Шпарина для цікавих




Певно кожний юний (і не лише smiley) читач, захоплений «Джурами» Володимира Рутківського, хотів би з‘ясувати, наскільки точно відобразив письменник у творі історичне минуле України, які з описаних битв справді відбувалися та хто з героїв мав прототипів у дійсності.

Настя Павлюк із м. Костопіль на Рівненщині у межах роботи Малої академії наук здійснила таке дослідження та надала КЛЮЧеві його результати. Із вдячністю друкуємо уривки з роботи дівчини, котрі, сподіваємося, будуть цікавими широкому колу читачів.

 

В. Рутківський дотримується уходницької версії виникнення козацтва: «У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням». Вустами діда Кібчика пояснює: «По-татарському козак — це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче — звіра полює, хоче — візьметься за шаблюку і йде на ногайця».

«Козакування — справа небезпечна», — стверджує письменник. І це цілком відповідає дійсності. Адже саме по собі життя та полювання у нетрях плавнів, де невелика ватага залишалася наодинці з могутністю природи, могли призвести до лиха. Якщо ж врахувати те, що під час татарського набігу, а такі траплялися часто, хлопці першими брали удар на себе і навіть могли потрапити у полон, розуміємо, наскільки раннє козацтво ризикувало своїм життям.

В. Рутківський змалював козацтво у розвитку. Із промислових ватаг хлопці-молодці поступово перетворюються на організоване, добре координоване військо, здатне гідно боронити тих, хто лишився у них за спиною... За сюжетом, першим ідею відбити полонених у татарського загону озвучує козак-початківець Левко Заярний — вигаданий персонаж. Тоді, аби збільшити свою чисельність, воронівський гурт здобичників збирає людей із сусідніх островів і звільняє «з десяток полонених», напавши на «невеликий татарський загін, що розташувався у видолинку».

Аніме: історії на будь-який смак
13 грудня 2015, 2:37   Автор: Оксана Пронько

Що таке аніме?

Аніме — це вид анімаційних фільмів та серіалів, які створюються в Японії та мають характерну стилістику мальовки.

Часто люди плутають аніме з дитячими мультиками, хоча не всі вони орієнтовані на дітей, а деякі навіть не рекомендовані. Через це виникають непорозуміння з «ламанням дитячої психіки» та іншими жахастиками, якими любить годувати нас ЗМІ. Просто слід затямити, що аніме — це лише засіб втілення, а не сама ідея. Такі самі казуси виникають, наприклад, з коміксами, адже чималий сегмент цієї індустрії зображає геть недитячі сюжети.

 

 

Вікові категорії та жанрове різноманіття

Аніме, як і будь-який елемент кінематографу, розбивається на вікові категорії:

- дитяче (кодомо);

- підліткове (шьонен, шьоджьо);

- доросле (сейнен, джьосей).