Куждіна Уляна

(12 років, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

радить прочитати книжку:

Бачинський А. 140 децибелів тиші / А. Бачинський ; обкл. А. Бочко. - Львів: Вид-во Старого Лева, 2015. - 127 с.

Книжка «140 децибелів тиші» українського письменника Андрія Бачинського розповідає читачу, що не завжди повісті мають бути про щасливе існування на нашій планеті. Іноді треба читати про всю правду життя. Це саме така книжка.

Декотрі вважають, що доля з ними несправедлива, не розуміючи, що насправді можна бути щасливими за будь-яких обставин. Бо до інших людей життя ще прискіпливіше. Дехто радий, що просто живе та може самостійно дихати. Бувають люди, що жили спокійно та щасливо, і тільки одна мить змінила їхнє життя назавжди. Сергійко з книги «140 децибелів тиші» став саме таким хлопцем.

Він був оптимістом, вчився грати на фортепіано, оскільки жив у сім'ї музикантів. Але після тієї ночі перестав почуватися щасливим. Родина Сергія Петрина попала в аварію.На додачу ніхто, крім хлопця, не вижив. Його дні стали сірими.Він не міг радіти, як інші діти. Крім численних переломів Сергійстав глухонімим. Він став навчатися в спеціальному інтернаті для таких дітей. Його життя було сірим і буденним, доки він не зустрів маленьку дівчинку, яка не дуже вміла розмовляти мовою жестів, але Сергій розумів її. Одного разу,простуючи з Яринкою по інтернату, він побачив в актовій заліфортепіано. Хоч і був глухим і не чув те, що грав, але пальці досі пам'ятали вальс Шопена.

Яринка здивовано дивилася на Сергійка. В її житті майже ніколи не було щастя. Маму вбив батько-п'яниця. Але вона, хоч і не в дуже звичний спосіб, могла слухати музику хлопця. Так вони стали найкращими друзями.

Коли батько дівчинки вирішив, що Яринка буде жити вдома, а не в інтернаті, Сергійко зрозумів – якщо та поїде від нього, його життя знову стане сірим і наповненим печаллю, а сама вона знову попаде в алкоголічний ад.

Та Сергій не схотів з цим змиритися. Хлопець вирішив, що в цьому житті і так втратив забагато.Він не зволікав і, покинувши інтернат, поїхав на пошуки Яринки. Але чи вдасться йому дістатися аж до карпатського села? Які труднощі чатують на глухого хлопця, що не має ні грошей, ні заступника? І як переконати дорослого п'яницю віддати свою доньку?

Це прекрасна книжка про дружбу і відвертість.Тут є над чим подумати. Історія не завжди оптимістична, хоч я не вважаю, що це – мінус.

Раджу прочитати цю книгу моїм одноліткам та людям, старшим за мене. Ця повість неймовірно реалістична, правдива та чесна.

Це моя улюблена книжка!