КЛЮЧові розмови




Йон Колфер відповідає на питання українських прихильників.

У грудні 2017 р. видавництво «Ранок» започаткувало фестиваль «КнигоПодорож». На прямий зв’язок із поціновувачами вийшов автор серії фентезі-романів про злого хлопця-генія «Артеміс Фаул» (з 2001 р. й досі) — ірландський письменник Йон Колфер (англ. Eoin Colfer; 14 травня 1965 р.)  

Доктор літературознавства Кірстен Бойє (1950 р. н.) за 31 рік своєї письменницької кар’єри опублікувала понад 120 книг для дітей та юнацтва, що перекладені понад 20-ма мовами світу, зокрема й українською, та відзначені низкою престижних премій у галузі літератури для юних читачів. Вона працювала в школі, всиновила двох дітей і поряд із книжками для дітей із задоволенням пише сценарії для дитячих передач та дослідження з дитячої літератури.

Мені випала чудова нагода поспілкуватися з цією відомою німецькою письменницею та чарівною жінкою у межах дослідницького проекту, присвяченого німецькому психологічному романові для дітей. Йшлося про місце літератури для дітей і юнацтва у загальній канві літератури, про роль реалістичної книги та її значення для юних читачів, а також про пріоритети сучасного книжкового ринку та вподобання читацької публіки.

Сподіваюся, ця розмова буде корисною всім, хто цікавиться сучасними книгами для дітей і юнацтва.

Ольга Єнальєва.

 

       Скажіть, будь ласка, яке місце література для дітей та юнацтва, на Вашу думку, займає в системі загальної літератури, зокрема в Німеччині?

      «Я переконана, що література для дітей та юнацтва в Німеччині, як і скрізь у світі, поки що сприймається переважно як молодша сестра «дорослої» літератури та лише невелика кількість людей сприймають її серйозно. Ця моя думка засновується на власному досвіді у цій сфері, на розмовах із літературознавцями та колегами.

«Історія навчає послідовності в добрих справах».
31 серпня 2016, 21:58   Автор: Микита Кашницький, Наталя Марченко

Дитячий письменник Микита Кашницький — давній і щирий приятель КЛЮЧа. Цей мужній і дуже сердечний чоловік завжди у перших лавах небайдужих, будь-то Майдан, батальйон «Айдар», тренування бійців чи зустрічі з дітьми, котрі опинилися у зоні воєнного конфлікту.

КЛЮЧеві давно хотілося поспілкуватися з ним на теми складні, які потребують позиції та щирості. Сподіваємося, розмова вдалася smiley.

 

Пане Микито, свого часу ми з Вами зазнайомилися, завдячуюючи появі Вашої першої книжки для дітей «Пригоди Пухнастика і В‘юнка» (2010 р.). Що саме спонукало успішного юриста, правозахисника, етнічного росіянина «взятися за перо» та ще й написати книжку, яка, по суті, є своєрідною подоріжжю Україною на зразок відомих пригод Нільса з дикими гусьми?

«Тут справа ось в чому: народилась у мене дитинка і почала рости. Коли їй виповнилося півроку, я вирішив знайти книжечку, в якої головними героями були б сучасні українські персонажі. Щось на кшталт Чебурашки, який, як відомо, мешкав у Москві. Довго шукав — не знайшов. Магазини обійшов, Петрівку… Інтернету тоді ще не було… Ну, нема та і годі. Вирішив написати таку книжечку сам. Так просто.

Звичайно, намагався обставити все таким чином, щоб моя дитина, читаючі цей шедевр, чомусь навчалася — не тільки в прикладному сенсі, а й емоційно, дізналася, що таке дружба, співчуття…

Ну, й відкривала для себе Україну разом із героями твору».

Виклик кмітливим креативникам
1 липня 2016, 9:23   Автор: Тетяну Качак, Василь Теремко

    

    Поява нових гравців на видавничому ринку нікого не дивує вже. Деяка незвичність - ребрендинги видавництв. І дуже конкретна незвичність – початок роботи в сегменті книжки для дітей і підлітків ТОВ «Академвидав», яке разом із ВЦ «Академія» багато років успішно почувалося в роботі з інтелектуальною книжкою, передусім – підручниками і навчальними посібниками для студентів. Це і спонукало Тетяну КАЧАК звернутися з кількома питаннями до директора видавництва Василя ТЕРЕМКА.

Інтерв’ю з письменником Сергієм Гридіним.
6 травня 2016, 7:53   Автор: Сергій Гридін, Тетяна Качак

– Книжки для дітей і підлітків. Чи легко писати для них і про них?

«Насправді писати взагалі дуже легко! Ти просто сідаєш і пишеш. І зовсім немає різниці для кого. Чи то є підлітки, чи маленькі діти, а чи вимогливі дорослі. Процес написання майже не залежить від тебе і головне – встигати натискати відповідні літери на клавіатурі, записуючи ті думки, які назбиралися десь там усередині й так і намагаються потрапити на екран чи на папірsmiley. Процес полегшує і те, що маю гарну пам’ять і до цього часу не забув про свої підліткові проблеми. А ще спостерігаю за сином, за його дорослішанням і завдяки цьому «осучаснюю» свої спогади».

 

 

– Нещодавно вийшла з друку твоя нова книжка «Незрозумілі». Ти 445 днів перебував у зоні АТО. Ця повість писалася саме тоді?

«Термін 445 днів мого перебування в АТО наразі трохи перебільшений! Хіба що рахувати день за два!smiley Насправді в зоні АТО я був трохи більше 7 місяців. Перед тим місяць – у Яворівському учбовому центрі, потім – злагодження у частині та славнозвісний полігон на Широкому лані.

Якось в армії, якщо чесно, не дуже писалося. Певно моя муза – істота суто цивільна і пацифічно налаштована – за мною до війська слідувати відмовилася. Тож ті книги, які зараз існують у рукописах, написані ще до служби і вже добре «вистоялися» і підготувалися до друкуsmiley».