Дикі Лови
Уявіть собі холодну ніч пізньої осені: у двері й вікна раз у раз стукають важкі краплі дощу (та чи дощ це?..), а вірний пес на вулиці охрип від гавкоту і раптом боязко замовк. Тиша. І все ж у цій тиші ви раптом починаєте чути хрипкий гавкіт зовсім інших Псів – вони ступають по повітрю, з білою, як молоко шкірою, і червоними, як кров вухами, з палаючими очима або зовсім безоких. Це провісники. А за ними вихором, здіймаючи порох, скаче кавалькада жахливих вершників із давнім Владикою на чолі…
Цей момент, мабуть, один із найбільш моторошних епізодів у фольклорі народів Західної Європи. Так приходять Дикі Лови, або, як їх прозвали скандинави, – Asgaardsreien.
Дикі Лови, або ж Дике Полювання – це вершники, що скачуть по небу та крадуть душі людей. Як стверджують народні повір'я, Дике Полювання знаменує собою попередження про нещастя або ж навіть голод, війни та хвороби. Існує версія, що гончі пси дикого полювання несуть із собою холод та хурделицю, тож коли вони з'являються, землю одразу сковує лід. За скандинавською версією легенди бог Один зі своєю свитою гасає по землі, збираючи душі людей. Якщо хтось зустрінеться з ними, то потрапить до іншого світу, а якщо заговорить, то може загинути. У Британії, де також був поширений міф про Дике Полювання, існує версія, що полювання очолює король або королева ельфів. Вони можуть викрадати дітей і молодих людей, що зустрілися, які потім стають слугами ельфів.
Але для чого примарним вершникам просто так викрадати душі людей?
За деякими версіями легенди вершники дикого полювання карають порочних та лінивих. Якщо залишити їжу перед дверима, то примари з'їдять її, але їжа знову з'явиться перед тим, як кавалькада вершників рушить далі.
Загадкові вершники привертають до себе увагу письменників фентезі, тож історій, в яких так чи інакше описані Дикі Лови, існує чимало. Ось декілька з них: Пітер Бігл – «Темзін»; Діана Вінн Джонс – «Змова Мерліна»; Кліффорд Дональд Саймак — «Братство Талісмана»; Свержин Володимир Ігорович — «Той, хто шукає Битву», «Колісничі Фортуни», «Закон Єдинорога»; Філіп Пуллман — «Граф Карлштайн», а також цикл романів про відьмака Геральта з Рівії польського письменника Анжея Сапкокського, які принесли цьому міфу широкий розголос у популярній культурі. У відділі документів іноземними мовами ви знайдете книгу Біргена Сіверстена «Julens Moter», в якій зібрані легенди та історії про міфічні створіння.