсткопді абрикоса,грає на сопілці кольоровий вітер, а малі громенята гойдаються на хмаринках... Тут живе світле і щасливе дитинство!
Кожне слово пахне літом, цвітом, небом, бринить бджілкою, пливе хмаринкою... кожен віршований рядок -метафорична вишиванка словом, тиха і ніжна мелодія, глибокий, виразний і колоритний образ, який продовжуєш відчитувати й осмислювати навіть після того, як книжечка вже на полиці, а натомлене за день дитя спить у своєму ліжечку... так і хочеться запитати: "Ти зацвіла чи просто усміхнулась?" ))))