Поява у жовтні 2014 р. у Центрально-українському видавництві тиражем 500 примірників поетичної збірки «І плаче росами земля...», — це поетичне віддзеркалення щоденних роздумів кожного з нас про цю неоголошену, «гібридну», незрозумілу багатьом драму країни — АТО.

Автор ідеї, Оксана Шпирко, об‘єднала у збірці поетів, які живуть у різних куточках Кіровоградщини та України, поетичні рядки яких — насамперед художнє відображення нашого сьогодення, в якому постійно гримлять блискавиці війни.

Упорядкувала збірку наша землячка — поетеса Наталія Бідненко, чиї твори відзначаються прозорою щирістю та теплотою материнського бачення світу.

На обкладинці видання — лелека серед вільних степових просторів, розправляє крила та готується до злету. Птах цей, як і кетяг калини, здавна є символом домівки, продовження роду, знаком мирної праці та відданості. Лелеча пара поселилась також і на гербі Кіровограда, а для всіх жителів міста давно став основою життя девіз — слоган: «З миром і добром».

Поет як ніхто інший у буремний час відчуває пульс і голос народу: рядки з вірша «Моїй Україні» Н. Бідненко несуть щиру долученість кожного до землі батьків:

Уквітчана калиною,

                                    ти у борні звеличена,

Земля моя єдиная,

                                    моя, не запозичена.

Гнів від щоденних підлих ударів в спину та гордість від звитяги захисників — у кожному рядку поезії Оксани Шпирко «Болить Україна»:

Кривава катівня.

Ні честі. Ні сраму. Ні суду.

Обвуглені душі

Безчестять святиню і рід.

Стоїть Україна!

Стоять її храми. І люди.

Стоїть за свободу

Крилатий і вільний нарід!

Із життя йдуть кращі та найдостойніші сини України, але пам'ять про здійснене ними стане мірилом правди, свободи та гідності — такий лейтмотив її ж твору «Герої не вмирають»:

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, а живуть:

Чміленки, Нігояни, Веремії..

Відваги іскру до людей несуть,

Бо жити по-інакшому не вміли.

Бо їхні душі — в кожному із нас

Кричать, волають, проти смерті б’ються.

Бо серце нам своє віддав Тарас

Після усіх московських екзекуцій.

Бо й досі правду падчеркою звуть

В новітнім закривавленнім столітті…

Героям боротьби за правду і волю, які були в найзапекліших точках бойових дій, присвятила свій вірш і Олена Горобець:

Нащадки незламних, нескорені воїни.

Незнищенні в горнилі буремних епох.

Вам судилося стати Героями,

Вас на варті свободи поставив Бог.

З титановим стержнем замість хребта —

Просто не здатні прогнути спину.

Приречений той, хто колись забажав

Підкорити мою Україну,

Неопалиму

Купину.

            Війна вривається у кожний куточок України і оберегом від смертей постає невтомний трепет материнських сердець, опоетизований Н. Бідненко:

                                    Напиши, мій сину, хоч рядок…

                                    Смс чекаю я щоднини…

                                    Я за вас молюсь, і дай вам Бог,

                                    Щоб додому повернулися живими.

Так склалося історично, що Кіровоградщина стала домівкою для людей різних національностей, розмовляють тут і українською, і російською, і болгарською, і вірменською, і багатьма іншими мовами. Рецепт порозуміння простий: до всього підходити з добром, миром і відкритою душею.

Не для війни приходимо ми в цей світ, а кожне материнське серце намагається і небо прихилити до своєї дитини, і застерегти від біди. Вірш-звернення Н. Бідненко «Русским матерям» закликає об’єднати материнські серця проти цієї жахливої братовбивчої війни:

                        Русские матери, добрые, милые,

                        Вы позовите домой сыновей,

                        Чтобы не плакать потом над могилами

                        Ваших напрасно погибших детей!

Достойну відсіч інформаційній війні проти України дає Олена Надутенко віршем «Говорит Москва»:

В Кремле, средь политических кругов

Снаряды заряжая и слова,

Стреляют ними в созданных врагов,

В единородцев… Говорит Москва!

Манить земля українська різного роду зайд, але разом ми зможемо вистояти:

                        А ворог нівечить лани,

                        Лихою силою гуляє…

                        Плече в плече ідуть сини-

                        Хай їм Господь допомагає!

                        Бо правда в світі лиш одна.

                        У правді цій ми всі єдині,

                        А вражій силі — гріш ціна…

                        Навіки СЛАВА УКРАЇНІ!

                                    (Н. Бідненко «Ой, то не маки у полях…»)

Читайте серцем Н. Бідненко, Н. Гліжинську, О. Горобець, А. Ковалішину, Л. Кокіну, В. Кондратенко-Процун, І. Кримську, Р. Любарського, О. Надутенко, К. Повелька, О. Попова, Н. Природну, О. Рей, В. Саєнко, С. Тимко, А. Царук, Н. Шмітке, О. Шпирко, Л. Юферову.         

Живіть з добром і миром!

Рубленко Ганна Володимирівна,

Завідуюча відділом бібліографії та краєзнавства

Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. А.П. Гайдара

(м. Кіровоград).