Ольга Полєвікова
вчитель-методист початкових класів вищої категорії, канд. пед. наук, заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонської багатопрофільної гімназії № 20 ім. Б. Лавреньова

Херсонські «кібершколярики»

Сьогодні сучасна школа вирішує нелегке завдання, яке полягає у переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня. Чільне місце при цьому відводиться формуванню інформаційної компетентності дитини, яке складається з уміння не тільки здобути різноманітну інформацію, а й осмислити її та використати для саморозвитку, самоосвіти, виконання творчих завдань. Саме ці положення було покладено в основу програми «Кібершколярики», яку розробили та успішно реалізували в Херсонській обласній бібліотеці для дітей протягом 2003–2004 рр.

Ініціатором цієї програми виступила заступник директора бібліотеки Олена Петрівна Кислова. Втілювали її в життя всі підрозділи бібліотеки, що обслуговують молодших школярів, під керівництвом завідуючої Internet-центром ХОБД Наталії Вікторівни Диби та за безпосередньої участі автора цієї статті. За мету було визначено — допомога молодшим школярам у формуванні інформаційної культури під час роботи в Internet . Втілити задум у життя в повному обсязі вдалося завдяки широким можливостям Internet-осередку бібліотеки, який було створено ще в 2001 році на кошти гранту Посольства США в Україні, і поява якого значно сприяла зростанню авторитету бібліотеки та її популярності серед мешканців міста. Всі читачі, які вчаться і працюють у Internet-центрі нашої бібліотеки, згідно з умовами гранту користуються його послугами безкоштовно.

Першопрохідцями програми «Кібершколярики» стали третьокласники Херсонської загальноосвітньої школи № 32 — мої учні, і я з радістю відгукнулася на пропозицію бібліотеки, хоча труднощів на шляху реалізації проекту було чимало. По-перше, необхідно було, щоб восьмирічні діти оволоділи первинними, найпростішими навичками роботи з ПК, адже серед них були такі, котрі бачили комп'ютер тільки з екранів телевізорів. Школа, де я тоді працювала, знаходилася далеко від дитячої бібліотеки, не мала комп'ютерного класу, а про підключення до мережі Internet годі було й мріяти. Робота передбачалася серйозна і велика, але треба було починати. Вирішили, що слід приділити значну увагу роботі з формування навичок швидкого, свідомого читання, щоб діти, знаходячи інформацію у світовій інформаційній мережі, могли вільно працювати з нею.

Знайти правильні шляхи і подолати багато проблем допомагало усвідомлення того, що у результаті реалізації програми можна здійснити такі важливі виховні та навчальні завдання, як:

•  оволодіння молодшими школярами основними навичками роботи з персональним комп'юте ­ ром ;

•  розвиток пізнавальних здібностей учнів ;

•  формування алгоритмічного мислення ;

•  розвиток у дітей здібностей спостерігати, порівнювати, виокремлювати, виконувати операції аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації ;

•  виховання навичок розумової праці ( планування, пошук раціональних шляхів рішення, результат );

•  формування вміння роботи над проектом.

Основна робота над реалізацією програми здійснювалася за блоками, кожний з яких мав свою мету у навчанні дітей.

•  Організаційний та вступний теоретико-практичний — ведення діалогу з комп'ютером.

•  Основний теоретико-практичний — оволодіння навичками групової роботи в Internet .

•  Основний практичний — оволодіння навичками індивідуальної роботи в Internet , формування потреби в отриманні інформації, необхідної для здійснення власного проекту, реалізація особистісних можливостей.

•  Підсумковий блок — підбиття підсумків, висновки про власні досягнення, проведення захисту своїх проектів всіма учасниками програми.

Навчання було захоплюючим і плідним. Робота за чітким планом дозволила учням під час занять успішно оволодівати навичками роботи в Internet, поступово почала збільшуватися частка самостійної роботи, яку виконували третьокласники. Діти навчилися вести діалог з комп'ютером, оволоділи навичками групової, а пізніше й індивідуальної роботи в Internet . Після захисту власних проектів кращими було визнано роботи таких учнів: Катерини Бабенко — «Дельфіни»; Яни Білоус — «НЛО»; Володимира Богданова — «Титанік»; Ганни Генкє — «Амфібії»; Ганни Гурської — «Дивовижне життя жаб»; Ольги Крючковської — «Коти. Хто вони насправді?»; Дениса Кубарова — «Козаки»; Катерини Кузнєцової — «Український танок»; Дмитра Кулініча — «Проблеми золотоносності надр України»; Микити Полушкіна — «Українська рада танцю»; Ксенії Сервулі — «Канада»; Тетяни Чернишової — «Повітря та вода»; Романа Шевельова — «Сонячна система»; Ксенії Шишкової — «Органи зору та слуху дельфінів». На особливу увагу заслуговує робота третьокласника Дмитра Румянцева, присвячена творчим досягненням однокласників, яку було розміщено і презентовано на сайті Херсонської обласної бібліотеки для дітей. Високий рівень знань дітей з англійської мови дозволив їм листуватися з американськими школярами завдяки електронній пошті.

«Кібершколярики» успішно вирішили всі завдання, оволоділи основними навичками користування Інтернетом. Спільними зусиллями ми змогли сформувати у молодших школярів потребу в отриманні інформації, необхідну для здійснення власного проекту, реалізувати особистісні можливості учнів. І все це було яскраво продемонстровано під час проведення виховного заходу «Лицарський турнір» у приміщенні дитячого кафе «Золотий ключик», де підбивалися підсумки групової роботи над проектом. Не дивно, що головними учасниками свята, яких обрали самі діти, стали учні, що розробили власні проекти, а це: Олександр Бабіч, Дмитро Румянцев, Микита Полушкін, Денис Кубаров та Роман Холматов. Переможцем змагань став Дмитро Румянцев, який зібрав і творчо доніс до однокласників змістовну інформацію про історію та культуру Іспанії за лицарських часів. Спостерігачі та вболівальники, а ними стали батьки і гості на чолі з доктором педагогічних наук, професором кафедри слов'янських мов та загального мовознавства Херсонського державного університету, членом-кореспондентом АПН України Євдокією Петрівною Голобородько, зазначили високий рівень культури та інтелекту учнів. Це підтвердили і результати тестування, проведеного наприкінці навчального року.

Не можу не висловити вдячності творчому високопрофесійному колективу Херсонської обласної бібліотеки для дітей за співпрацю та за те, що вони змогли гармонійно поєднати можливості закладів культури і освіти на складному шляху формування інтелектуальної еліти України.

Хочеться додати ще невеличкий коментар бібліотекаря — завідуючої відділом Інтернет-послуг Херсонської ОБД Наталії Диби щодо здійснення програми «Кібершколярики».

Інтернет-центр бібліотеки постійно пропонує своїм відвідувачам не тільки послуги, а й різноманітні програми навчання. Так, вчителі–предмет­ники навчалися за обласною цільовою програмою «Інтернет для вчителя», що передбачала проведення комплексу заходів з цільового забезпечення інформацією окремих впливових груп педагогічного загалу (переважно керівників методичних об'єднань) шляхом організації для них Інтернет-днів, д ля шкільної молоді з сільських районів Херсонщини було розроблено спільно з обласним управлінням у справах сім'ї та молоді і обласною науковою бібліотекою програму «Уїк-енд в Інтернеті» . А різновікові групи дітей навчаються на курсах «Інтернет для навчання і дозвілля» (діти середнього шкільного віку) та «Як пройти в Інтернет?» (молодші школярі). Не лишилися поза увагою і наші колеги — дитячі і шкільні бібліотекарі, для них працює програма «Навігація в Інтернет: шляхи професійного вдосконалення», розроблена Інтернет-центром разом з відділом бібліотечного прогнозування та інновацій.

У ході реалізації проекту «Інтернет для дітей» персонал Інтернет-центру постійно здійснював моніторинг відвідуваності серед різних вікових груп, і за підсумками першого року роботи з'ясу­валося, що найменший відсоток серед користувачів Інтернет-центру складають малюки. Саме тому і з'явилася на світ програма «Кібершколярики». Спостерігаючи за роботою перших «кібершколяриків», ми мали змогу проаналізувати переваги та недоліки програми, з'ясувати важливі умови її ефективності, і зробили такі висновки: по-перше, в роботі з молодшими школярами дуже важливу роль відіграє частота занять, чим менший проміжок часу від одного до іншого, тим краще йде процес засвоєння навчального матеріалу; по-друге, тривалість заняття не повинна перевищувати 40 хвилин і має містити як теоретичну, так і практичну частини; по-третє, доцільно щоразу перевіряти рівень засвоєння учнями попереднього матеріалу, щоб правильно побудувати наступне заняття.

У процесі реалізації нашої навчальної програми ми побачили, що учні, які мають комп'ютер вдома, виявляли більшу зацікавленість до навчання. Труднощі викликав і той факт, що не всі діти могли прийти до Інтернет-центру додатково, поза графіком програми, щоб самостійно попрацювати та закріпити набуті знання. Для бібліотечного персоналу найбільш суттєвою була проблема, пов'я­зана з тим, що кількість наявних робочих місць в Інтернет-центрі не відповідала кількості дітей у класі, але це вирішили, розділивши клас на три групи. І поки одна група працювала в Інтернет-центрі, дві інші паралельно підвищували рівень знань з англійської мови з волонтером Корпусу Миру Скоттом Філліпсом та відвідували пізнавально-розвиваючі заходи у відділі обслуговування молодших школярів. Тривалість кожного з цих занять була однаковою — і діти послідовно переходили від одного заняття до іншого.

У травні 2004 року відбувся перший випуск вихованців програми. Ми отримали нове, наймолодше покоління «інтернавтів», яке, навчаючись у школі, звертається за інформацією не лише до книжок, а й до ресурсів мережі Internet . Статистичні дані за 2002 та 2004 роки свідчать про те, що частка учнів молодшого шкільного віку серед користувачів Internet-центру збільшилася від 4% до 21%. А популярність наших «Кібершколяриків» серед педагогів Херсона настільки зросла, що сьогодні утворилась черга з бажаючих співпрацювати з бібліотекою саме за цією програмою.