Огляд дитячої літератури, виданої у Чернігівській області у 2013 році.
23 грудня 2014, 12:42   Автор: Лариса Казакова, головний бібліограф Чернігівської обласної бібліотеки для дітей ім. М. Островського.

Написання дитячої літератури – одне із найскладніших завдань, що стоїть перед сучасним письменником, саме тому, що діти більш чутливі, щирі, відверті.  Дітей неможливо обдурити.

Розпочати огляд дитячої літератури за 2013 рік, виданої в Чернігівській області, хочеться із збірника творів дитячої творчості, саме непрофесійних поетів та письменників.

Вже вп’яте наша бібліотека проводить конкурс дитячої літературної творчості «Хай весь світ дивують нині діти неньки України», започаткований чернігівськими письменниками, ми всі із задоволенням чекали на вихід у світ збірки із творами переможців. Наголошуємо, що збірка видається за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, а головними натхненниками конкурсу стали чернігівські письменники Тетяна Пакалюк, Алла Сокол, Олена Конечна, Михась Ткач, Надія Галковська та Чернігівська обласна бібліотека для дітей імені М. Островського. Нагадуємо, що 2013 рік був оголошений Роком дитячої творчості в Україні, тому третя збірка конкурсу була присвячена цій події.  Ілюстрації до творів виконані юними художниками - Чернігівського ліцею № 22 та Бобровицької ЗОШ № 1. Збірка вийшла дуже яскрава, весела, проникнута любов’ю до України, до батьків,  до всього прекрасного і найдорожчого на Землі.

Моя Україна

У мене є фарби – аж сто кольорів,

І я над папером чаклую:

Вві сні,а, можливо таки, наяву

Свою Україну малюю.

Моя Україна – це сині волошки,

Це стежка, що в лузі біжить до Десни.

Моя Україна засмучена трошки,

Бо надто повільно збуваються сни.

Моя Україна – молитва й присяга,

Надія і віра, любов і життя.

Моя Україна – козацька відвага

І мирне, щасливе для нас майбуття!

Такий щирий, проникливий вірш Висоцької Лілії із с. Жернівка Коропського району Чернігівської області став одним із переможцем у старшій групі нашого конкурсу.

До збірки увійшли  прозові твори і поезії. І всі вони, не дивлячись ні на вік учасників, ні  жанр написання – наповнені любов’ю до своєї країни і малої Батьківщини.

Збірка побачила світ 2013 року, має гарне поліграфічне оформлення, а дитячі малюнки додають їй тепла і правдивості.

 

Чернігівська письменниця Лариса Юхимівна Ткач порадувала малечу новою книжечкою дитячого гумору «Їсти хочу і лежати».

Книжечка побачила світ 2013 року завдяки чернігівському видавцю Лозовому В.М. До збірки ввійшли віршики про дотепних дітей, про їхнє розуміння світу та людських стосунків, яке породжує гумор та викликає посмішку. Збірочку поетка присвятила своїм онукам, сюжети для віршів черпала також із спілкування з ними. А самі вірші добрі, радісні та проникнуті теплою іронією до своїх героїв.

 

 

 

 

Сонце високо

Роздягла мама синочка,

Випрала йому сорочку:

Ну ж мені допоможи,

З м’ячем гратись не біжи.

Йди на сонечку повісь,

Не впади тільки, дивись.

Повернувсь малий до хати:

Мені сонця не дістати.

В обласному конкурсі «Краща книга року-2013» збірочка Лариси Ткач посіла почесне 2-ге місце.

 

2013 року  побачила світ збірка казок та оповідань для дітей Людмили Шутько «Закон радості».

Книжка вийшла завдяки спільному проекту італійського журналу «Cogoleto» та менському видавництву «Домінант». Казки видані двома мовами – українською та італійською, а упорядником та перекладачем став відомий чернігівський письменник і журналіст Сергій Дзюба.

Авторка в одному з інтерв’ю сказала так: «Казочка моя – проста. Та вона – про головне: жити потрібно не лише для себе, але й для інших: людей, тварин, птахів, рослин, усього мінливого й дивовижного світу. Бо скільки віддаватимеш – стільки й отримаєш! Такий закон радості. Щоб усвідомити це, варто прочитати казку. Прочитати й зрозуміти, що ти – небезнадійний, бо можеш допомагати іншим. Адже без таких людяних вчинків просто неможливе повноцінне, гармонійне життя. І хай у твоїх руках – звичайна бляшанка, стався до неї з повагою. Бо хто знає, ким ти будеш у наступному житті – людиною, звіром, сонцем, вітром, кораблем, янголом? Наша казка продовжується. А за нею прийдуть інші казки – радісні й сумні, як люди. Обери свою!».

Книжечка яскрава, весела, навчає доброти, дружби – справжніх людських стосунків. Книгу оцінили і місцеві літературознавці – на обласному конкурсі «Краща книга року-2013» вона посіла почесне 1-е місце у номінації «Література для дітей та підлітків».

Виявляється, у квітів теж бувають і дружба, і кохання. Справжні. Якнайкраще підтвердження цього – казка Лани Світко «Соняшник і Айстра».  Книжечка побачила світ у чернігівському видавництві "Десна Поліграф". Художником в даній роботі виступила Лариса Шляхова, яка дуже влучно зробила малюнки до кожного головного епізоду у казці. Коли читаєш вірші Лани Світко, перед очами виникають картини із дитинства, відчуваєш запах квітів і трав, дотик справжньої дружби. Ростислав Мусієнко так написав про казку Лани «… котра (казка) вносить іще й нові барви до не так і багатого спектру людяності європейської цивілізації».

 

Світлана Гарбуз порадувала малечу двома новими книжками – «Правила поведінки для вихованих дітей» та «Я за сонечком піду».

Сторінки «Правил поведінки для вихованих дітей» поведуть малечу дорогами ознайомлення з основами безпеки та етикету. У віршованій веселій формі діти дізнаються, як потрібно поводитися дома, у дитячому садку, школі та в гостях. Це яскраве, кольорове видання буде гарним подарунком для кожного малюка і допоможе йому стати хорошим другом, вихованою та ввічливою людиною.

 У книжці більше 160 чудових віршиків, які добре запам’ятовуються. Їх легко вивчити на пам'ять на прогулянці чи в дорозі.

 

 

 

 

Маю іграшок багато,

По підлозі – не пройти,

Залишається літати

Чи бульдозером гребти…

Наступив на їжака –

Впав, забилася рука.

Стало боляче мені,

У синцях – як на війні.

З того часу: погуляв –

Все відразу поскладав!

Як бачимо, ось такий віршик дуже доречний – в ньому немає відкритого повчання, є лише наслідки: що може статися, якщо іграшки розкидані.

Книжечка видана у видавництві «Глорія Трейд», гарно ілюстрована, має чудове оформлення та тверду обкладинку; розрахована на читання батьків дітям, або старших дітей своїм братикам та сестричкам, відноситься до книжок категорії «сімейного читання».

 

Друга книжечка Світлани Гарбуз «Я за сонечком піду» - зовсім інша. Художник Альбіна Колесніченко зробила дуже «дитячі»  малюнки, тому коли читаєш або розглядаєш збірку – уявляється, що все намальовано дітьми і це додає якоїсь теплоти та ніжності у сприйнятті написаного.

Книга має за мету, перш за все, ознайомлення малюків із навколишнім середовищем мовою поетичного слова. Автор у віршованій формі прищеплює дітям любов до природи, спорту, братів наших менших – тварин. Збірочка складається з трьох розділів – «Я за сонечком піду», «Про братів наших менших», «Чотири пори року».

Дуже цікавим видається вступне слово авторки до читачів:

 

 

Любий читачу!

Вірші напутні, дарма що не казка,

Вивчайте напам’ять, коли ваша ласка,

Потішне, цікаве, розумне, повчальне…

Кожен щось знайде для себе, звичайно.

 

Порадував наших читачів і Мирон Білоус своєю книжечкою «Горобцева наука», яка складається із коротких оповідань для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Книжечка вийшла завдяки менській друкарні «Домінант». Художник Анатолій Книр оформив видання немов дитячими малюнками, що надало їй більшої справжності у сприйнятті розповідей.  «Горобцева наука» захопить як діток, так і дорослих, бо автор описує навколишній світ: пташенят, звірят, рослини. Виявляється, вони живуть цікавим життям, з ними трапляються різні пригоди. Наприклад, плисочка попередила людей про пожежу…

Свою збірочку Мирон Дмитрович присвятив внучці Настуні, з якою вони разом спостерігають за природою. Книжечка виявляться ще і повчальною, адже із цих розповідей дитина ще й пізнає навколишній світ. «Кульбаба може передбачити погоду навіть тоді, коли відцвітає….» А як? Коли прочитаєте оповідання Мирона Білоуса – дізнаєтеся….

 

Порадував своїх прихильників новою книжкою і Володимир Сенцовський. «Лава під каштаном», що містить кіноновелу «Відчахнута гілка» та радіоп’єса «Лава під каштаном», розповідає про непрості долі людей сучасного міста. Книжка видана у Ніжині у видавництві НДУ ім. М. Гоголя. До збірки увійшли також веселі і повчальні твори, адресовані безпосередньо дітям.

Тетяна Пакалюк 2013 року видала 2 частини нової віршованої пригоди «Таємниці старого Седнева». До речі, ця книга отримала 3 місце у номінації «Література для дітей та юнацтва» у конкурсі «Краща книга року»-2013. Тетяна Пакалюк видає багато книжок для малечі та підлітків. Що стосується «Таємниць старого Седнева» - то цей твір скоріше для дітей середнього та підліткового віку, і має історико-мистецьку направленість.  Закинувши головних героїв у минуле, де вони зустрілися і поспілкувались із самим Тарасом Шевченком, Тетяна Іванівна допомогла юному читачеві більше зрозуміти проблеми сучасності.

Поштовхом для початку праці над віршованою книгою стала подорож до  Седнева Чернігівської області, яку Тетяна Пакалюк здійснила влітку минулого року.

«Я намагалася себе уявити Шевченком, тож поїхала до Седнева, де, як відомо, Кобзар бував двічі. Також прочитала Шевченківського «Щоденника», в якому багато антирадянщини», – зазначила авторка.

А які ж пригоди чекали на наших героїв у цій подорожі, читачі дізнаються, прочитавши книжки. Як завжди, допомогу у виданні книжок надало менське видавництво «Домінант».

«Таємниці старого Седнева» проілюстровано малюнками менської художниці Марини Скоробагатько. Книжечки дуже яскраві, цікаві та пізнавальні. Тож Тетяна Іванівна запрошує своїх читачів до нової цікавої подорожі.

Таким виявився для наших читачів книжковий врожай 2013 року. Сподіваємося, що чернігівські письменники і надалі порадують малечу новими цікавими та повчальними оповідями.

 

Лариса Казакова,

головний бібліограф Чернігівської обласної

бібліотеки для дітей ім. М. Островського Лариса Казакова.  

 

 


Коментарі до статті

Маршак


Шкода, що в конкурсах і рейтингах ("Книга року" і т.д.) немає місця десяткам українських (і чернігівських також) видавництв. Їх просто не бачать! А "блатні" розподіляють між собою "почесні місця". І так вже з десяток років. Коли вже ці посиденьки на двох закінчаться? Раніше було три "фаворити": "А-ба-ба..", "Старий Лев" і "Грані-Т", зараз залишилися два. Справжні лідери книжкового ринку ("Махаон-Україна", "Школа", "Пелікан", "Розумна дитина", "Ранок", "Навчальна книга "Богдан"" та багато іншіх) навіть не згадуються. Різноманітні рейтинги та конкурси штучно малюють неіснуючу, як по команді, фантастичну картину "заслуженої перемоги" цих (тепер вже двох) видавництв. Згадується вираз: "Если "звёзды" зажигают, значит, это кому-то нужно?" Українським видавцям (і чернігівським також) можна тільки поспівчувати через таку "чесну" вже до нудоти гру.
Наталя Марченко


Маю дотичність до оцінювання "Дитячого свята" на "Книжці року" та "Великого журі" Форуму видавців. Особисто аж ніяк не обирала книжки лишень двох названих видавництв. Та й колеги (з ким доводилося спілкуватися безпосередньо під час експертних сесій) теж мають смаки не лише в цих тісних межах :)
Гадаю, спрацьовує не якись "підступний намір", а прогнозована випадковість. Саме названі видавництва роблять усе можливе, аби бути "на слуху", вкладають кошти в ілюстрування та якість друку, займаються промоцією своїх авторів і т.п. Тобто, грамотно позиціонують себе на ринку.
Далеко не всі члени експертних рад мають змогу ПРОЧИТАТИ, а не ПРОДИВИТИСЯ запропоновані до рейингу книжки. + "побоюються" видатися нефаховими, оминувши увагою "усім відомих лідерів":)
Висновок: УСІ видавництва ПОВИННІ скрізь і всюди піарити свої класні книжки! :)
+ Саме бібліотеки могли б стати реальним найближчим до реального стану справ "рейтингом". Але при тиражах у півтори-дві тисячі книжки просто не потрапляють до бібліотек...
Маршак


Занадто багато суперечностей. То випадковість чи піар призводять до розподілу "перших мїсць" на двох? Випадковість не проходить, бо статистика - це математика (точна наука).
Тоді залишається тільки версія піару. Тоді що це за фахївцї-"рейтингарі", які користуються для вибору кращих робіт критерієм "піар"? Тобто, якщо впливові власники цих двох
"лідерів" вирішать видати щось погано пахнуче, всі читачі з подачі наших "неупереджених фахівців" мають нюхати це і насолоджуватись якимись "сідничками мого братика" чи користуватись "лівими дверима справа"?
Мета критики - надати правильний орієнтир учасникам книжкового ринку, а не піарити за гроші.
Висновок: геть аферістів та дилетантів з рейтингових структур та критики.
До речі, порядні люди вже самі йдуть - приклад гучного відходу провідного члена журі
так званого "рейтингу року ВВС" надихає.
Чехович


Погоджуюсь з Маршаком . Про проблему наших вітчизняних премій і рейтингів багато вже сказано.Я теж піднимала цю тему.Не може така картина існувати далі. Піар піаром. Він може бути,але коли переможців визначають не за талантом, не за щось справді цікаве,видатне,а лише за піар( люди ж гроші вклали?), а потім ці дуті переможці на державні гроші просувають свої книжки в бібліотеки - "вони ж переможці у всіх преміях! Кращого ж немає у цілому світі!!", то що це? І так при всіх владах? Це вже схоже на "вишки Бойка".Виходить, що, як влучно їх названо "рейтингарі" також в схемі??? Чи ні?
Ірина


Які переможці, які таланти?? Ви взагалі про що? Ви бачили всі ці обкладинки? Це просто позор для української поліграфії, графічного дизану та ілюстрації як такої! Не те що на конкурсах, таке взагалі показувати на загальгий огляд не варто, і так світ думає що в Україні немає дизайну. Де композиція, гармонія кольорів, правила поєднання шрифтаів, хоча про що я, якщо кожну обкладинку супроводжують градієнти з 3-4-рьох колорів! Я б своїй дитині таке навіть переглядати не дозволила. Спочатку потрібно досягти відповідного рівня в художньому оформленні, а тоді говорити про "піар", "фаворити" і "звёзды". Не варто заздрити, потрібно плідно працювати, вчитись і виробляти професіоналізм.
Галина Малик


А чому немає прізвища автора цього, з дозволу сказати, "огляду"? І чому коменти боягузливо анонімні???? Теж замовлені?
Наталія Бібіка


Я - не письменник та не видавець, я бібліотекар. Вважаю, що кожен робить свою справу: письменник пише, видавець видає, а читач читає. І його вибір не залежить від думки людей, які укладають різноманітні рейтинги.Звичайно, дуже хочеться, щоб книги різних авторів та видавництв потрапляли в усі дитячі бібліотеки України. І такий рейтинг складався б з думок саме тих дітей, для яких пишуть книгу. Думаю, саме це є однією з причин такої гострої та некоректної дискусії. Щодо списку. Можу лише сказати, що принаймні половина з них активно читається дітьми. Мета рейтингу "сформувати список-рекомендацію найкращих книжок року для дітей від українських авторів..." мені дуже подобається. Незалежна громадська ініціатива - це дуже добре. Прізвище автора огляду потрібно зазначати обов'язково й коменти з прізвищем. А так, вибачте, це пахне неприємно...
Маршак


Залишимо в спокої "градієнти,гармонію кольорів" і т.д. в стилі "один такой, а другой - такой". Думаю, що це не новина для письменників і бібліотекарів, що останні роки "хтось"розкрадав державні гроші? Чи" хтось" бажає запевнити,що при виделенні бюджетних коштів на закупівлю книжок все було інакше ніж в решті галузей? Смішно.Чиновники приймали рішення за "відкати"чи це фантазії?" Але чиновнику потрібні "відмазки" і тут до його послуг ціла купа "рейтингарів"- "за долю малую"так само розповідаючих про "гармонію кольорів" та заздрість інших.До розподілу коштів не можна допустити будь-кого крім своїх - лячно та схема не працює.Тому вигравали тендери завжди одни й ті ж, а в випадку книжок -це пререможці вселяких конкурсів та рейтингів - та сама "солодка парочка".Ви спитайте в них чи мали вони стосунки з бюджетними установами за останні роки і тоді стане зрозуміло чому ці мильні бульбашки"фаворити та звЬозди"за версією, в них же друкуючихся "пісьменниць і критикес " (вони ж авторитетні учасники ціх рейтингів) піаряться з кожної праски.
Добра порада-закінчуйте увесь цей цирк та здобувайте собі ім'я на вільному ринку з чесною конкуренцію.Тоді може й до чернігівських колег не буде зверхнього ставлення.
Nata1


З коментарів до даної дискусії в мережі "Фейсбук":

Володимир Чернишенко:
"Якщо видавництво не здатне привернути увагу критиків і кололітературних кіл, то про яку якість його книжок взагалі мова?"

Nata1


З коментарів до даної дискусії в мережі "Фейсбук":

Оксана Думанська:
Так вони й справді фаворити -- за накладами, за репертуаром, за якісними текстами, за якісною поліграфією, за якісною ілюстрацією, за якісною промоцією, за просуванням авторів... Якщо чесно, Грані були якимось летючим голландцем: вигулькнули і промчали... книги там не редагувалися, особливо серія "Життя видатних дітей". Абабагаламага -- стабільно стоїть на першому місці вже не перший рік. ВСЛ взяло розгін і цього року наздогнало Малковича у своєму комерційному успіхові. Махаон ( я там часто перекладаю) слабко зорганізовує якісь акції, там зустрічі проводять лише із зірками типу Вишневського, а Старий Лев привіз Стронга та ін.
Я прочитала вірші для дітей, що вийшли в Чернігівських видавництвах... Ви й справді вважаєте, що вони майстерно написані і що їх діти читатимуть із захватом?
Скажімо відверто: окремі обласні видавництва часто-густо не такі потужні, щоб друкувати книги на доброму папері, щоб замовити ілюстрації у доброго художника і щоб мати сильну авторитетну автуру. Той самий тернопільський "Богдан" коли виклався на всі сто відсотків, то мав "Рукавичку" від Аграфки -- і переміг на конкурсах... Мав "Ріпку", яку теж відзначили... а ось такий скромний доробок чернігівських видавництв не дає підстав вважати, що їх замовчують, не помічають, утискають... з чим їм подаватися на конкурси?
Nata1


З коментарів до даної дискусії в мережі "Фейсбук":

Лариса Лугова:
А знаєте, чим "проплачені" рейтингові місця "блатних" видавництв? Як бібліотекар скажу - попитом. Є попит і на книги інших, крім А-Ба-Би і ВСЛ, видавництв, але нема де правди діти- ці - найпопулярніші і нічого в цьому поганого немає. Якісні тексти, ілюстрації, виконання, вони задають рівень, а до цього рівня мають підтягуватися "ображені". Це ринок, друзі, і не буду я захаращувати фонди своєї, й без того невеликої бібліотеки літературою, на яку не буде попиту. Хіба що один примірник для читального залу, щоб бачити картину.
Nata1


З коментарів до даної дискусії в мережі "Фейсбук":

Зоя Жук:

Згодна з Володимиром. Спроба купити щось із доробку провінційнтх видань часто просто приречена. Там, де нема комунікації з читачем, зазаичай товар для своїх:(
Пані Наталю, тут ще таке - роблячи огляд видань певного в-ва на тему рейтингів-премій тощо, зауважувати, а скільки нових книжок українських авторів воно видає? Ось є супер-класне в-во "Урбіно" - але воно спеціалізується на виданні перекладної літератури, отже, з нашого поля воно випадає. Видавництва, що перевидають Нестайка - потрібна справа - але це перевидання. От "Махаон" - кого із сучасних українських письменників, і тощоб свіжий твір, він видав? "Теза" і "Грані-Т" - попри те, що зійшли нині з ринку - подарувало українській літературі купу нових імен. "Теза" колись у 2004 відкрила Сашка Дерманського. "Грані-Т" у 2009 - першу книжку Оксани Лущевської (це для прикладу). Тобто вони вкладали час і кошти в нові імена, які потім розкрилися і зробили багато цікавого для нашої літератури. "Старий Лев" за останні два роки ввів у дитліт Катерину Бабкіну, Богдану Матіяш, Прохаська, які досі були знані, як дорослі автори. + Хороший дебют Марини Рибалко. Чиїм дебютом може похвалитися "Ранок"? Провінційні регіональні видавництва теж можуть мати цікаві проекти. Але якось я у Тернополі гортала книжки "Джури" в їхній же книгарні. Там були цікаві видання місцевих авторів, але я не готова платити за книжку з ніякими малюнками, яка ось-ось розпадеться в руках стільки ж, як за гарноілюстоване видання на хорошому папері. Або порівняймо видання "Королівства" Джури та "Тези" на рівні вичитки та верстки - це два світи за рівнем професіоналізму, хоча обидва в-ва "провінційні" за місцем розташування, Вінниця і Тернопіль однакові приблизно за кількістю населення. А щодо того, що малі видавництва не ладні налагодити з'язок із критиками-читачами, проводити презентації - візьмімо "Братське". Крихітне некомерційне в-во, що видає 2-3 книжки в рік... але кожна - подія. Бо є розуміння того, що без розголосу в наш час книжка просто не добереться до свого читача.

Nata1


З коментарів до даної дискусії в мережі "Фейсбук":

Божена Антоняк:
Ми от уже третій рік не беремо участь у Книзі року. На жаль, це справді профанація. Цей рейтинг нічого не відображає реально. Наприклад, позаторік наша Енн із Зелених Дахів посіла якесь надцяте місце після купи посередніх книжок, або Ягелло теж саме. Не в проплаченості тут справа, а в профанації.
Наталя Марченко


Виставила коментарі, аби погядів і думок стало більше, а проблема окреслилася чіткіше.
Зрештою, в соціальній мережі всі зійшлися на простій думці, що "найкращий рейтинг -- наклади))) читач голосує гривнею!" :)

Гадаю, на цьому маємо завершити дану розмову на цій сторінці. Адже в коментарях під оглядом доробку письменників Чернігівщини ми мали б говорити саме про них!

Скажімо, збірочка дитячої творчості «Хай весь світ дивують нині діти неньки України» варта уваги видавців і редакторів дитячих часописів, бо серед її авторів є до кого вже зараз ближче придивитися!

Чи ті ж «Таємниці старого Седнева» Тетяни Пакалюк! От скажіть, хто ще з письменників відважився дати змогу сучасним дітям безпосеедньо поспілкуватися з Тарасом Шевченком, описавши таку зустріч на сторінках свого твору?

А «Горобцева наука» Мирона Білоуса? Це ж чудова жива книга про живу природу! Вибачте за тавтологію!

Отже, давайте говорити про книжки!

Щодо інших "не дитячих" розмов, то обіцяємо найближчим часом поновити "Дискусійний клуб"!
Маршак


До Божени Антоняк
Ваша думка підтверджує, що чесна думка існує .З премією року ВВС така ж історія. Чесні люди виходять з журі, бо не хочуть ділити відповідальнісь і мати відношення до ганебних речей з поділом місць.Все вже поділено заздалегіть.
З усіх коментарів не побачила відповіді лише на одне питання - Чи закуповували бюджетні установи за державні кошти без проведення відкритих конкурсів книжки у цих видавництв? (вони були названі). Відповіді на кшталт "Ці руки нічого не крали"прошу не пропонувати)))