Гембаровська Є. Пластилінові цифри / Євгенія Гембаровська ; іл. авт. – Рівне : Письменницька робітня «Оповідач», 2022. – 40 с. : іл.

Художня освіта згодилась письменниці й тоді, коли довелося видавати власні книги. Вона почала самостійно оформляти їх художньо. Зокрема, за роботами Є. Гембаровської зроблені ілюстрації до її дитячої книги «Пластилінові цифри». Однак тут не просто малюнки, а зліплені за мальованими ескізами пластилінові аплікації. Книга розрахована на дітлахів, які готуються до школи і вчаться рахувати. А для кращого засвоєння даються віршовані підказки, які предмети довкола схожі на цифри.

В умовах бібліотеки знайомство з даною книгою, читання віршів доречно поєднаються з майстер-класом. Заздалегідь подбавши про пластилін, бібліотекар навчить дітей ліпити цифри від 1 до 9 та число 10. Кожний учасник може вибрати для ліплення цифру, яка найбільше сподобалась. Таке читання у поєднанні з творчістю гарно сприймається маленькими користувачами бібліотек.

Сумщина багата на творчих особистостей. Тут народилися такі відомі митці слова, як Дмитро Білоус, Олекса Ющенко, Платон Воронько, Леонід Новиченко, Павло Ключина, Микола Лукаш та багато інших. І сьогодні цей славетний список поповнюють сучасні автори, які пишуть для дітей.

Серед них українська поетеса Тамара Герасименко, що живе і творчо працює в Сумах. Її книжки допомагають дітям побачити світ привітним і добрим.

Нова книга «Веселі цифри» розрахована на дошкільнят і буде в нагоді малятам при першому знайомстві з цифрами, а також навчить не тільки рахувати, а й любити – Батьківщину, маму, тата, друзів, рослини та звірят.

Герасименко Тамара. Веселі цифри : [вірші] / Герасименко, Тамара Миколаївна. – Суми : Мрія, 2021. – 12 с.

Означте найбільші виклики, які, на Ваш розсуд, нині стоять перед дитячою літературою та книговиданням для дітей в Україні

***

«Одним із найбільшим викликом на сьогодні є вдосконалюватись у толерантності та необхідність втриматись та розширитись на ринку пропозицій та розваг для зростаючих».

Уляна БАРАН (м. Львів).

***

«Дуже шкодить нашій дитячій літературі групівщина та упередженість, яку спостерігаю останніми роками. Клановість призводить до того, що чимало добрих книжок залишаються непоміченими, непрочитаними, неосмисленими, а натомість посередні твори можуть очолювати різноманітні рейтинги, складені «своїми» ж експертами. У перспективі це нічого не дасть. Погане і недосконале все-одно не матиме тривалого життя, а якісний твір рано чи пізно вирине нагору, бо доброго завжди мало.

Сьогодні переважає тенденція підтягувати, а то й витягувати текст ілюстраціями. Тож ілюстратори в нас значно випередили письменників. (До речі, і за гонорарами також). Нині маємо чудову поліграфію, гарні ілюстрації і значно слабші тексти. Але література – це передусім текст, а не його оформлення. Однак усі наші експертні оцінювання базуються на тому, як зроблена книжка, як вона виглядає, наскільки приємно її потримати в руках, а не на тому, наскільки текст є оригінальним за задумом і довершеним за втіленням.

Проте в літературі саме текст є первинним. А ілюстрації первинні в зовсім іншому мистецтві – образотворчому.

У цілому українська дитяча література активно розвивається. Таких сприятливих умов раніше вона не мала через нашу тривалу бездержавність. Хоча мені все ж бракує творів рівня «Лахтака» Миколи Трублаїні, «Тореодорів з Васюківки» Всеволода Нестайка, «Останнього намета» Ярослава Стельмаха, «Климка» Григора Тютюнника, «Звука павутинки» Віктора Близнеця, «Михайлика – джури козацького» Марії Пригари та інших наших класиків.

Нещодавно відкрив для себе пречудову повість Людмила Старицької-Черняхівської «Діамантовий перстень», написану репресованою письменницею і видану лише в часах Незалежності. Це підлітковий історичний твір рівня будь-якої світової літератури. А в нас про нього ніхто і не згадає. Зате багато говорять про те, що насправді не сягає потрібної якості і за певний час буде забуте»

Олександр ГАВРОШ (м. Ужгород).

***

«Набільший виклик — це панування перекладної літератури над українською на ринку дитліту. Видавці явно спокушаються відомими у світі іменами, назвами, екранізаціями, натомість шанси для українських авторів скорочують. Слабка увага кіноіндустрії на твори українських письмовців також не дає поштовху для продажів цікавих українських сюжетів у книжках.

Інший виклик — це зміна психології, поведінки дітей через зрушення в їхніх видах дозвілля, видах дозвілля їхніх батьків. Читання відходить на задній план навіть у сім’ях, де дітки від 1 до 3 років. Батьки мало читають дітям, замінюючи книжку перед сном мультиками, влогами. На мою думку, проблема дефіциту сімейного читання призводить не лише до непопулярності книжки в дитинстві, а й до підривання авторитету книги взагалі для особистості».

Олена ГЕРАСИМОВА (Київ).

***

«В наш час читання має дуже складного конкурента: відеоконтент. Короткі яскраві ролики швидко привертають увагу, не потребують особливих знань для пошуку та сприймання цієї інформації, вони продукуються так швидко, що їхня кількість фактично незчисленна і їх не можна додивитися до кінця.

 Тому зараз перед книговиданням стоїть чи не найскладніша задача: перетягти увагу від того, що не потребує знать і зусиль, але легко дає позитивні враження, до того, що потребує тривалого навчання та тренування, щоб почати сприймати інформацію – до читання. Вже з постановки задачі видно, що буде непросто.

Як на мене, порятунок не лише в створенні таких яскравих і захопливих книжок, що вони зможуть привернути увагу дітей, звиклих лише до відео. Тут потрібне формування престижності читання та авторитетності читачів. А це вимагає комплексної роботи письменників, книговидавців, педагогів, бібліотекарів та батьків.

А ще, як на мене, майбутнє за проєктами, які поєднуватимуть книжку, відеогру, анімаційний чи ігровий фільм тощо, щоб охопити й залучити найбільшу кількість дітей, аби ті, хто, наприклад, полюбить мультфільм чи гру, прийшли до бажання прочитати книжку. Звісно, це потребує від письменників і книговидавців нових знань і умінь та об’єднання з фахівцями з інших сфер.

Та перед українським книговиданням стоять й інші, специфічніші проблеми.

В умовах гібридної війни основною зброєю стає інформація та вплив її на свідомість людей. Тож найважливішими є формування критичного мислення і звички брати інформацію з вітчизняних джерел, а не з тих, які можуть бути сформовані недружніми сторонами. Саме читання як вміння сприймати структуровану інформацію є одним з ключів до перемоги. І зрозуміло, що саме в дитинстві формуються звичка читати та любов до книжки.

Звісно, привчання до читання та розвиток критичного мислення – не єдині виклики. Українські книжки повинні просто існувати, для того, щоб мати змогу формувати критичне мислення чи конкурувати з відеоконтентом. Перед українським книговиданням зараз стоїть задача вижити в умовах війни, локдаунів, економічної нестабільності та тиску з боку російського книговидання. І не просто вижити, а видавати доступні для читачів книжки. А тут вже потрібна підтримка держави. Підтримка і видавців, і письменників, і бібліотек»

Оксана ДАВИДОВА (Київ).

Означте найважливіші на Ваш розсуд зміни, що відбулися у дитячій літературі України та книговиданні для дітей за 1991–2021 рр.

***

«З’явилося різноманіття української літератури. Українська дитяча література розкріпачилася і зняла всі табу з тематичного поля комунікування зі своїм юним читачем».

Уляна БАРАН (м. Львів).

***

«На мою думку, позначається на розвитку української дитячої літератури участь українських ілюстраторів у міжнародних преміях. Ці перемоги привертають увагу до українського книжкового ринку дитліту, що дає видавцям ресурси та репутацію, а також мотивацію.

Завдяки цифровим технологіям, вебпростору значно змінилося просування дитячих книжок. Безпосереднє спілкування читачів з авторами онлайн, форуми та медії молодих батьків, долучення блогерів, лідерів думок до поширення ідей дитячого читання позитивно впливають на присутність дитячої книги в медіапросторі».

Олена ГЕРАСИМОВА (Київ)

***

«Найважливіша зміна в тому, що дитячу літературу почали вважати гідною уваги, що нею стало престижно займатися, а видавці зрозуміли, що на ній можна заробляти.

А ще, завдяки людям, які займаються промоцією сучасної літератури, діти раптом дізналися, що не всі письменники мертві, що багато з них досить живі та веселі J»

Оксана ДАВИДОВА (Київ)

***

«Кількісне і якісне зростання видавництв і авторів, жанрово-тематичний розквіт літератури для дітей; активізація роботи національної секції IBBY»

Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ (Київ).

Участь в опитуванні взяли:

Уляна БАРАН, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса, президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, президент ГО «Вся Україна читає дітям», ініціатор проєкту «Першої книжки для малятка» українською мовою безкоштовно для усіх новонароджених діток України (проєкт на 100 років); Олександр ГАВРОШ, письменник; Олена ГЕРАСИМОВА, письменниця-дебютантка, редакторка; Оксана ДАВИДОВА, дитяча письменниця; Лариса ДЕМ'ЯНИШИНА, художник живописець, графік; Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ, дитячий письменник; Жак ЖАБ’Є (справжнє ім’я – Олег Жовтанецький), дитячий письменник  та перекладач; Еліна ЗАРЖИЦЬКА, прозаїкиня, драматургиня, журналістка, громадська діячка, Золотий письменник України; Валентина ЗАХАБУРА, письменниця, шалена читака, бібліотекарка, мрійниця і мандрівниця; Олесь ІЛЬЧЕНКО, письменник, сценарист, живописець; Інна ІЩУК, письменниця, журналістка, керівниця секції дитячої літератури Одеської обласної організації Національної Спілки письменників України; Євгенія КАНЧУРА, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Державного університету «Житомирська політехніка», член ради Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, співголова Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті Літератури НАНУ ім. Т. Г. Шевченка; Тетяна КАЧАК, доктор філологічних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, член IRSCL, Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва; дослідниця літератури для дітей і дитячого читання, організатор і промоутер дитячого читання, критик / рецензент книг для дітей і юнацтва; Віталіна КИЗИЛОВА, доктор філологічних наук, професор, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»; дослідниця літератури для дітей та юнацтва; Жанна КЛИМЕНКО, доктор педагогічних наук, професор кафедри методики викладання світової літератури НПУ імені М. П. Драгоманова; Саша КОЧУБЕЙ, дитяча письменниця, копірайтер; Кузько КУЗЯКІН (справжнє ім’я – Дмитро Кузьменко) дитячий письменник, ілюстратор; Ольга КУПРІЯН, дитяча письменниця, методистка Лабораторії дитячого читання НЦ «Мала академія наук України», редакторка сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги», оглядачка дитячих і підліткових книжок, авторка блогу «Читацькі нотатки Христі Нечитайко»; Галина МАЛИК (справжнє ім’я –  Галина Курій), письменниця; Мія МАРЧЕНКО, письменниця, перекладачка; Наталія МАТОЛІНЕЦЬ, письменниця, авторка молодіжного фентезі; Леся МОВЧУН, письменниця, мовознавиця, доктор філологічних наук, головна редакторка журналу для дітей «Крилаті»; Марія МОРОЗЕНКО, письменниця, голова Київської організації Національної спілки письменників України; Анастасія МУЗИЧЕНКО, письменниця, методистка лабораторії дитячого читання НЦ «МАНУ», експертка з дитячого читання в Просторі української дитячої книги «Barabooka», менеджерка і зв’язкова книжкових проєктів, літературна оглядачка; Олексій НАДЕМЛІНСЬКИЙ, одеський дитячий письменник; Лілія ОВДІЙЧУК, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри української мови та літератури Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, дослідниця літератури для дітей і дитячого читання, членкиня ЦДЛДЮ; Олена ОСМОЛОВСЬКА, письменниця, видавчиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, директорка видавництва «Видавничий центр «12»; Євгенія ПІРОГ, письменниця, промоутерка дитячого читання; Наталка ПОКЛАД, поет, прозаїк, перекладач; Віра ПРАВОТОРОВА, дитяча письменниця, авторка віршів та оповідок для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; Ольга РЄПІНА, письменниця, психолог, дослідниця дитячої літератури; Галина РОДІНА, експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року», рецензент книг для дітей і юнацтва, дослідниця літератури для дітей і дитячого читання; Роман РОСІЦЬКИЙ, трохи письменник і зовсім трішки ілюстратор; Віталія САВЧЕНКО, письменниця, казкарка; Олег СИМОНЕНКО, видавець книг для дітей, дослідник літератури для дітей і дитячого читання, організатор і промоутер дитячого читання, дитячий письменник, професійний покупець дитячих книг і рукописів; Ольга СІМОНОВА, директор Видавничого Дому «Розумна Дитина»; Слава СВІТОВА, дитяча письменниця, тренерка зі словесної майстерності та творчості, експертка з креативності, мотиваційна промовиця. Співзасновниця та кураторка видавничих проектів у видавництві Creative Women Publishing; Юля СМАЛЬ, письменниця, дослідниця літератури для дітей, популяризаторка науки; Анна ТРЕТЯК, дитяча письменниця, головна редакторка сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги»; Григорій ФАЛЬКОВИЧ, письменник, Голова київського культурно-просвітницького товариства імені Шолом-Алейхема; Роксана ХАРЧУК, письменниця, перекладачка, літературний критик, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Тетяна ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ, письменниця, журналістка, перекладачка, головний редактор журналу «Українська культура»; Оксана ШАЛАК, поетеса, етнограф, кандидат філологічних наук; Аліна ШТЕФАН, дитяча письменниця, журналістка, книжковий оглядач; Наталя ЩЕРБА, популярна дитяча письменниця, авторка бестселерів «Часодії», «Чароділ», «Лунастри» та «Фініста»; Таміла ЯЦЕНКО, доктор педагогічних наук,головний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України, керівник авторського колективу чинних модельних навчальних програм «Українська література» та «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)» для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти; співавтор шкільних підручників літератури для 10,11 класів та 5 класу НУШ.

Назвіть найбільше значимі для Вас події в дискурсі дитячого читання за 1991–2021 рр. (поява премій, ресурсів, організацій, шкіл, проведення фестивалів, зміни в освітній, законодавчій сфері тощо).

***

«Книг стало значно більше! Це тішить. В 2004 в маленькому містечку для моєї дитини були доступні тільки якісь дешеві харківські поробки із гарними малюночками, але жахливими текстами».

***

«Найважливішою подією для дитячої книжки є зміна ставлення видавців і покупців до самої дитячої книжки. По суті, з упослідженого продукту «на аби», поганої якості, на поганому папері, з неприємним запахом і шрифтом, дитяча книжка перетворилася на красивий продукт, який приємно тримати в руках. Важливе також «книжкове життя» – презентації, фестивалі, премії».

***

«Кожен регіональний фестиваль, дякую їм: Черкаський, Маріупольський, Арсенал, Форум, Одеський, Дніпровський.

І кожен бібліотекар, дякую їм, що вони не просиджують сукні, а діють. Окрему установу виділяти не буду. Бо є бібліотеки, що не здобули гроші на ремонт, але бібліотекари там працюють круто. А є ті, які стали сучасними і як простір, і як колектив. Круто!»

***

«Не можу відповісти щось конкретно, бо фестивалі з’являються і зникають, державним чиновникам наплювати. Інститут книги так і не запрацював, як належить. Сумно».

***

«Популяризація книги в просторі за межами школи і бібліотеки, в несподіваних місцях».

***

«…поява літературних критиків у напрямку дитячої та підліткової літератури, які пишуть про дитячі книжки на більш-менш регулярній основі».

***

«Те, що імена наших письменників та ілюстраторів звучать за кордоном (Аґрафка, наприклад)».