Оксана Лущевська. "Золоте колесо року"
14 вересня 2011, 10:38   Автор: Наталя Марченко

Лущевська, О. Золоте колесо року : зб. оповідань / О. Лущевська ; іл. С. Балух ; передм. М. Павленко. – К. : Смолоскип, 2011. – 101 с. : іл.Для дітей молодшого шкільного віку

О. Лущевська. "Золоте колесо року". ОбкладинкаПевно, ти й сам помічав, що одні люди частіше кажуть: «який добрий білий світ!», а інші: — «ну хіба це життя!». Мені здається, так повелося, бо різні люди насправді живуть у різних світах: одні — в сонячному й лагідному, інші — в тьмяному та жорстокому. І хоча всі народжуються в чудовому Божому світі, кожен проживає життя таким, яким навчився бачити оточуюче в дитинстві. Тому дуже важливо, щоб до рук тобі просто сьогодні втрапила хоча б одна насправді світла книжка про звичайне й чарівне водночас людське життя довкола.

Саме такою — медовою, сонячною й теплою як вранішнє сонце — видалася мені нова книжка Оксани Лущевської, де завдяки сяючим ілюстраціям Світлани Балух усміхається кожна сторіночка!

Щасливе янголя дитинства невтомно обертає золоте колесо року й щодня трапляється щось нове, захоплююче та повчальне. Буває, зовсім по-казковому, Зима надумає піймати весняну провісницю щуку-рибу, або лісові мешканці візьмуться спасати понурих людей від їхньої невгамовної заклопотаності… Буває, зовсім буденно випадкова зустріч відкриє тобі, що в звичайнісіньких калюжах видзвонюють Золоті ключі, а заплющивши очі, можна опинитися на каруселях соняшників… Буває, справжнє Боже Чудо залежить лише від твоєї віри і вчинків…

А ще це книжечка про твоїх ровесників і сучасників, написана так само сучасною та молодою авторкою. Тому, сподіваюся, її герої, попри всю свою вишуканість і доброзичливість, не видадуться тобі несправжніми.

…Та якщо раптом вирішиш, що так ясно, спокійно й світло у житті не буває, спробуй змінити не світ довкола, а свій погляд на нього.

Придивися до свого світу ясними очима, з доброго Божого боку, й помітиш, як невпинне колесо твоїх років поступово ставатиме медово-золотим, викочуючи твоє життя все вище й вище від сірих незатишних буднів…

Наталя Марченко

Дорослому читачеві

Нова книжечка Оксани Лущевської, ошатно видрукувана у однойменному видавництві  «Смолоскип» за сприяння Видавничого Фонду Ірини Турченюк, привертає увагу насамперед напрочуд живими, сповненими внутрішнього сяяння ілюстраціями Світлани Балух, чиї малюнки вирізняє органічне звучання кольорів і динамічність. Здається, сторінки заливає золоте світло. І навіть холодні за гамою ілюстрації світяться з середини теплою сонячною усмішкою. І хоча на перший погляд казкові герої художниці викликають в уяві впізнавані персонажі західних мультиків, при ближчому розгляді стають помітними постоли й шаровари, свитки та капшуки, очіпки і намітки, — усе те, що в своїй сумі творить неповторний колорит українського світу в його історичній тяглості.

Відкриває книжку ґрунтовна й водночас романтична за настроєм передмова знаної дитячої письменниці Марини Павленко «Путівник у країну дитинства», котра побачила у збірці молодшої колеги «оновлені, покращені «Дванадцять місяців» (с. 5) та відчула перегук книжки зі знаним «Місяцеліком» В. Скуратівського.

Тексти збірочки, справді, зорганізовані за річним циклом пір року та свят, і кожна казка чи оповіданнячко обов’язково супроводжується своєрідною довідкою-мораллю, де авторка коментує-роздумує над тим, про що оповідала читачам. Але привабливість і новаторство цієї книжки – таки не в доцільності чи дидактичній виваженості!

Авторці вдалося знайти й утримати впродовж усіх текстів точно вгаданий правдивий тон живої розмови з дитиною! О. Лущевська прагне не переповісти читачеві певну історійку, а зробити його своїм активним співрозмовником, співавтором дива, яке стається з героями та світом довкола! Саме цьому слугують уже згадані прикінцеві роздуми-настанови та типові для народної казки й природного діалогу повтори.

Добре знається письменниця також на особливостях тексту для дітей і дитячій психології. Тому сміливо пересипає оповідь любими серцю малюків звуконаслідуванням і списками-переліками, передає стан героїв через відомий дитині досвід тактильних і звукових відчуттів та чітко й ясно артикулює висновки, до яких варто прийти маленькому читачеві.

Відразу маю наголосити, що в цій прямоті й відвертості унаочнення перед дитиною Добра відсутня наболіла усім ще за радянських часів «пряма» дидактика, але є звичайна людська і Божа правда. Коли О. Лущевська ніби мимохіть зауважує щодо баби Зими: «Образа та гнів нікого ж бо не красять» (с. 9), або твердить: «Ось і запанували крига та холод — як у людських душах ведеться, так і надворі» (с. 13), вона не повчає, а тактовно привертає увагу дитини до насправді важливого в оточуючому, фактично, задає малому читачеві певний кут зору на світ, свідомо та делікатно формує його світогляд.

Важливою рисою збірочки є також достовірна сучасність психології та деталей буття створених авторкою героїв, на що вказала також М. Павленко: «Герої — наші сучасники. Сучасні дорослі зі своїми чеснотами й «химерниками»… Сучасні діти — трохи, може, аж надто слухняні, але вельми справжні й симпатичні» (с. 5).

На жаль, нині чимало заснованих на християнській традиції та народних звичаях текстів для дітей хибують саме тим, що автори не лише описи, а й зображувані характери «позичають» із далекого минулого. Відтак, читач бачить у тому всьому лише «старожитності», а не живий плин реального життя. О. Лущевській вдалося навіть у казкових історіях зберегти відчутний пульс сьогодення! Що ж до героїв оповідань письменниці, то в кращих зразках вони не поступаються за достовірністю та впізнаваною приналежністю конкретному часові героям В. Нестайка. Справжня міщаночка Міла, котрій щиро зле повзти сніговими сільськими заметами, й домовита Ясочка, якій навіть уявити страшно, що станеться з їхніми хатніми порядками по приїзді галасливої тітки Олюні, щиросердна маленька Даринка Коломієць і зразково-показова відмінниця Люба Круть, мрійник і видумляка «Беззубий» Дмитрик і самостійний недовірливий Костик — кожен із них має власний неповторний характер і життєву історію, котру легко можна домислити, опираючись на досвід нашого сучасника-дитини. Йдеться насамперед про сучасність психології та способу мислення створених авторкою персонажів.

Також варто відзначити драматургічність частини вміщених до збірочки текстів. Скажімо, казка «Веснянки на Благовіщення» — фактично готовий сценарій для чудової (й що важливо, зрозумілої та придатної для виконання дітьми!) інсценівки, як і оповідання «Почесна місія», котре аж проситься до «прочитання в ролях».

А ще в цій книжці діти живуть у повних і попри все щасливих родинах. Живуть не завжди заможно й не завжди безгрішно… Але їхній світ наповнений світлом духовності. Й золоте колесо їхніх літ котиться все вище й вище від сірої безпросвітності й німої безвиході, до якої ми останнім часом так звикли, що вже не помічаємо тьми довкола. У цій книжечці є Світло.

Наталя Марченко


Коментарі до статті

Оксана


Така ніжна книжечка! Лагідні ілюстрації, добрі тексти. Дякую ватору!
Наталя Марченко


Рецензію на цю книжку див.:
Ратушна, Анна. Історії від Теплого Олекси до Стрітення // Смолоскип України. - 2011. - № 11 (195). - С. 3.