Запитай у письменника


Запитай у письменника про все-все, що тобі цікаво знати, коли вже книжка прочитана.


Кирило Антоненко (м. Дніпропетровськ) та Еліна Заржицька про книги і буття
1 листопада 2015, 10:35   Автор: Кирило Антоненко, Еліна Заржицька

Розмова Кирила Антоненка, учня Гімназії № 12

м. Дніпропетровська, та Еліни Заржицької

видалася напрочуд серйозною та багатогранною.

 

 

 

 

 

 

– У книжках «Пригоди Рожевого Динозаврика та його друзів», «Китеня Тимко» Ви вживаєте багато зносок-пояснень. Чи в усіх Ваших книжках використано зноски і навіщо Ви їх застосовуєте?

«Дуже приємно, що ти так уважно читав, дорогий друже! Так, дійсно, зносок багато. Якщо ти звернув увагу, я намагаюся пояснити складні слова та поняття, що притаманні, наприклад, професійним мореплавцям, або описуючи історичні події, рідкісних тварин (риб, динозаврів, птахів) чи рослини.

Восьмирічна Софійка Максимова, учениця 2 класу КЗО «Криворізький багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Надія" ДОР» пробує писати власні художні тексти, тому в Сашка Дерманського насамперед запитала про секрети  творчості.

КЛЮЧ радо надає змогу зацікавленим читачам поспілкуватися з улюбленими письменниками. Надсилайте свої запитання і світлини на електронну адресу НБУ для дітей (library@chl.kiev.ua) із позначкою «Запитай письменника» та чекайте на відповідь від улюбленого автора!

Такі «приватні розмови» провідних дитячих письменників із шанувальниками-дітьми, гадаємо, будуть корисними та цікавими як для юних, так і для дорослих шанувальників дитячої книжки.

 

Учениця 9 класу Костопільської ЗОШ № 5 Настя Павлюк пише МАНівське дослідження про історичні твори Володимира Рутківського, тому мала до письменника кілька суттєвих запитань.

Вашій увазі _ їхня розмова.

 

 

- Чому Велика Бурімка у Вас саме – Воронівка, а не Соколівка, скажімо, чи Орлівка?

«Воронівка – від того, що вороняччя має звичку злітатися на місце кривавих сутичок, аби поживитися останками загиблих. А що під моїм прикордонним Римовим майже щороку спалахували великі бої (про малі сутичкивже не кажу) з половцями, то вороняччя кружляло над ним постійно. З огляду на це я й обрав цей, так би мовити, псевдонім».

 

- Чи є кульмінаційна битва «Джур козака Швайки» тією самою битвою 1489 р., згадка про яку – перша писемна згадка про козаків?

«Ні. «Джури козака Швайки» закінчуються однією з численних сутичок у 1488 році, коли татари намагалися витіснити козаків із плавнів. А першою писемною згадкою для мене особисто був лист турецького хана великому князеві Олександрові, датований 1492 роком, у якому Манглі-Гірей скаржився на дніпровських розбишак-«козаків». Цей факт детально описаний у другій книжці трилогії – «Джури-характерники».