З погляду викладача




Художня література, природно поєднуючи моральне з естетичним, розвиває в читача почуття прекрасного і викликає заперечення всього потворного, бездуховного. Це актуально нині, коли в країні спостерігається духовна криза. На жаль, підлітки не усвідомлюють до кінця суть таких естетичних категорій, як прекрасне, потворне, трагічне, комічне.

Головною особливістю художньої літератури є образність. Створені письменником життєствердні образи, діючи безпосередньо на почуття і свідомість, допомагають читачеві отримати правильне розуміння сутності речей. Певна моральна якість персонажа має стати для учня взірцем для наслідування.  

Мета статті – розкрити морально-естетичні засади повісті-казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Завдання: 1. Опрацювати літературу з досліджуваної проблеми (методичний, ноосферний аспект). 2. Визначити найдоцільніші методи, прийоми, форми організації роботи.

Літературна освіта є важливою складовою всебічно розвиненої особистості, адже впливає на формування культурних та життєвих цінностей людини, вміння усвідомлювати, критично осмислювати, оцінювати, співставляти різні сутності, прояви буття.

Починаючи з народження і протягом цілого життя людина вчиться. Сьогодні особливої актуальності набуває питання самоосвіти, яка власне починається із літературної освіти, самостійного дитячого читання. Початковий етап літературної освіти базовий і важливий, бо якщо у випускника початкової школи не сформована правильна читацька діяльність (що складається із читацьких та літературознавчих знань, вмінь і навичок учнів) і самостійність, то на наступних етапах навчального процесу реалізовувати завдання і зміст літературної освіти надзвичайно складно, а подальша самоосвіта потенційно неможлива.

Навчальна дисципліна «Дитяча література» викладається у ВНЗ для студентів, які обрали спеціальність «українська мова та література» (зі спеціалізацією «зарубіжна література») з початку 90-их років XX ст. За навчальними планами її вивчення передбачено на 1 курсі у першому семестрі (загальна кількість годин – 135. З них для лекційного опрацювання – 24 год., для практичних занять – 20 годин, для самостійної роботи – 91 година, кількість кредитів за ECTS – 4,5). Цей начальний предмет відіграє важливу роль у підготовці майбутніх учителів-словесників, оскільки є доповненням до курсів історії української та зарубіжної літератури і допомагає студентам-філологам засвоїти фактичні знання з пропедевтичного курсу літератури, основою якого є твори власне дитячої літератури. Адже поза увагою названих вище дисциплін залишаються визначні твори української та зарубіжної літератури, що увійшли у золотий фонд дитячого читання: казки Ш. Перро, Г. Х. Андерсена, Т.М. Янсон, Л. Керрола, С. Лаґерльоф, І. Франка, В. Короліва-Старого, О. Іваненко, А. Дімарова, А. Давидова, повісті та романи Г. Бічер-Стоу, Марка Твена, Жуля Верна, Є. Велистова, А. Ліндґрен, П. Треверс, В. Нестайка, Я. Стельмаха, О. Бердника, В. Близнюка, Б. Харчука, Б. Комара та ін. Усі ці твори вивчаються за шкільними програмами із української та зарубіжної літератури у 5-8 класах або ж пропонуються у списках для додаткового читання чи факультативного опрацювання.

Шлях до чарівництва через казку
4 грудня 2012, 15:19   Автор: Ольга Рєпіна

 „Сьогодні тільки казка здатна
 врятувати світ...”

Емір Куштуріца

«Письменники Дніпропетровщини − шкільним бібліотекам» : аудіокнига. ТитулКазки, знайомі нам із дитинства...

Нам розповідала їх мати, потім ми читали самі, зараз ми читаємо та розповідаємо ці казки дітям та онукам...

Казки потрібні усім дітям в усі часи... Чому?

Може, хтось ніколи й не замислювався щодо відповіді на це нескладне запитання, але все ж у нього в пам’яті є кілька казок, які він може презентувати своїй дитині у різних випадках: щоб зацікавити дитину, ми розповідаємо одну казку, щоб заколихати − іншу...

Чому казки такі важливі для дитини?

Дитяча книга і промоція читання в Східній Європі : зб. наук.-практ. ст. / Упор. Емілія Огар. - К. : Грані-Т, 2012. - 192 с., іл.


Найчастіше матеріали конференції не виходять за межі наукового заходу, за межі вузького кола зацікавлених науковців. Втім, збірник науково-практичних статей «Дитяча книга і промоція читання у Східній Європі» робить крок назустріч громадськості та насамперед українським видавцям і бібліотекарям, для яких неоціненним може бути досвід пострадянських і постсоціалістичних країн.
Насправді цих «кроків назустріч» зроблено декілька. Перший крок — тема, адже дитяча література традиційно цікавить дуже багатьох людей, а питання промоції читання в Україні назріває вже не один рік і стосується видавців, письменників, освітян, перекладачів, бібліотекарів, а якщо глобально — стосується усіх! Другий — видавниче втілення, збірник видано під егідою громадської організації «Форум видавців» та Української академії друкарства авторитетним і відомим видавництвом «Грані-Т», що, випустивши у світ за шість років понад триста назв, заробило репутацію сучасного видавництва, яке не просто дбає про якість книги, а й багато в чому випереджує час.