Письменник про читача




Ярина Каторож про читачів на 25-ому Форумі Видавців
2 жовтня 2018, 19:15   Автор: Ярина Каторож

«Цьогорічний Форум Видавців у Львові видався мені калейдоскопом, в якому змішалось усе: радісна й хвилююча суєта, люди, події, тисячі книг. Але, звичайно ж, найважливіше і запам`яталося найкраще. Наприклад, чудові читачі, які не полінувалися прийти на презентацію мого роману, яка відбулася в суботу об одинадцятій ранку.

Як істинне «совеня» я не можу це не оцінити.

Прокинутись після втомливого робочого тижня, завітати до такого ж сонного письменника на захід, уважно слухати, ставити питання, а головне: надихати своєю енергетикою й допитливістю навіть самого автора — це те, що вартує щирої подяки. Як і те, що деяких читачів я бачила вже не раз і не двічі на своїх презентаціях і ми давно почуваємось, як хороші знайомці. 

Наталя Дев'ятко про читачів на 25-ому Форумі Видавців
2 жовтня 2018, 18:51   Автор: Наталя Дев'ятко

«Часто презентації особливі. Десь зустрічаються цікаві або й провокативні запитання або відчуваєш неймовірні емоції, а іноді діти проявляють себе так, що хочеться потім із захватом розповідати про те іншим.

Перша презентація перевидання «Легенди про юну Весну» і «Злата Сонця, синь Води» (видавництво «Підручники і посібники») на 25-му Форумі видавців у Львові відбулась у Дитячій бібліотеці №13.

Діти виявили себе дуже гарно. Стільки всього знають! Із ними було цікаво спілкуватися.

А після до мене підійшла дівчинка. Незвичайна. Звуть Олександрою Кравчук. 

Кузько Кузякін про читачів на 25-ому Форумі Видавців
2 жовтня 2018, 18:12   Автор: Дмитро Кузьменко

«Найяскравіші враження на зустрічах справляють читачі, які, власне, читали щось із невмирущої творчої спадщини Кузякіна й прийшли познайомитися саме із ним. Це мене завжди неймовірно дивує.

От ти живеш собі, час від часу робиш якісь книжечки, які під час створення поглинають всі думки. Але коли їх видають, ти вже геть далекий від того. Потім вони кілька днів пошумлять в стрічці соціальної мережі. І все — життя триває, ти й далі займаєшся своїми справами. Навіть не книжками, буденністю. А в цей час, виявляється, хтось їх таки читає.

Наприклад, враження з останньої презентації на Форумі видавців. Я дуже довго шукав на блаблакарі авто, щоб дістатися до Львова, вмовляв водіїв із Києва заїхати до Житомира, а не їхати по об’їзній. Остаточно домовився лише ввечері, за кілька годин до презентації. Потім прокинувся о пів на п’яту і всю дорогу змушений був підтримувати з водієм розмови про машини і таке інше.

Олена Рижко про читачів на 25-ому Форумі Видавців
2 жовтня 2018, 17:57   Автор: Олена Рижко

«Офіційно випало брати участь у двох заходах, що увійшли в «Освітній кластер» — «Винятково круті: яскраве життя у великому місті» та «Видавничий кейс від “Академії”», — і відбувалися в суботу о 10.00 та об 11.15 у Центрі Андрія Шептицького. І хоч сам Центр — чудовий і організатори хороші й старанні, — в ролі Форумної локації, як на мене, він — не дуже вдале рішення через віддаленість від основного дійства. Тому доїхали на наші заходи лише найсміливіші та найвідданіші читачі (тут, окрім відстані, ще й погіршення погоди спрацювало). Та цікава дискусія таки відбулася.

Дуже вдала локація була увечері того ж дня — фестиваль-ресторація «Лівий берег», де «Академія» презентувала видання про любов — новинку «Перше побачення» та збірки «Любов така» і «Така любов». Театральний інтер’єр чудовий для розмов про почуття й особливості переплавляння життя на тексти.

Володимир Руктівський про читачів Одеського Військово-морського ліцею
24 квітня 2018, 20:40   Автор: Володимир Рутківський, Ірина Павліщева

«Сьогодні в мене особливий день: зустріч з вихованцями Одеського Військово-морського ліцею.

Їду на неї і намагаюся пригадати — хто ж вони, ці ліцеїсти?

Одразу згадуються кадри, що увійшли в серце кожного українця. Крим. 2014 рік. Курсантам Севастопольського військово-морського училища настирливо вимагають відречення від України. У відповідь — «Ще не вмерла…». Потім довгий шлях з Криму на материк. Під дулами автоматів…

І таким я маю розповідати, що таке любов до України? Ну, не їм особисто, бо вони вже командують бойоими катерами, але все ж… Немає нічого міцнішого, ніж морські традиції.

А ще згадується 2 травня того ж 2014 року. Крим окуповано, впали Донецьк і Луганськ, на черзі Одеса. За нею — Миколаїв Запоріжжя Дніпропетровськ… І — все.

Одесі було чи не найважче. Влада т а міліція практично перейшла на бік заколотників, військові зачинилися в казармах. Суди й прокуратури переслідують все українське. То ж у тому, що вона з хвилини на хвилину відокремиться від України — сумнівів майже не було. Але заколотники припустилися величезної помилки. В ейфорії від близької перемоги вони почали відстрілювати тих, хто вийшов на мітинг спротиву. Першою жертвою став морський піхотинець із Криму Ігор Іванов.