Оксана Кротюк. Прилетіла пташечка. Традиційні свята народного календаря з творчими забавами
5 червня 2018, 17:48   Автор: Петро Сорока, Наталя Марченко, Оксана Шалак

Кротюк О. Прилетіла пташечка. Традиційні свята народного календаря з творчими забавами / О. Кротюк ; худож. О. Варкач. – Львів : Апріорі, 2017. – 63 с. 

 

Усі нині чули про «народні звичаї». Й дотримуватися їх навіть «модно»!

Та як їх дотримуватися сучасному маленькому містянинові, коли в твоїй родині ні «кривих танців» ніколи не водили, ні писанок не писали, ні «Кота-Воркута» не співали?

Кожну добру справу варто розпочинати із себе самого. Й призвичаїтиСЯ й навчити рідних СВОГО народного звичаєвого устрою цілком можливо самостійно.

А допоможе тобі ось ця чудова книжечка.

Тут є усе потрібне, аби зустріти Великдень, розуміючи, як і навіщо пишеться писанка. Є тут ноти й слова чудових веснянок і колискових, описи давніх танців та ігор. Є чудові народні легенди та смаковиті примовки й прислів’я, пояснення щодо походження назв місяців і свят та невеличкі казки.

А ще з цією книжечкою ти легко сплетеш найчарівніший вінок і зробиш собі незвичайну ляльку з трави, розпишеш писанку та виготовиш неймовірну витинанку, навчишся пекти смачнючих «пташечок» та варити справжні ритуальні страви.

Звичайно, цю книжку, як і всі інші найперше варто ПРОЧИТАТИ. Але й ГРАТИСЯ з нею теж дуже весело та корисноsmiley. Тому  вперед! Справжня чарівна подорож до глибин української народної звичаєвості чекає на тебе та твоїх друзів і рідних!

Наталя МАРЧЕНКО

Дорослому читачеві

***

«Прилетіла пташечка» Оксани Кротюк, видана львівським «Апріорі» — книжка, що дихає Україною, занурена в архетип, у нашу звичаєвість-буття. Це розповідь для дітей про весняні традиційні свята з їх цікавим, глибинним підтекстом і непроминальною красою.

Усе тут збуджує уяву і почуття, усе органічне, вітаїстично сяйливе, яскраво переплетене, калейдоскопічно змішане, але без хаосу, а з мудрою доцільністю і вищою логікою. Книжка, що не тільки навчає, а закликає до гри, спонукує до творчої праці (наприклад, робити вінки, витинки, ляльки з трави і писанки), а ще уводить у світ казки, народної пісні, великодних забав, ігор, пісень, прокладає місток від буденного до містичного… 
А скільки тут мудрих прислів'їв, приказок, порад, таємниць і рецептів!

Відносно невелика за обсягом (64 сторінки великого формату), ця книжка-свято умістила в себе так багато, і справляє враження незглибимої криниці чи лугового джерела.

Її також можна сприйняти як розгорнуту метафору, як світ очима Творця, доступний для дитячого сприйняття, але не спрощений. У всьому відчувається гармонія, любов до людини і світу. І тут неабияка заслуга художниці Олесі Варкач, що так незвично, нетрадиційно, з настроєвою донантою розмалювала кожну сторінку, підсилила і вияскравила її зміст.

Петро СОРОКА,

16 травня 2017 р.

***

Книжечка знаної дитячої поетеси та багаторічного редактора часопису «Малятко» Оксани Кротюк видана львівським видавництвом «Апріорі» — справжня чарівна подорож до глибин української народної звичаєвості. Йдеться про комплекс весняних традиційних свят, їхні глибинні підтексти, естетику та найістотніші обрядодії та символи.

Але це — не повчання чи набір більш-менш знаних текстів із яскравими ілюстраціями, а жива вітаїстична книжка-забавка, яка закликає дитину поринути у прадавній, але вічний світ традиційного народного буття, самому сплести вінок, зробити витинанку чи ляльку з трави, розписати писанку тощо. Саме так світ казки, народної пісні, забави чи гри стає зрозумілим і близьким сучасному маленькому містянинові.

Книжка буквально пересипана чудовими прислів‘ями, приказками, легко та високо художньо викладеними розповідями про свята й порадами щодо їх облаштування та навіть рецептами обрядових страв. Дуже прислужилися до створення святкового настрою книжки, її прикладної та водночас дуже вишуканої суті малюнки Олесі Варкач.

Книжка дає змогу не просто розповісти учням про весняні традиції українців, а забезпечує участь кожної дитини в цьому святі осягнення казкового в оточуючому, дає змогу кожній дитині самовиразитися та водночас пропустити крізь себе увесь комплекс весняного циклу річних свят.

Видання буде чудовим дарунком на Великдень, дасть змогу провести будь-які інтегровані уроки чи позашкільні заходи і, насамперед, зацікавить дитину ясним і напрочуд добрим світом РІДНОГО буття.

Наталя МАРЧЕНКО

 

Весняна пташечка з дарунками для малечі

Книжка Оксани Кротюк «Прилетіла пташечка» (Львів: Вид-во «Апріорі», 2017) — розповідь письменниці молодшим школярам про традиційні весняні свята народного календаря: від трактування назв весняних місяців до обрядового фольклору, від святкування Сорока Святих до дня святого Юрія. Авторка цікаво розповіла про народні вірування, пов’язані з приходом весни, переказала народні легенди, що розкривають символічний код весняних обрядів. Упорядниця подала відомі й менш відомі варіанти веснянок, зокрема описала, як на Благовіщення розпочинали весняні ігри «Кривим танцем»: «Дівчата по обіді водили на траві коло церкви перший весняний танець. Вони бралися за руки і довгою вервечкою ходили поміж кількома забитими в землю кілочками — виходив такий собі кривий танець». Оксана Кротюк опублікувала і тексти самих веснянок із нотами — так що діти можуть легко навчитися танків «Красна панна» чи «Соловеєчку, сватку…».

А ось з якою любов’ю письменниця оповідає про звичай збирати цілющу юріївську росу, уявлення про яку побутували в українців із давніх-давен: «Встати в цей день треба було рано-ранесенько, до схід сонця, бо роса, яку святий Юрій «на землю випустив», — цілюща. Люди йшли в поле вмиватися нею: дівчата, щоб бути гарними, старші люди — щоб голова не боліла. Цю росу збирали у спеціальні пляшечки і тримали на випадок хвороб. Певно ж, звідси пішло побажання: «З роси й води!» А ще нею кропили домашню птицю».

Прислів’я про весну, казка «Як Квітень до Березня в гості їздив», пояснення писанкової символіки — увесь ретельно дібраний фольклорний матеріал розкриває малюкам багатющий і таємничий світ народної уяви. Збірка «Прилетіла пташечка» цінна й тим, що містить низку забав, що дають змогу опанувати мистецтво витинанки, уміння розписувати писанки, виготовляти крапанки, дряпанки, плести віночки чи робити ляльок-мотанок…

Розділ «Гарна писанка у мене» — докладний послідовний опис створення писанки із кількома зразками, які допоможуть не тільки у виготовленні першої власної писанки, а й в осягненні писанкових знаків, відтворенні їх на опуклій поверхні яєчка. Не менш змістовний і розділ «Котилася писанка з гори на долину», де подано великодні ігри «Навбитки, або Товкання», «Знайди писанку», «Міньки навпомацки», «Скочування з горбочка». Перше знайомство з народним мистецтвом запам’ятається малому читачеві і майстернею лялькарів, бо збірка «Прилетіла пташечка» навчає, як виготовити ляльку-мотанку чи лялечку із весняної трави.

До весняних свят зараховує упорядниця і День матері: «Воно хоч і не народне, проте заслуговує на особливу увагу», бо в українців до матері ставляться не просто шанобливо, мати уособлює усе найсвятіше. У добірку поезій, посвячених мамі, увійшли вірші Бориса Мозолевського, Наталки Поклад, Галини Кирпи, Юрія Ряста… А раз мова про маму, то як не згадати колискових пісень?! Із нотним додатком подала упорядниця колисанки «Котику сіренький», «Ой ну, люлі, люлі», «Ходить сонко по долині»: «Якщо маєш молодшого братика чи сестричку, спробуй поспівати їм. Ба навіть і твій улюблений іграшковий ведмедик чи зайчик засинатиме під них залюбки».

Захопливо розповіла Оксана Кротюк і про мистецтво витинанки, занурившись у його історію, знакову систему, удаючись у тонкощі техніки витинання та додавши зразок «дерева роду» — витинанки, яку можна виготовити власноруч.

«Квітки збирати — вінки сплітати» — цей розділ присвячено символіці вінка та добору зілля для його виплітання: «Кожна квітка мала у вінку своє значення. Та й збирали їх у певні дні й у певну годину — залежно від призначення вінка. Важливо було знати, яке зілля з яким поєднувати, як замочувати квіти у рослинних соках, щоб вони довше були свіжими, бо свіжий вінок — на добро, а зівялий — недобрий знак».

Важливо, що упорядниця, добираючи зразки фольклору, вказала на надійні джерела і дослідження, якими послуговувалася під час роботи. Отже, «прилетіла пташечка» зі щедрими добрими дарами, аби потішити не тільки малюків, а й їхніх мам, тат, дідусів і бабусь.

 Оксана ШАЛАК.


Коментарі до статті