Сергій Пантюк. "Неслухняники"
14 березня 2011, 10:09   Автор: Наталя Марченко, Юлія Гончар

Пантюк С. Неслухняники / C. Пантюк ; худож. О. Гаврилова. - К. : Грані - Т, 2010. - 56 с. : ілюстр. - (Сучасна дитяча поезія).Для дітей молодшого шкільного віку

Сергій Пантюк. "Неслухняники". Обкладинка

Не знаю як тобі, а мені завжди радісно, коли у класних діток виявляються класні батьки — так само бешкетні, веселі й, водночас, по-дорослому надійні. Із книжками так само: завжди відчутно, коли за всілякими веселашками ховається страшенно нудний і серйозний дядечко, а коли кожен рядок насправді вирегочує до тебе щирим сміхом…

Як ось у цій книжечці, де під пильним оком Пана Перевертаса виграє на всі лади сонячний світ малих неслухняників.

Добрий господар і справжній тато, автор не лише дає тобі вволю награтися зі своїми віршами, а й радо кидає усі «дорослі справи» та йде до вашого гурту, аби зізнатися, що «…країна неслухняників — це та, у якій живуть його маленькі сини Яромир і Богодар», та що «…і неслухняники, і пан Перевертас, можливо, роблять не все так, як того хотілося б дорослим, — але дітки тим і унікальні, що їхній світ є абсолютно відкритим для батьків».

І ніхто й ніколи не зможе потрапити в казкову країну дитинства жодним іншим чином як тільки разом із дітьми! …якщо, звичайно, вони захочуть його туди покликати…

Тому, читаючи цю усміхнену книжку, поглянь: можливо саме час покликати і твоїх батьків у чарівну подорож до єдиної країни, куди без тебе їм нізащо не втрапити, — до Країни дитинства!

Наталя Марченко

Дорослому читачеві

Вихованики від неслухняників

Попри присутність різноманітних бешкетників і бешкетувань, книга сучасної дитячої поезії «Неслухняники» від Сергія Пантюка, справді, чи не найбільше сповнена «виховання» із прочитаних останнім  часом. Ні, вона не містить жодного нав’язування у сфері поведінки. Таке, мабуть, просто неможливо для енергійно-вибухового стилю автора. Але вона заставляє думати про добре і зле, про свої вчинки («Ярків день», «Казочка про хлопчика Ярка і маленьке мавпенятко»), про допомогу («Зимова синичка», «Зайчикова мрія»), про ставлення до дорослих, близьких, інакших, як от у віршах «Жовтий ведмедик», «Жабка і кульбабка». І загалом вона спонукає думку і розвиває її. Скажімо, «Веселий крутисловик», де «Сходце сонцить, дрім котячись,/ Шебетейко солов’ячить…»  – справжнісінька віршова головоломка. А є ж і ще «підступні» скоромовки, ритміка лічилки, оригінальні «Запам'яталочки для кольорів веселки». Разом із яскравим влучним оформленням від Ольги Гаврилової, ці вірші знову і знову захоплюють увагу дитини. Тож особливо приємно, що мова їхня образна і добірна (чого лишень вартує: «Сонце на обрії мостить кубелечко» із «Казочки-колисаночки»), а також  вона сповнена щирого гумору і сміху: «А якось літньої доби,/ Пішли збирати ми гриби./ Та вибіг пан Перевертас – /І вже гриби збирають нас!».

Додаткова приємність – зустріти наприкінці ще й звернення від автора «До маленьких читачів та їхніх дорослих помічників». А також «Довідничок маленького поета» (вже від редакції), який не просто зрозуміло і цікаво розповідає про лічилки, скоромовки, колисанки та образні вислови, а й закликає до творчості. Адже, «творити – завжди цікаво»! Отож, і малим і дорослим читачам зичу приємних гостин до «Країни казкового дитинства» і, звичайно,  творчості разом із дитячою книгою. 

Юлія Гончар

Додаткова інформація

Коментарі до статті

Марина


Відгук дотепний, місткий і лаконічниий, як, власне, й сама книжка С.Пантюка!
Сергій Пантюк


Дякую, друзі, надзвичайно приємно!