Анатолій Григорук. "В Поторочі чорні очі…"
16 січня 2010, 13:01   Автор: Наталя Марченко

Григорук А. В Поторочі чорні очі… / А. Григорук; мал. С. Бялас. – Т.: Навч. кн. – Богдан, 2010. – 48 с. : ілюстр.

З героями Анатолія Івановича Григорука ти вже зустрічався на сторінках чудового дитячого журналу «Малятко». А коли маєш за плечима хоча б два класи школи, то певно відразу згадаєш родину Бубликів та їхнього заповзятого до витівок Дениска, що зійшли на сторінки шкільних підручників з книжки Анатолія Григорука «Чим хата багата». А ще письменник весело та вигадливо переповів, у що граються твої ровесники у різних куточках світу («Сніговик-дражнилко», «Солом’яне море»); які віршики та пісеньки люблять («Вийди, вийди, сонечко»); яких звичаїв дотримуються («Що край, то звичай»); вигадав силу-силенну пригод («Волелюбний вітер», «Праправнук барона Мюнхгаузена») та склав чимало дотепних віршиків.

Найвигадливіші та найграйливіші з них увійшли до книжечки «В Поторочі чорні очі…», що її видрукувало у 2009 р. видавництво «Навчальна книга – Богдан» у місті Тернополі.

Чого лише немає в цій охайній книжечці з яскравими малюнками Світлани Бялас! Тут і загадки, й лічилки, й швидкомовки, й гра «Навпаки», й веселі переплутанки. Відразу зрозуміло, що таку книжку мають читати лише діти з добрим почуттям гумору та любов’ю до всіляких витівок. А ще краще буде, коли читати її гуртом, аби відразу з’ясувати, хто швидше виговорить оте кумедне:

«Варвара Валері варила вечерю,
А Валера Варварі грав на гітарі»

чи першим зіб‘ється в «безкінечній» грі в слова або й сам складе нову веселу переплутанку на кшталт:

«Плаче цілий день Захар,
Бо його вкусив косар».

А хто ота Потороча, що вглядається у кожного малого читача просто з обкладинки?

Дізнаєшся від кумедної сонної чаплі, коли не полінуєшся взяти до рук книжку!

Дорослому читачеві

Нова книжечка Анатолія Григорука «В Поторочі чорні очі…» дуже ошатно видрукувана знаним тернопільським видавництвом «Навчальна книга – Богдан» у 2010 р., радує насамперед соковитою добірною мовою, що непомітно бере владу над читачем і стає йому рідною стихією. Виразні барвисті малюнки Світлани Бялас художньо доповнюють і підтримують чарівну «гру слова», затіяну з маленькими читачами автором.

Вміщені до книжки віршовані загадки легко запам‘ятовуються та побудовані на основі впізнаваних, але «охимерених» описів звичних предметів. Одні з них ніби вийшли з дитячих «страшилок», де між «страшенно страшним» і «страшенно смішним» немає межі («Порохотяг», «Колун і пилка»), інші – схожі до традиційних віршованих загадок, але кожна – художньо завершена мініатюра зі своїм героєм і сюжетом.

Щодо лічилок, то хіба що «Королівський торт», «У човні» та «Йди усіх шукати» можуть бути використані в грі. Натомість, «Наша хата», «Нещасливе» число» та інші цілком придадуться, аби зробити цікавішим рахунок чи для вправлянь на логіку.

Серед швидкомовок є як дуже вдалі (скажімо, «Птиця перепелиця…», «Висохло на сонці сіно…» та ін.), так і переобтяжені щодо ритму («Дрімала ворона…», «Сорока сорок років…») чи словоформ («Зайчисько ані на часиночку…»). Та кожна, попри навчаючу складову, являє собою повноцінну художню мініатюру, має власний настрій та яскравий ключовий образ.
Окремої розмови заслуговують вірші-переплутанки, котрі пропонують читачеві «виправити» автора. На перший погляд проста, ця весела гра не лише впевнює малюків у власних силах і знаннях, а й привчає уважно читати текст, сприймати як належне живу гру мови, дає змогу відчути смак «вигравання» зі словом.

Книжечка «В Поторочі чорні очі…», попри дрібні недоліки, стане справжньою знахідкою для вихователів, учителів молодших класів, логопедів і будь-кого, хто переймається, аби українські діти мали власні веселі та доладні швидкомовки та інші «навчаючі» віршики.

Додаткова інформація

Коментарі до статті

biocherv


Григорук - класний дитячий поет. У нього у "Богдані" ще є багато книжок. Тепер моєму малому ніяка Агнія не загрожує :)
Наталя Марченко


А які саме книжки А. Григорука найбільше сподобалися Вашому синочкові?
biocherv


Ну, йому подобаються поки всі, бо він їх гризе :) Замалий ще - це я накопичую завчасно :)
А взагалі "Слон в аптеці" класний і збірка перекладів "Чоботи-Скороходи" вражає...