Творчий доробок письменників Дніпропетровщини-Січеславщини за 2014–2018 роки
11 березня 2019, 20:07   Автор: Заржицька, Еліна

Творчий доробок письменників Дніпропетровщини-Січеславщини

за 20142018 роки

 

До теперішнього часу вважала, що зробити огляд книг, якими можуть похвалитися автори регіону, — справа легка й приємна. Але, стикнувшись із дійсністю, зрозуміла, що доведеться таки добряче попрацювати. Бо видавництва, які існують на теренах Січеславщини, видають авторів не за свій кошт, отже, не мають ані бажання, ані потреби інформувати читацьку громадськість щодо новинок літератури.

Часто-густо книги виходять в авторській редакції (тобто, тексти заслабкі або з купою помилок), наклад їх мізерний, але дозволяє авторові з гордістю зазначати: «Я — письменник!». Можливо, ті автори — люди хороші, добрі, але ж ніякого відношення до якісного літературного продукту книги їх не належать. Одна з таких книжок вже розміщена на КДЮЧІ у розділі «ВідКЛЮЧка».

Та не будемо про сумне. Таким-сяким творчим доробком дніпряни таки можуть похвалитися.

 

Наймолодшим із авторів, безумовно є Іван Бідняк, учень 4-го класу Марганецької гімназії, онук члена НСПУ, поета Григорія Бідняка.

До книг юного автора «Мої пригоди з динозаврами» та «Пригоди друзів з динозаврами» увійшли перша та друга розповіді про незвичайні його стосунки з дивним світом, який починається вже за порогом рідного дому. Реальність і фантазія переплітаються, і виникає дивовижне відчуття єдності того, що існує насправді та народжується в уяві. І тоді оживають навіть динозаври.

Іванко та його друзі — Євген та Андрійко — справжні сміливці, бо не побоялися увійти у чарівне коло. Вони ненароком опинилися у незвичайному світі й, виявивши сміливість і винахідливість, нарешті знайшли дорогу додому.

 

 

 

 

Іван Бідняк. Мої пригоди з динозаврами: Розповідь перша. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / Дніпро : ЛІРА, 2016. – 12 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Іван Бідняк. Пригоди друзів з динозаврами: Розповідь друга. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / Дніпро: ЛІРА, 2016. – 12 с.

 

        

 

 

 

 

Ще одна юна авторка — Олександра Михайленко народилась у місті Кривому Розі у 2001 році. У 5 років дівчинка написала перший вірш, а в 2012 році вийшла друком перша збірка «Краплі дощу» (рос.), оздоблена ілюстраціями авторки.

Повість у стилі фентезі «Турнир драконов» (рос.) є вже другою книгою Олександри.

О. Михайленко зробила спробу створити новий світ, куди несподівано потрапляє головний герой. У цьому світі співіснують люди й дракони, тут відбуваються турніри між командами молодих воїв та їх вірних друзів драконів. Але турніри не розважальні, а справжні бої, коли ллється кров, пекучі рани треба довго загоювати, а супротивники вживають чаклунство та поводяться підступно й жорстоко.

У битві стикаються не лише команди. Протидіють зло й добро. І, щоб дізнатися, хто переможе, треба дочитати твір до кінця.

 

 

 

Александра Михайленко. Турнир драконов. Дионат, Кривой Рог: 2016. – 300 с. з іл.

 

 

 

 

 

 

 

Не можу обійти увагою й творчість колективу із 18 юних авторів, чий поетичний або прозовий доробок увійшов до збірочки «Краю мій, барвисте Придніпров’я» за результатами обласного однойменного конкурсу. Ініціатором проведення цих літературних змагань була Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей.

 

 

 

Краю мій, барвисте Придніпров'я. Вірші, проза, малюнки / відп. за випуск О. І. Шарабура.– Дніпро : Видавництво «Грані», 2016.– 54 с.

 

 

 

 

 

 

Анна Доломан родом з міста Нікополь Дніпропетровської області. Писати почала ще в школі, і перші віршовані твори були опубліковані в університетській збірці «Золоті сторінки КПІ» (Національного технічного університету України «Київського Політехнічного Інституту»), де авторка здобувала вищу освіту. Наразі Анна працює над науковою дисертацією з біоінженерії в США, але це не заважає їй продовжувати фантазувати і складати нові твори.

Романом «Невдаха, або Ласкаво прошу до мого світу» у 2014 році був відзначений на Міжнародному літературному конкурсі романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова».

У романі йдеться про хлопця-старшокласника, який завжди потрапляє в усілякі халепи і «невдаховість» — це просто його стиль життя. Проте ніхто не знає, ДЕ і ЯК проводить свій вільний час Сашко, головний герой. Ніхто навіть і не підозрює про існування чарівної країни Мерандії, де він не просто Сашко, а принц Олександр. Повість сповнена яскравим гумором та неочікуваними поворотами подій. І хто знає, як довго Сашко зможе тримати Мерандію в таємниці від своїх однокласників...

 

 

 

 

Анна Доломан. Невдаха, або Ласкаво прошу до мого світу/ Київ : ТОВ «Гамазин», Київ, 2016. – 104 с.

 

        

 

 

 

 

 

Крихітна книжечка «Вежливые слова» Олени Запорожець-Усвіцької містить п‘ять віршків для наймолодших діточок. Книга вийшла друком у у серії «Колодец сказок» у 2015 році. Художнє оформлення — ООО ИКД «Кредо».

 

 

 

Елена Запорожец-Усвицкая. Вежливые слова. Серия «Колодец сказок» / Харків : ООО ИКД «Кредо», 2015. – 4 с.

 

 

 

 

 

 

 

До книги молодої письменниці з міста Кам‘янське Олени Ляшенко «Радіо «Лісовичок-FM» увійшли оригінальні цікаві байки про життя лісових мешканців. На прикладі своїх героїв авторка навчає маленьких читачів розуміти і цінувати такі життєво важливі поняття як: дружба, повага, взаємопідтримка, патріотизм тощо.

Усі байки тематично об’єднані за змістом: головний герой (сучасний діджей, мишеня Сірьоня) розповідає на хвилях лісової радіостанції про події лісу, бере інтерв’ю у інших персонажів, готує нові репортажі. Втім, кожна байка має власне логічне завершення та повчальний зміст. Тексти просякнуті добротою, патріотичним ставленням до рідного краю, ідеєю єднання та взаємодопомоги.

«Радіо «Лісовичок-FM» складається з віршованих історій, розрахованих на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, однак зміст книги зацікавлює і дорослих.

Доступність викладеного матеріалу та форма подачі дозволяє створювати театралізовані сценки, постановки лялькового театру за мотивами байок О.Ляшенко.

 

 

Ляшенко О. В. Радіо Лісовичок-FM / О. В. Ляшенко. – Дніпро : Журфонд, 2018. – 34 с.

 

 

 

 

 

Професіонал залишається професіоналом. Отже, книги члена НСПУ Наталії Дев’ятко не соромно презентувати, бо вони вирізняються високим поліграфічним та художнім рівнями, до того ж прекрасно ілюстровані. Про яку книгу мова?

Книга «Злато Сонця, синь Води» написана у стилі фольк-реалізм. В анотації читаємо: «По обидва береги Дніпра протягом багатьох століть береже народ стародавні легенди. Одна з них — переказ про тисячолітнє прокляття. Страшним воно було: не знатиме наша земля миру і свободи, чужа воля на ній пануватиме, а той, хто свій народ порятувати спробує і волю здобути, згине у нерівному бою чи від підступної зради.

Нині добігає кінця тисяча років, слабне прокляття, і наново постав перед людьми на українській землі тяжкий вибір: жити вільно своїм розумом, слухаючи своє серце, чи, втративши себе, назавжди потонути у сірості і зневірі.

Різними шляхами через імлу і небезпеки веде доля сміливців до чарівного вогнища на дніпровій кручі, де на них чекає хранитель загубленої пам’яті українського народу».

Що переможе? Читайте — й дізнаєтесь...

 

 

 

 

Дев‘ятко Н. Злато Сонця, синь Води: фольк-реалізм. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2014. – 140 с.

 

 

 

 

 

 

Чи добре, що ти і твої друзі люблять пригоди? А якщо ці пригоди небезпечні?

Цього року Влад, Митько, Анжела і Христина втекли з табору відпочинку, аби на самоті зустріти світанок на березі моря.

Дорослі, звісно, кинулися їх шукати, але пощастило новенькому вожатому. Валентин залишається з дітьми до ранку і розповідає їм чарівну казку, яка насправді не є вигадкою.

Чим обернеться та казка для них усіх, оповідується у книзі Наталії Дев’ятко «Легенда про юну Весну».

 

 

 

 

Дев’ятко Н. Легенда про юну Весну. – Харків : Мачулин, 2015. – 92 с.

 

 

 

 

 

 

Зізнайтеся, що в дитинстві ви мріяли про пригоди, далекі подорожі, сподівались знайти скарби, щоб... Ну, хоча б мати змогу купити собі ляльку, машинку або такий само велосипед, як у сусідського Матвійка або Сергійка? Мабуть, авторка теж мріяла про скарби, але чарівний світ, створений її фантазією у трилогії «Скарби Примарних островів», не такий вже й безпечний. Навпаки, він жорстокий, темний і небезпечний. Її піратські капітани не звичайні люди, а чаклуни, кораблі під чорними вітрилами рухаються не тільки за вітром, знайти ж скарби — справа нелегка.

У першій книзі трилогії ми дізнаємось, що піратський капітан Ярош Сокіл отримує карту, яка може привести його до скарбів Примарних островів. Але карту зачаровано: малюнок на ній з’явиться лише тоді, коли капітан збере нову команду. Випадкових зустрічей не буває, і невдовзі на піратському кораблі опиняються чародії і воїни, і навіть істоти з давнього народу, яких люди вважають безсмертними.

У цьому світі є феї, дракони, русалки, підступні жорстокі вороги і сміливі віддані друзі. Море — живе і розмовляє з людьми, а зірку можна зняти з неба...

Багато випробовувань і пригод чекає на корабель із чорними вітрилами і його команду, перш ніж вони дізнаються таємницю скарбів Примарних островів.

Хочу зазначити, що книги Н. Дев’ятко «Злато Сонця, синь Води», «Легенда про юну Весну» та перша частина трилогії «Скарби Примарних островів» рекомендовано МОН України до вивчення у 9-му, 7-му та 10-му класах відповідно.

 

 

 

 

Дев’ятко Н. Скарби Примарних островів. Карта і компас : Роман. / Видання 2-ге.– Харків : Мачулин, 2015. – 372 с.

 

 

 

 

 

 

Друга книга трилогії «Скарби Примарних островів» — про перешкоди, які стають на шляху відчайдухів та сміливців. Бо ж здається, що головну мету от-от буде досягнуто, але на заваді стає зрада.

І капітан Ярош скеровує свій корабель не до скарбів Примарних островів, а до Аталійського узбережжя, щоб виконати прохання королеви Герди.

Земля Аталя пам’ятає безліч легенд, та частина тих історій написані мороком і кров’ю. А палац рудої королеви стоїть на руїнах давнього храму, в якому досі живе прадавня магія. Ще більше страхітливих історій можна оповідати про землі, по яким пролягає шлях до Саркону.

Нині над столицею найвеличнішої з імперій владарюють буревії і пісок, а її охоронець — безжальний Пустельний Вітер.

Невже і туди заведе дорога відчайдушних сміливців?

І чиє кохання береже у своєму серці зачарований охоронець давніх руїн та чаклунських олтарів?

 

 

 

 

Дев’ятко Н. Скарби Примарних островів. Книга 2. Кохана Пустельного Вітру: Роман. / Видання 2-ге. – Харків : Мачулин, 2017. – 376 с.

 

 

 

 

 

Даруйте, але наша область таки залишається частково російськомовною. Звичайно, що є й автори, твори яких виходять друком саме російською.

Авторка Вера Александрова накладом 50 примірників видала книгу «Любочка, Андрейка и Рождество». (Це друга частина циклу «Лазурити». Першу частину, як мені не жаль, знайти не вдалося).

Про сюжет говорить сама назва. Насправді, це збірник казок та легенд, які бабуся розповідає онуку та його подрузі.

 

 

 

Любочка, Андрейка и Рождество: сказка для детей младшего школьного возраста / Вера Александрова. – Днепр : ЛИРА, 2017. – 60 с.

 

 

 

 

 

 

Книга «Вкусная азбука» (рос.) Ніни Євгеньєвої — це віршована азбука. Книга складається з двох частин: «Антошины почемучки» та «Рас-сказки внучки Арины».

 

 

 

Евгеньева Нина. Вкусная азбука: стихи и рассказки для детей/ Нина Евгеньева; худ. Людмила Малинка. – Днепр : ЛИРА, 2017. – 128 с.

 

        

 

 

 

 

Позитивний та активний автор із Кам‘янського Олег Майборода пише для дітей молодшого та молодшого шкільного віку. Автор вважає, що численні книжечки-картонку не дають змогу читачеві оцінити його творчий доробок і тому дав дозвіл на публікацію трьох великих (як для дитячої літератури) книжок: «Весела навчайка», «Абетка в казках» та «17 історій для малят. Чому у зайця довгі вуха».

О. Маборода-поет дає діткам незвичайно дотепні й веселі уроки, знайомить малят із свійськими та дикими тваринами, мешканцями морів і океанів, допомагає розрізняти овочі та фрукти, розповідає про транспорт, вчить правилам гігієни та етикету. А потішки і загадки стануть перервами і принесуть багато радості.

 

 

 

Олег Майборода. Весела навчайка. Вірші для малюків. – Київ : ВКБ – Кредо, 2014. – 128 с., кольор. іл.

 

 

 

 

 

 

«17 історій для малят. Чому у зайця довгі вуха» — це збірник коротеньких історій, які за декілька хвилин розважать кожну дитину. Малята та звірята потрапляють у кумедні ситуації, переживають цікаві пригоди, зустрічаються з повсякденними труднощами та вирішують їх своїми силами. Швидко, цікаво, повчально...

 

 

Чому у зайця довгі вуха: [авторські казки] / Олег Майборода. – Харків : Навчальна література, 2018. – 36 с. – (17 історій для малят).

 

 

 

 

Назва «Абетка в казках» говорить сама за себе. Чудові малюнки Олесі Магеровської неабияк прикрашають книгу.

 

 

 

Олег Майборода. Абетка в казках. – Харків: Юнісофт, 2017. – 64 с.: іл – (Серія «Завтра в школу»).

 

 

 

 

 

 

Начебто це так просто — мати свій дім, близьких та рідних людей, яким ти небайдужий і які бажають тобі щастя й добра. Але «просто» це для тих, хто такий дім має і ніколи не відчував знедоленості. Насправді, багато дітей потребують турботи батьків, які потрапляють в складні життєві обставини. І, намагаючись вижити, забувають, що поруч із ними діти, яким допомога часом потрібніша й важливіша, ніж самим дорослим...

Хлопчик Данило потрапляє до інтернату для дітей з інтелектуальною недостатністю. Його мати, наркозалежна, померла; батько неодноразово сидів у тюрмі за крадіжки. Хлопець поводиться із вчителями та однолітками вкрай агресивно тому, що зневірився в людях.

Роки навчання промайнули швидко. Батько знов потрапив за грати, хлопець же надбав статус сироти; його та батькову частину спільної хати продала тітка, ошукавши родичів. У хлопця мало друзів, він, як і батько, має схильність до крадіжок. Але в те, що він виправиться, вірять його дівчина Міла, улюблена вихователька та директорка інтернату.

Що очікує Данилу за стінами закладу, де він виховувався? Що сильніше — батьківські гени чи вчительська любов?

Ці та багато інших питань піднімає у повісті «Світло не в моєму вікні» член НСПУ Ольга Рєпіна.

 

 

 

 

Рєпіна, Ольга. Світло не в моєму вікні.– Київ : Український пріоритет, 2017. – 120 с.

 

 

 

 

 

 

 

Дехто вважає, що авторка «розкидається». Але Ольга Рєпіна, як професійний психолог, майстерно відтворює і світ казок, і реально існуючий, не завжди привітний, світ дорослого життя.

Пропонована збірка казок та історій «Діткам на дрімки» написана психологом і, в першу чергу, призначена для дітей з особливими потребами. Але ці казки будуть цікаві та корисні усім дітям, тому що вони вчать добру і толерантності до тих, хто відрізняється від загалу, до тих, хто має особливі потреби.

У казках «Оленятко», «Історія синього чайника», «Кошеня» та інших у зрозумілій для дитячого сприйняття формі розповідається про те, що всі ми різні, усі не схожі один на одного, але це робить людей унікальними і цікавими для інших.

 

 

 

Рєпіна Ольга. Діткам на дрімки. Казки та історії. − Дніпропетровськ : Журфонд, 2014. − 24 с., з іл.

 

 

 

 

Чому народилася ця книга? Дорослі повинні розповідати дітям: усі ми різні. Хтось сильніший, хтось слабший, хтось розумніший або хитріший... А хтось зовсім інший. Ця книга для них, інших. Вони мають знати, що не самотні у цьому світі.

У книзі «Трихи та мнихи» письменниці Ольги Рєпіної розповідається про родину гномів Ріделло та її веселого синочка Абино, який ходив разом із друзями та сестричдоою у гном-школи та бешкетував. Та одного разу потрапив у складну ситуацію після невдалого чаклування подружки.

Разом із вчителем Лепетухою та друзями вони попрямували до головного гнома-рудокопа, який розчаклував їх, але Абино залишився зачарованим, бо не послухався поради старого гнома.

 

 

Рєпіна Ольга. Трихи та мнихи. – Харків : Мачулин, 2016. – 20 с., з іл.

 

 

 

 

 

Психотерапевтична повість «Люба Елен із Бріджсвіла» написана для дітей та батьків, які шанують традиції старої доброї родинності, де в теплій атмосфері формуються особистості щасливих дітей. У книзі розповідається про життя родини, де росте маленька дівчинка, про її почуття та переживання. Багато кумедних історій відбувається з Елен, яка дуже любить своїх рідних, свій будинок і хоче, щоб всі були щасливими.

 

 

 

Рєпіна Ольга. «Люба Елен із Бріджсвіла». − Харків :Мачулин, 2018. − 100 с., з іл.

 

        

 

 

 

Можливо, писати у нарисі-огляді, про свої книги не дуже скромно, але доведеться. Інакше звіт вийде не повним, а справу треба завжди доводити до кінця. Отже, дозвольте трішки розповісти про книги оглядача цього нарису — Еліни Заржицької.

Роман для дітей «Китеня Тимко» — дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова-2011» та, водночас, володар спеціальної відзнаки «Читати — модно!» від книжкового магазину «Читайка».

Невгамовне, добре й трішки збитошне китеня Тимко вирушає на пошуки своїх перших прецікавих пригод. Кого зустріне малюк на своєму шляху — добрих друзів чи грізних ворогів?

Читач, який уважно слідкує за пригодами невгамовного Китеняти, зможе дізнатись, звідки взялися морські черепахи? Чи зможе Кораловий Кущик збудувати атол? Чи проковтне гігантський кальмар Архітеутис океанський лайнер, а може, його самого подужає жахливий дракон?

Сповнений рішучості (і потай від мами) малюк вирушає в довгу небезпечну мандрівку до берегів таємничої Австралії. Разом із ним, як завжди, найвірніші друзі — Рипучий Корабель та капітан Хвалько-Теревенько. А переслідує їх величезний кашалот...

Чим же скінчиться морська подорож? Хто переможе у вирішальній битві? Гігантський кальмар Архітеутис чи щирі й дружні мешканці океану?

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Китеня Тимко. Частина 1. – Харків : Юнісофт, 2015. – 64 с. : іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Китеня Тимко. Частина 2. – Харків : Юнісофт, 2015. – 64 с. : іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Китеня Тимко та кальмар Архітеутис. Частина 3. – Харків : Юнісофт, 2015. – 64 с. : іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Китеня Тимко. Подорож до Австралії. Частина 4. – Харків : Юнісофт, 2015. – 64 с. : іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Китеня Тимко та Морська Зірочка. Частина 5. – Харків : Юнісофт, 2015. – 64 с. : іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Китеня Тимко. Останній бій. Частина 6. – Харків : Юнісофт, 2015. – 64 с. : іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

«Легенди про козаків» – книга захоплюючих пригодницьких оповідок. Її герої – хоробрі козаки, брава козачка Стеша, звитяжні січовики – стають до бою зі злом і долають смертельну небезпеку.

Ілюстрації до книги зробила київська художниця Олена Железняк.

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Легенди про козаків. – Харків : Юнісофт, 2016. – 64 с.: іл – (Серія «Читаю сам»).

 

 

 

 

 

Українські козаки до всього здатні – хоч на вовка-сіроманця обернутися, хоч військом морським керувати. І небезпечні Дніпровські пороги вони здолають, і з потойбічного острова виберуться, і коханих порятують. А які музики та рибалки живуть у козацькому краї!

Цікавих пригод та романтики в книзі предосить. Тож захоплюючого читання вам, друзі!

Книги «Легенди про козаків» та «Як козак у морського царя служив» рекомендовано МОН України до вивчення у 7-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

Еліна Заржицька. Як козак у морського царя служив. – Харків : Юнісофт, 2016. - 64 с.:іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

 

Про книжечки «Заєць та чарівний барабан» і «Про маленького метелика» більше можна дізнатися на сайті КЛЮЧ у розділі —

 

http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/606

 

www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/487

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Заєць та чарівний барабан. Харків : Юнісофт, 2017. – 64 с.: іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Про маленького метелика. – Харків : Юнісофт, 2017. – 64 с.: іл. – (Серія «Читаю сам»)

 

 

 

 

 

 

Можливо, огляд не повний, але дізнатись — навіть за допомогою фахівців Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей — про книги, які вийшли друком у місцевих письменників, не завжди можливо. Бо більшість авторів видається своїм коштом і невеликим накладом. Більшість аматорів, на жаль, дарує книги знайомим, а не бібліотекам.

Тому дописувач цього огляду просить вибачити його за недодану інформацію.

 

Еліна ЗАРЖИЦЬКА,

м. Дніпро.

 

 


Коментарі до статті