Жаркова Р. Дитина виростає (серед /з) книг : практикум з виразного й усвідомленого читання : навч. посіб. / Р. Жаркова. – Львів : Норма, 2016. – 88 с.

Сучасний практикум з виразного й усвідомленого читання

«Дитяча література», «Методика літературного читання» та пов’язані з цими дисциплінами спецкурси читаються у вищих навчальних закладах для студентів спеціальності «Початкова освіта» та «Дошкільна освіта». Ефективному засвоєнню змісту навчального матеріалу, виконанню самостійної роботи та  формуванню необхідних для майбутнього вихователя чи учителя умінь і навичок сприяють якісні підручники, навчально-методичні посібники (практикуми, методичні рекомендації). Саме з цією метою для майбутніх вихователів дошкільних закладів Роксоланою Жарковою розроблено практикум з виразного й  усвідомленого читання «Дитина виростає (серед/з) книг».

Авторка зуміла окреслити особливості дитячого читання у кожному з вікових періодів, показати «нове покоління юних читачів і нові пріоритети в дитячому читанні». Зміст навчального видання говорить про те, що його писала не просто викладач, а письменниця. Художність висловлювань, образність заголовків кожної частини посібника налаштовує на оригінальний матеріал та цікаві ракурси його висвітлення.

У практикумі використано фрагменти з сучасних текстів для дошкільнят і молодшого шкільного віку, які не лише презентують різні аспекти дитячого читання, а й виразно ілюструють змістові та методичні акценти, розставлені авторкою.

У Першому розділі «Дитина (може / буде / хоче) читати» Роксолана Жаркова розглядає феномен дитинства, зосереджує увагу на дитячій літературі як об’єкті сучасних зацікавлень науковців, узагальнює визначення понять.

У контексті розмови про «читання як гру», авторка дуже слушно опирається на три типи читання дошкільнят та молодших школярів. Ці типи асоціюються з грою у пазли, кубіком-рубиком і грою у шахи. Слушні міркування про площинове та багатогранне читання з глибинними смислами, «тривимірний світ гри, гри з текстом».

Відступи публіцистичного характеру  (наприклад, про шахи, переможців з цієї гри та ін.) роблять текст цікавим для ширшого кола читачів, але разом з тим навчальне видання втрачає стрункість та лаконічність, логіку викладу матеріалу. Місцями у межах одного-двох абзаців поєднано різнорідні матеріали: цитати з праць науковців різних галузей знань, штрихи аналізу твору, педагогічні і психологічні концепти, окреслення методичних аспектів організації дитячого читання, роздуми про соціокультурні пріоритети тощо. У такому невеликому за обсягом фрагменті не можна все охопити глибше і складається враження, що авторка керується асоціативним баченням проблеми (вловлює зв’язки явищ і процесів,  не розкриваючи повною мірою їх суті).

Параграф «Текст: виражаюче і вражаюче читання» частково висвітлює мистецтво виразного читання, але не охоплює методичних аспектів.

У другому розділі «Як народжується читання» добре подано короткий огляд книг для малюків, характеристику дітей різного віку та їх розуміння прочитаного. Р. Жаркова розрізняє читання «на сон», родинне, дружнє, пустотливе, смачне, «мальоване і живописне», читання «як пошук Бога», як самопізнання та ін. Логічно, що центральним критерієм такої класифікації стає тематика дитячих книг і текстів, але поза увагою авторки залишаються особливості кожного з видів читання. Це той випадок, коли поетичні назви не точно (чи неоднозначно) відображають запропонований зміст параграфу. До навчального видання ставляться дещо інші вимоги.

Р. Жаркова провела клопітку працю, підбираючи тексти для практикуму. Імпонує й те, що запропоновані для читання фрагменти супроводжують завдання і запитання різного рівня складності.  

У заключному розділі «Як читання росте» варто відзначити  параграф «Серйознішати з прочитаним: дитяча готовність до книги, або чи є не-дитячі теми в дитячій літературі», у якому авторка дуже змістовно і влучно пише про тексти, читання як досвід, який може травмувати юних реципієнтів.

Практикум з виразного і усвідомленого читання Роксолани Жаркової вирізняється новаторським баченням такого типу навчального видання. Можливо, саме нестандартний, художньо зорієнтований, комплексний підхід до подачі матеріалу, його структурування сприятиме ефективному засвоєнню знань, формуванню вмінь і  навичок студентів.

Т. Б. Качак,

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри фахових методик і технологій

початкової освіти, докторант ДВНЗ «Прикарпатський

національний університет імені Василя Стефаника».