Штанко Катерина. Дракони, вперед!
30 листопада 2014, 13:31   Автор: Наталія Дев’ятко; Наталя Марченко.

Штанко Катерина. Дракони, вперед! / Катерина Штанко. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 272 с.

Усі ви, певно, пам‘ятаєте дивовижні ілюстрації Катерини Штанко, котрі перетворюють на чарівну казку навіть найпростіший віршик, а будь-якій історії додають вишуканої вигадливості? Нарешті художниця вирішила не лише намалювати, а й розповісти СВОЮ історію.

Отже, на тебе чекає перша повість визначної української ілюстраторки. А що людина вона незвичайна, то й розповідь вийшла ДИВОВИЖНА — про дітей і драконів!

Якось київський школяр, захопившись біологією, випадково виростив... дракона! І з‘сувалося, що довкола (можливо, навіть на одній із тобою вулиці!) живе чимало чарівних істот, а дракони запросто «маскуються» під псів, аби не надто лякати людей J, і мають силу-силенну різновидів — від милих «грушевих» до хижих «чорних мороків».

Сама художниця в розмові з журналісткою «Урядового кур‘єра» зізналася, що товаришує з драконами зі шкільних років і досі: «Як найвищу дівчинку в класі мене увесь час називали жирафом, просили: «Дістань, Катю, горобчика», казали: «Он іде 3 метри 3 сантиметри», — згадувала днями пані Катерина, виступаючи перед школярами на першій київській презентації свого письменницького доробку. — Я страшенно ображалася, але не знала, як поводитись, коли тебе дражнять. Зрештою вирішила, що мені потрібен найсильніший захисник серед істот справдешніх і нереальних, і обрала собі за друга дракона. Якось уявила, що прилітаю до школи на драконі і бачу, як противні хлопчиська, котрі мені так дошкуляли, розбігаються в усі боки, коли ми з драконом приземляємося. Я прив’язую його до колони на шкільному ганку. І тут вибігає на подвір’я наш дуже суворий директор, який раніше взагалі мене не помічав, і раптом каже: «Заходьте, Катерино Володимирівно, шкода, що ми не запросили для вас оркестр і немає квітів, щоб вас привітати. Але скажіть, будь ласка, вашому звірятку, щоб він припинив гамселити землю хвостом, бо зараз розвалить нам спортзал»… І ось з того часу мені стало набагато легше поряд із зовсім невидимим драконом. Відкрию вам ще одну таємницю: звичка брати його з собою в мене залишилася досі»...

Я певна, що ця книжка зацікавить кожного з вас! Бо є в ній чимало від чарівної казки та незвичайного фентезі, щось — від захоплюючого веселого дитектива, а щось — від динамічної переможної «бондіани»! А ще в цій книжці багато пізнавального та гостро відчувається живий подих сучасного українського життя з його нестримним поривом до свободи та гострим усвідомленням власної відповідальності за долі всього, що нам дороге.

Наталя Марченко

Дорослому читачеві

Коментарі до статті

Чехович


Про "бондіану"це занадто! Посередня книжечка.Чому їй дали премію ВВС для мене загадка, велика загадка. Ось і Тарас Федюк покинув жюрі конкурсу Книжка року ВВС. Щось не зростається в "данському королівстві", якщо такі фахівці протестують ногами проти "переможців".У нас стал в конкурсах такий розподіл нормою: ділимо на 2 видавництва- А-ба-ба... і Старий Лев і навпаки.Вже і поважні фахівці це стали помічати і не хочуть марати своє ім'я серед бруду і підкилимових ігор.Я вже писала, що поки буде існувати "міжсобойчик", дорогу до справжньої Європи з чесною конкуренцією можна забути.Будемо чесними !Майдан і за це стояв.