Сімдесят відтінків однієї вишиванки

Наприкінці літа, низку книжкових новинок для дітей доповнило чудове видання «Вишиванка для сонечка». Явище яскраве, помітне, а головне — край необхідне для батьків та вихователів дитячих садочків. Ще одну відмінність даного видання лаконічно характеризує прислівник вперше. Оскільки за останні чверть століття подібних видань не було.

В чому ж його особливість?

Насамперед, в тому, що під палітуркою причаїлися, в очікуванні свого читача, навдивовижу цікаві, захоплюючі оповідання, поезії, віршовані загадки і, навіть, абетка в оригінальному художньому викладі. Дане видання без умовностей можна назвати універсальним. Бо увібрало в себе близько 70 творчих добірок сучасних українських авторів та їхніх колег із США, Болгарії, Ізраїлю, Чехії.

 Укладач, затративши купу часу на втілення власного задуму, зумів умістити в одній книзі аж цілих три. Річ у тім, що твори письменників розподілені на три розділи. До першого увійшли віршики, оповідання, казки, загадки для малюків віком від трьох до чотирьох рочків. У наступному — другому розділі — розмаїття жанрів для чотири-пятирічної малечі. А завершує видання добрий творчий ужинок авторів, які подбали про те, аби насити дозвілля п’яти-шестилітніх читачів захоплюючими пригодами, повчальними історіями та грайливою, насиченою в міру метафорами, поезією.

 Беручи до уваги специфіку даного видання, його слід зарахувати до когорти читанок, які останнім часом у сегменті дитячих книг є рідкісним явищем. Зазвичай, видавці орієнтуються на книжкові серії за віком, тобто художня література для дітей розпорошена. А відтак, потенційні покупці (батьки) змушені витрачатися, дбаючи про чтиво для зростаючої дитини. Зрештою, не про витрати мова, скоріше за все, батьки час від часу мають перейматися пошуком якісних творів. То ж, безумовно, ідея Еліни Заржицької, об’єднати майже сотню авторів і розподілити їхні твори за віком, із огляду на читацьку аудиторію, значно полегшить клопоти дорослих, а для малечі стане доречним подарунком на час перших кроків на шляху до пізнання художньої літератури. Відрадно й те, що якісні тексти, вчасно сприятимуть формуванню читацьких смаків, естетичного сприйняття художнього тексту.

 «Вишиванка для сонечка» цілком заслуговує на те, аби стати настільною книгою для хлопчиків і дівчаток. Підростаючи з кожним роком, вони відкриватимуть для себе на сторінках даної книги нові світи, зустрічатимуть нових друзів, однодумців, вчитимуться творити добро. Підґрунтя для цього доволі багате: на сторінках книги оживають рослини та дерева, має свою мову дощик, грім та блискавка, товаришують між собою звірі…

 Безперечно, книга стане у нагоді вихователям дитячих садочків та вчителям початкових класів. Вимогливо дібрані тексти, упорядковані за жанрами та віковою категорією допоможуть організувати чудові уроки позакласного читання, сприятимуть виникненню жвавого діалогу між педагогом та дітьми. Оскільки, прочитавши оповідання чи казку, важко залитися байдужим. Вони зворушують, спонукають до роздумів, обміну думок та вражень. То ж збірка творів «Вишиванка для сонечка» буде добрим і надійним другом не лише малечі, а й дорослим.

 Слід віддати належне укладачеві: Еліні Заржицькій поталанило залучити до проекту чималу когорту авторів, твори яких мають величезну аудиторію прихильників і водночас урізноманітнити творчу плеяду іменами молодих, які роблять перші, але впевнені кроки в дитячій літературі. Таке поєднання додає барв та різноманіття текстовій палітрі. Через те твори, справді ж бо, наче та вишиванка, на полотні якої гармонійно поєднуються кольори та візерунки. Через те можна бути впевненим, що, завдячуючи саме яскравій строкатості текстів, навіть доволі вибагливий маленький читач знайде собі читання до душі. А насичені барвами ілюстрації, допоможуть дитячій уяві поринути у вирій пригод та цікавих подій.

Валентин БЕРДТ,

м. Харків.

Вершник на котику

Отримавши авторський екземпляр книги-збірки творів сучасних українських авторів для дітей «Вишиванка для сонечка» (видавництво «Талант», м. Харків, 2018 р., укладач — Еліна Заржицька, м. Дніпро) звісно, пораділа. Й не тільки за себе (бо кожному автору приємно побачити свій твір надрукованим), але й за колег по перу.

Нарешті на теренах України з’явилася книжка, цікава дітям своєю динамікою та простотою, й водночас глибоко патріотична, що не менш важливо для виховання маленьких українців та українок, справжніх національно свідомих патріотів та добрих християн нашої милої України-неньки. Можливо, цьому сприяло те, що над книгою працювало 68 авторів з різних куточків калиново-незламної Батьківщини, землю якої вже кілька років топче чобіт агресора.

Об’єднавче начало — це завше краще, ніж руйнівне віддалення одне від одного, хоча заняття письменництвом й передбачає певний індивідуалізм. У «Вишиванці» об’єднання підсилене ще й прагненням зробити якнайкраще, бо книжка адресується дітям, «нашим сонечкам», як вдало порівняно в передмові.

Ілюстрації в дитячій книзі тісно пов’язані з текстом. Бо, як відомо, дитина пізнає світ не тільки вербально, а й через зорові образи. Художник — це не ілюстратор, а повноправний автор. Художнику «Вишиванки» Еллі Гринько довелось нелегко, працюючи за майже сімдесят авторів. Її зусилля не стали марними, так як ілюстрації в книжці – це не підпис тексту. Вони живуть самостійно, несучи в собі пізнавально-фантазійну роль. Іноді, як на мене, навіть більш вдалу, чим сам текст. Хочеться окреме слово подяки сказати про кота в вишиванці на титульній сторінці. Образ цей не випадковий. Більшість текстів книжки пов’язані з цими, такими різними за характером і поведінкою домашніми улюбленцями. Й це не дивно, бо саме з пухнастиками так любить бавитися малеча. Тому й переважна більшість батьків називає своїх дітей не тільки сонечками, а й котиками.

Оцінюючи авторські тексти, важко віддати перевагу комусь одному. Думка читача, на мій погляд, завжди суб’єктивна. Гра є важливою частиною дитячого життя, однак вона — навіть казка та оповідання — повинні сприяти вихованню поваги до символів держави та віри батьків. Безперечними лідерами в цьому є три авторки, три жінки, що віфлеємськими зірками сяють на сторінках «Вишиванки». Це знана в Україні та за її межами письменниця Зірка Мензатюк та її колежанки по перу —Ірина Мацко з Тернополя і Христина Лукащук з українського П’ємонту — Львова. Особливо хочеться відзначити останню авторку, котра проникливо зображає, майже на рівні підсвідомості, щемливу для кожного патріотично налаштованого українця тему Майдану. Ототожнюючи Україну з божественним началом, авторка ненав’язливо сприяє прилученню дитини до християнських цінностей та батьківської віри. Мовби компенсуючи майже відсутнє в школі релігійне виховання через забобони недолугих політиків про світську школу.

Книга «Вишиванка для сонечка» стане не тільки добрим порадником батькам та альтернативою комп’ютеру, а й помічником вихователів в дитячих садочках. Це твори Олега Майбороди з міста Кам’янське, Петра Сороки з Тернополя, Сергія Дзюби з Чернігова. Приємним відкриттям у книжці стали для мене Кузько Кузякін із Житомира та Аня Хромова з Нетанії (Ізраїль).

Дуже сумно, що не тільки шановний Петро Сорока, але й ще дві авторки — Валентина Нижеголенко (м. Херсон) та Людмила Левченко (м. Дніпро) пішли з життя, так і не отримавши довгоочікуваної книги. Світла їм пам’ять!

Відомий український дитячий письменник Віктор Близнець колись із гумором визначив якість дитячої літератури тим, що у вдалому творі у печеру заїжджає танк, а виїжджає вершник.

Дуже б хотілось, щоби з часом із «печери» «Вишиванки» з’явився вершник на котику. Пухнастому й веселому, як і сам вершник, котрий мчить по золотому полі, а з блакиті неба посміхається всій Україні сонечко — сонечко у вишиванці.

Олена ШВЕЦЬ-ВАСІНА,

м. Дніпро.