НТШ: багатопрофільна академія наук українського народу
Засновники товариства, які з юридичних причин могли бути лише галичани, громадяни Австро-Угорщини, хоча і отримували фінансову допомогу, однак не виконували статутних зобов'язань, а зосереджувалися передусім на діяльності друкарні. Лише наприкінці 1880-х років Олександр Барвінський, Володимир Антонович і Олександр Кониський вирішили реформувати Літературно-наукове товариство в Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ). У 1892 році відбулася реформа товариства, яке було тепер організоване за взірцем європейських академій наук. Своєю метою засновники вважали отримання від віденської влади статусу української Академії наук.
Товариство було побудовано як прообраз Академії наук – з історико-філософською, філологічною та математично-природничо-лікарською секціями і підсекціями, із виданням наукових записок, збірників, часописів. Поряд із науково-дослідницькою діяльністю НТШ проводило культурно-просвітницьку роботу серед населення. НТШ об’єднувало фахівців різних галузей знань, письменників, культурних та державних діячів Західної і Наддніпрянської України, інших держав.
Діячі НТШ від імені усієї інтелектуальної України представляли українство на міжнародних конгресах.
