З погляду викладача




Виховна сила поезії Павла Тичини
30 січня 2012, 12:59   Автор: Марина Павленко

“...А я у гай ходила...”, “Ми дзвіночки, лісові дзвіночки...”. Хіба не з цього починається любов до життя, любов до рідної землі, до поезії в наших маленьких синів і дочок, у наших дошкільнят-онуків?” — риторично запитував свого часу письменник-учитель Ю.Збанацький [8, 117].

Справді, своїм віршем “А я у гай ходила...” (1917) Тичина мовби дбайливо й лагідно вводить дитину в світ природи. Захопившись зайчиком та зозулею, вона й не помічає, що заодно потрапила ще й у світ народної потішки, колискової (“...а там дерева люлі...”), зрештою — у світ Української Душі, м’якої, доброї, кордоцентричної. Дитина сприймає це все як щось природне, рідне, таке, що виходить не ззовні, а зсередини. Адже це навіть не Поет, а вона сама каже — по-своєму, по-дитячому:

Зарубіжна дитяча література: основні аспекти вивчення
1 лютого 2011, 10:44   Автор: Тетяна Качак

Зарубіжна дитяча література – особливий пласт світової літератури, написаної письменниками різних національностей на різних мовах і адресованої дітям;  це твори світової літератури, які ввійшли до кола дитячого читання. Вивчення історії становлення і розвитку зарубіжної дитячої літератури, як і теорії дитячої літератури загалом – питання актуальні і на часі. Нерозв’язаними залишаються не тільки проблема розбіжностей тлумачення поняття "дитяча література", окреслення її специфічних рис, а й проблема критичного переосмислення творів, які пропонувались юним читачам і з яких формувався своєрідний канон світової дитячої літератури. Професійних інтерпретацій потребують перекладені українською мовою твори для дітей сучасних зарубіжних письменників.

Метою статті є спроба висвітлити історичний та теоретичний аспекти вивчення зарубіжної дитячої літератури; окреслити її специфіку  та функції.

Казки всіх країн, єднайтеся!
21 січня 2011, 16:27   Автор: Марина Павленко

Слова французького письменника-льотчика Антуана де Сент-Екзюпері, автора «Маленького принца», про те, що всі ми родом «з дитинства, як із країни», відомі, напевне, кожному. Але в плані нашої розмови хотілось би трішечки уточнити: …з дитинства і — казки.

А втім, чи не є ці поняття синонімічними? Бо чи можливо дитинство без казки назвати справді дитинством? І чи можлива поза дитинством казка?
Жоден комп’ютер не замінить затишних сімейних вечорів, що на них гостює її величність Казка, щедро обдаровуючи кожного, зокрема й дорослих, ні з чим не зрівняними відчуттями — радості, мрії, домівки, зрештою — Батьківщини.

Хоч у чомусь казки — це ще й найперші няньки. Вистрибуючи з бабусиної скриньки барвистим клубочком, визираючи з дідусевої торбини хитруватим окрайцем «від зайчика», мружачись на тарілці товстобокими маминими пиріжками-колобками чи ховаючись із татусем у темних чагарях якоїсь місцини, казки непомітно оточують нас, навіюють нам найпростіші уявлення про добро і зло, наставляють на щось гарне, застерігають від негідного вчинку, оберігають від нещасть і небезпек...

Что может рассказать сказка
28 грудня 2010, 10:59   Автор: Надежда Александровна Пивнюк

Читайте сказки, размышляйте нaд ними, и они помогут вам найти дорогу к естественно добытой свободе, любви к себе, к животным, к земле, к детям...
К.П. Эстес

Сказка, как это ни парадоксально звучит, — трудный для понимания детей жанр. Хотя многим педагогам так не кажется: ведь до одиннадцати лет народная сказка — один из самых любимых детских жанров. Но сам факт чтения ещё не говорит о понимании содержания. На уроках литературы "понимание" сказки часто сводится к характеристике её персонажей и к довольно прямолинейной расшифровке её "намёков" ("Чему сказка учит?", "Какой урок преподносит?" и т.п.). Ничего плохого в такой работе нет, но поскольку в её основе лежит поверхностный подход к сказке, то и пользы от неё тоже мало. Вместе с тем нельзя утверждать, что детям нужна вся глубина сказки. Скорее она нужна педагогу, чтобы дозировать объём информации, содержащейся в сказке, и найти оптимальную форму её подачи детям. На примере сказок разных народов попробуем показать, какого рода информацию и в каком объёме они содержат.

«Русалочка» — сказка-песнь о любви
28 грудня 2010, 10:35   Автор: Надежда Александровна Пивнюк

 

Без «Русалочки» мир стал бы куда беднее и, кажется, человеческая душа стала бы беднее и суше.
 Юрий Нагибин

У каждого возраста — свой Андерсен. Для маленьких читателей (даже слушателей) — это «Дюймовочка», «Огниво», «Стойкий оловянный солдатик», «Оле-Лукойе». В девять-десять лет приходят «Свинопас», «Дикие лебеди», «Гадкий утёнок», «Новое платье короля», «Снежная королева». В двенадцать-тринадцать читают «Русалочку», «Калоши счастья», а потом идут «Тень», «Колокол», «История одной матери» и снова «Снежная королева» с «Русалочкой» и ещё десятки других бессмертных сказок великого Андерсена.

Очень  многие «Русалочку» хорошо знают хотя бы по мультфильму, но её "скрытый смысл", по словам Андерсена, "способен понять только взрослый человек". Всё-таки попробуем начать читать «Русалочку» — книгу на всю жизнь — уже с пятиклассниками.