Не має сенсу вкотре розповідати про чудову, сповнену м‘якої ненав‘язливої дидактики та щирого гумору і любові до маленького читача поезію Платона Воронька. Кілька поколінь українців росло на його віршах. Легкі до запам‘ятовування та декламування, з яскравими зрозумілими образами та тонким гумором, ці твори були й залишаються цікавими й корисними малечі. Тому, сподіваюся, що напрочуд ошатно видана до столітнього ювілею від Дня народження Платона Воронька видавничим домом «Розумна дитина» великоформатна книжка вибраного «Друзяки» і нині стане улюбленицею в багатьох родинах.

У оформленні книжки використані малюнки Костя Лавра, Івана Кравця, Арсена Джанікяна, Наталі Котилевської та Світлани Подопригоріної. Це розмаїття надає виданню дуже живого художнього виразу, багатоголосого звучання кожного розвороту.

Добір віршів теж вдалий. Є тут як добре знані твори (як ось «Я пошила на святки…» чи «Падав сніг на поріг…»), так і призабуті сучасною малечею шедеври. Як не замилуватися чудовою пастельною атмосферою вірша «В лісі є зелена хата»! А скільки чистого, й водночас повчального гумору в іскрометних «Про бичка та їжачка» чи «Муха-звір»!

Попри легкість та веселість вірші П. Воронька змушують дитину думати та співпереживати героям, спрямовують її до співставлення описуваних ситуацій із власним життям і свідомої корекції своєї поведінки. Водночас у цих творах немає моралізаторства і такого ненависного дітям «дорослого занудства». Усе тут сповнене грою та щемким передчуттям нових відкриттів.

Наталя Марченко.