КЛЮЧові розмови




Виклик кмітливим креативникам
1 липня 2016, 9:23   Автор: Тетяну Качак, Василь Теремко

    

    Поява нових гравців на видавничому ринку нікого не дивує вже. Деяка незвичність - ребрендинги видавництв. І дуже конкретна незвичність – початок роботи в сегменті книжки для дітей і підлітків ТОВ «Академвидав», яке разом із ВЦ «Академія» багато років успішно почувалося в роботі з інтелектуальною книжкою, передусім – підручниками і навчальними посібниками для студентів. Це і спонукало Тетяну КАЧАК звернутися з кількома питаннями до директора видавництва Василя ТЕРЕМКА.

Інтерв’ю з письменником Сергієм Гридіним.
6 травня 2016, 7:53   Автор: Сергій Гридін, Тетяна Качак

– Книжки для дітей і підлітків. Чи легко писати для них і про них?

«Насправді писати взагалі дуже легко! Ти просто сідаєш і пишеш. І зовсім немає різниці для кого. Чи то є підлітки, чи маленькі діти, а чи вимогливі дорослі. Процес написання майже не залежить від тебе і головне – встигати натискати відповідні літери на клавіатурі, записуючи ті думки, які назбиралися десь там усередині й так і намагаються потрапити на екран чи на папірsmiley. Процес полегшує і те, що маю гарну пам’ять і до цього часу не забув про свої підліткові проблеми. А ще спостерігаю за сином, за його дорослішанням і завдяки цьому «осучаснюю» свої спогади».

 

 

– Нещодавно вийшла з друку твоя нова книжка «Незрозумілі». Ти 445 днів перебував у зоні АТО. Ця повість писалася саме тоді?

«Термін 445 днів мого перебування в АТО наразі трохи перебільшений! Хіба що рахувати день за два!smiley Насправді в зоні АТО я був трохи більше 7 місяців. Перед тим місяць – у Яворівському учбовому центрі, потім – злагодження у частині та славнозвісний полігон на Широкому лані.

Якось в армії, якщо чесно, не дуже писалося. Певно моя муза – істота суто цивільна і пацифічно налаштована – за мною до війська слідувати відмовилася. Тож ті книги, які зараз існують у рукописах, написані ще до служби і вже добре «вистоялися» і підготувалися до друкуsmiley».

Письменниця, громадський діяч, видавець Ірина Мацко – давній і щирий приятель КЛЮЧа, бо так само є БІБЛІОТЕКАРЕМsmiley. Сподіваємося, наша розмова зацікавать багатьох відданих читачів цієї талановитої тернополянки, та, можливо, відкриє їм невідомі грані обдарування улюбленої авторки.

 

— Пані Ірино, Ви напрочуд різнобічна та креативна людина — пишете для дітей і дорослих, займаєтеся видавничою діяльністю та промоцією читання, є фотомоделлю і громадським діячем, а ще дбайлива та любляча дружина і мама. Чи є серед Ваших «діяльностей» пріоритетні? Що Ви самі вважаєте «суттю Ірини Мацко»?

«Найперше, звичайно, я жінка, мама, дочка, дружина. Коли у цьому сенсі все добре, тоді можу займатися спокійно іншим, вкладаючись у роботу, творчість чи громадську діяльність. А суттю напевно є те, що дає спокій в душі та мир із собою. Коли ти робиш те, що вважаєш на даний момент найважливішим і справді потрібним. Це може бути час проведений з дітьми, чи розмова з рідними, праця над проектами, які пропагують читання. Оце і є суттю — ставити пріоритети і займатися тим, що справді найважливіше у даний момент».

— Нині всі жаліються на відсутність часу. У Вас він теж «відсутній»? Де приховуються «запаси часу» Ірини Мацко?

«Напевно найдорожче, що ми маємо, це час. У мене також з ним проблема. Думаю, можна сказати, що я його беру у кредит, забираючи у сну, відпочинку, не говорячи вже навіть про «запаси».

Цьогоріч КЛЮЧ ближче роззнайомився зі спільнотою українських фантастів. Товариство виявилося напрочуд цікаве, динамічне й «просунуте». Сподіваюся, що розмова із письменником-фантастом Олегом Сіліним — одним із співзасновників конкурсу фантастичного оповідання «Фантастична регата» та літературного об’єднання «Зоряна фортеця», зацікавить багатьох.

 

Цьогоріч на Форумі у Львові, як мені відомо, вперше окремим заходом стало представлення української фантастичної книги. Невже тільки тепер новітня українська фантастична книжка доросла до «форумного» рівня? А також, чи були інші події на Форумі, пов’язані саме з фантастикою?

«Зоряна фортеця» представляє на Форумі у Львові заходи, пов’язані с фантастикою, з 2012 року, презентація фантастики саме у форматі «автори, перекладачі та видавці» відбулася вперше. Окремі презентації окремих книжок, зрозуміло, відбувалися і раніше, і на цьому Форумі, але далеко не завжди акцентувалася увага на ознаці «фантастика».

Якщо говорити про 2015 рік, то було одразу декілька подій, пов’язаних із фантастикою. Приємно було побачити презентацію «Навчальної книги – Богдан», на якій видавництво представило переклади Бредбері, Адамса, Желязни; захід, присвячений перекладам Стівена Кінга, презентації книг «Бот. Гуаякільський парадокс», «Порох із драконових кісток», «Цепелін до Києва», «Алхімія свободи», «Відунський сокіл», «Тріанські рішкунці», дискусії про сучасне українське фентезі та жіноче фентезі».

 

«Читання найкращого — найкраще навчання» або

«Потрібно вчитися писати й ілюструвати на світовому, а не містечковому рівні».

Маю зізнатися, що КЛЮЧеві не раз доводилося турбувати з тих чи інших фахових питань дослідницю дитячої літератури, літературного критика та письменницю Валентину Вздульську — співзасновницю блоґу про сучасну дитячу літературу «Казкарка» та «Рейтингу критика: найкращі дитячі та підліткові книжки року». І ось нарешті випала щаслива нагода поспілкуватися більш розлого й докладноsmiley

Сподіваюся, ця наша розмова буде цікавою та корисною багатьом.

 

— Вас знають як одного з кращих, але й найбільш дошкульних критиків у новітньому просторі книговидання для дітей. Це характер чи позиція? Чому саме «критик», а не «рецензент»?

«Ініціативи «Рейтинг критика» та «Казкарка» з’явилися в умовах, коли дитяча література висвітлювалася в медіа досить однобоко — з рекламної позиції або позиції споживачів. Тобто домінували певні наративи: прес-релізи видавництв, замовлені видавцями «солодкі» рецензії, а також відгуки читачів. Бракувало реплік читачів професійних, із літературознавчим бекграундом. Їх було обмаль.