З погляду викладача




Особливості методики класного читання
28 листопада 2017, 12:23   Автор: Світлана Романюк, Наталія Богданець-Білоскаленк

У початковій школі читання є одним із видів мовленнєвої і пізнавальної діяльності, який активно впливає на мовний розвиток дитини.

Уміти читати – означає оволодіти технікою читання (якостями читання, засобами логіко-емоційної виразності, мати здоровий мовленнєвий апарат), усвідомлено сприймати те, що читаєш, орієнтуватися в художній, науково-пізнавальній і фаховій літературі, а також у дитячій періодиці.

Методика навчання на уроках літературного читання повинна бути підпорядкована розв’язанню завдань, визначених шкільною програмою (пізнавальних, виховних, розвивальних, спеціально-навчальних, удосконалення техніки читання, розвиток навичок зв’язного мовлення у зв’язку з прочитаним текстом).

Завдання уроків літературного читання полягають не лише в тому, щоб навчити дитину читати, розвивати її мислення, а й у тому, щоб викликати певний комплекс почуттів при читанні та аналізі тексту.

У процесі формування вміння читати необхідно постійно вдосконалювати читацькі уміння учнів у роботі з текстом. Виховні можливості уроків літературного читання визначаються виховним потенціалом художнього твору, який діти читають. Водночас урок літературного читання не може бути ізольований від загальної системи шкільного виховання. Він повинен взаємодіяти з іншими навчальними предметами – українською мовою, природознавством, музикою, образотворчим мистецтвом, позакласними заходами.

Урок літературного читання, як і будь-який урок української мови, повинен забезпечувати високий рівень мовленнєвої культури. У його структурі обов’язково передбачається робота з розвитку мовлення молодших школярів, при чому всіх видів – слухання, говоріння, читання, письма.

Жаркова Р. Дитина виростає (серед /з) книг : практикум з виразного й усвідомленого читання : навч. посіб. / Р. Жаркова. – Львів : Норма, 2016. – 88 с.

 

Сучасний практикум з виразного й усвідомленого читання

«Дитяча література», «Методика літературного читання» та пов’язані з цими дисциплінами спецкурси читаються у вищих навчальних закладах для студентів спеціальності «Початкова освіта» та «Дошкільна освіта». Ефективному засвоєнню змісту навчального матеріалу, виконанню самостійної роботи та  формуванню необхідних для майбутнього вихователя чи учителя умінь і навичок сприяють якісні підручники, навчально-методичні посібники (практикуми, методичні рекомендації). Саме з цією метою для майбутніх вихователів дошкільних закладів Роксоланою Жарковою розроблено практикум з виразного й  усвідомленого читання «Дитина виростає (серед/з) книг».

Авторка зуміла окреслити особливості дитячого читання у кожному з вікових періодів, показати «нове покоління юних читачів і нові пріоритети в дитячому читанні». Зміст навчального видання говорить про те, що його писала не просто викладач, а письменниця. Художність висловлювань, образність заголовків кожної частини посібника налаштовує на оригінальний матеріал та цікаві ракурси його висвітлення. 

У 2016-му році виповнюється 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті видатного культурного діяча і науковця Івана Франка. Пропоную подивитися на життя і творчість нашого земляка у контексті актуалізації у сучасному інформаційно-культурному просторі. Стрімкі зміни у сучасному світі вимагають нового прочитання важливих історичних постатей, що і відбувається нині в українському суспільстві. Інформатизація, комп’ютеризація та зміна свідомості, набуття нових соціальних навичок і вмінь сприяють трансформації освітніх процесів, оскільки вчитель має за рівнем своїх компетентностей відповідати вимогам сучасного світу.

У вигляді кількох інформаційних блоків пропоную сучасний підхід до вивчення та популяризації творчої та наукової спадщини Івана Франка. Оскільки значення автора для розвитку української літератури і становлення суспільства найкраще може бути проілюстроване сучасною актуалізацією творів та ідей у нових інтерпретаціях, зокрема, у масовій культурі та молодіжних субкультурах.

Насамперед треба наголосити на багатогранності життя Івана Франка, який водночас є поетом, прозаїком, драматургом, публіцистом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем і науковцем. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури.

Сюжети для творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури – зі Сходу, античної доби, Ренесансу. Був «золотим мостом» між українською і світовими літературами. У ньому органічно поєдналися національне і космополітичне, що для сьогодення є ще актуальнішим, ніж для попередніх століть.

Глобалізація сучасного світу вимагає пошуку нових шляхів формування особистості сучасної дитини, і саме через освіту засобами культури можливо виховати творчу людину.

Одним із основних принципів, які визначають ціннісну спрямованість та зміст сучасної освіти, є впровадження в освітньо-виховний процес новітніх технологій навчання, які враховують вікові, індивідуальні особливості природного розвитку дитини, використовують творчу обдарованість, дитячу уяву, ігровий потенціал вихованців.

Завдяки стратегії сталого розвитку формується нова модель майбутнього через світоглядну систему «природа-суспільство-особистість». А ці світоглядні процеси найкраще актуалізуються через творчість, відчуття причетності й усвідомлення успіху власної діяльності.

Екологічне виховання дітей також ґрунтується на пробудженні глибокого інтересу до історії рідного краю і держави, національної культури, почуття патріотизму, національної самоідентифікації тощо. Саме тому одним зі стратегічних завдань сталого розвитку у суспільних відносинах є розвиток духовності, культури, моральних засад, інтелектуального потенціалу українського народу.

Суб’єктивне ставлення до світу природи допомагає сформувати етико-ціннісний компонент екологічної освіти, оскільки сприяє підвищенню рівня емоційно-психологічного зв’язку з живими істотами, естетизації природних об’єктів, усвідомлення самоцінності природи. Для створення подібного налаштування важливим вважаємо використання в екологічній освіті літературних та художніх образів (вірші, казки, оповідання), музичних творів.

У світі сучасної української дитячої літератури
29 серпня 2015, 21:09   Автор: Марта Хороб

 У СВІТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Качак Т. Дитяча література в незалежній Україні: тенденції розвитку, яскраві постаті, знакові тексти / Т. Качак // «Бібліотечка «ДИВОСЛОВА». – 2015. – № 4. – 64 с.

 

У цьому році в серії «Бібліотечка “Дивослова”» Тетяна Качак, авторка відомих досліджень про українську та зарубіжну літературу для дітей та монографії «Художні особливості жіночої прози 80-90–х років ХХ ст.», запропонувала своє бачення розвитку сучасної дитячої літератури, починаючи з періоду незалежної України. Одразу ж зазначимо, перечитавши запропоновані нею міркування у розділах і підрозділах («Особливості дитячої літератури 1990-х років», що включає «Поезію перехідної доби», «Прозу для дітей та підлітків…», «Дитячу драматургію» цього ж періоду, а також «Дитячі видавництва і книжкові серії» останнього десятиліття ХХ ст. чи «Жанрово-тематичне розмаїття поезії та прози для дітей і підлітків початку ХХІ століття» і «нереалізований проект» дитячої драматургії), відчувається постійне «перебування» авторки в світі найсучаснішої літератури про дітей і для дітей.