Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Масові заходи
Клуби за інтересами
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Книжковий експрес з минулого
«Україно, ми твої діти» (серія)
Бібліотека у форматі Д°
Природа і людина (рек. покажчик)
Музей книги
Творчість дітей
Освітні заклади Києва
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проект "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду

ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ БОГОМОЛЕЦЬ
(1881–1946)

    Видатний український вчений патофізіолог Олександр Олександрович Богомолець народився 12 травня 1881р. у Києві в тюремному лазареті Лук’янівської в’язниці. Його матір, Софію Богомолець, уроджену Присецьку, незадовго до пологів було заарештовано за активну участь у діяльності київської народницької організації. Згодом за вироком військового суду вона була засуджена на 10 років каторги. Невдовзі був заарештований і її чоловік, Олександр Михайлович, лікар за фахом, який поділяв погляди народовольців. Його без суду заслали до Східного Сибіру. Малий Сашко виховувався спочатку у дідуся й бабусі Присецьких на Полтавщині. Повернувшись із заслання, Олександр Михайлович забрав сина у Ніжин до свого батька, Михайла Богомольця. Коли хлопцеві виповнилося 9 років, він з батьком відвідав матір у тюрмі за Байкалом. Вона була хворою, але нескореною, і через півроку померла на руках чоловіка й сина. Після повернення до Ніжина в 1892 р. юнак поновив навчання в гімназії. Згодом він переїхав до Києва, закінчив Першу київську гімназію із золотою медаллю і вступив на юридичний факультет Київського університету. Однак невдовзі розчарувався в юриспруденції і після знайомства із професором патофізіологом В. Підвисоцьким перейшов на медичний факультет.
    Восени 1901 р. Олександр Богомолець за своїм учителем В. Підвисоцьким перевівся в Одесу на медичний факультет новоутвореного Новоросійського університету. Після його успішного закінчення у 1909 р. О.О. Богомолець захистив докторську дисертацію. Навесні 1911 р. молодий доктор наук виїхав на рік до Франції для підготовки до здобуття професорського звання. Пізніше він повернувся на батьківщину і організовував під час Першої світової війни роботу в госпіталях та в бактеріологічній лабораторії. У 1925 р. О.О. Богомолець очолив кафедру патофізіології в Другому Московському університеті, а в 1928–1931 рр. був директором Інституту гематології і переливання крові. 1929 року Олександра Богомольця було обрано академіком Всеукраїнської академії наук, а наступного року — президентом ВУАН. З 1931 р. і до кінця життя вчений працював у Києві. Тут він організував і очолив Інститут експериментальної біології і патології та Інститут клінічної фізіології АН УРСР. У цей час яскраво розкрився його талант організатора науки, виявилася широта пошукових інтересів, здатність об’єднати зусилля молодих учених.
    Основні наукові праці вченого присвячено питанням патологічної фізіології, ендокринології, імунології, вегетативної нервової системи, онкології. Він створив вчення про фізіологічну систему сполучної тканини і запропонував для підсилення її функцій при низці захворювань антиретикулярну цитотоксичну сироватку (у багатьох країнах її називають сироваткою О. Богомольця). Вона виявилася дуже ефективною у лікуванні багатьох захворювань: відкриті і закриті переломи кісток, довго незагойні рани і гнійна інфекція організму, затяжні пневмонії, ревматизм та багато інших хвороб. Крім цього Олександр Богомолець є одним з основоположників геронтології — науки про довголіття. Саме під його керівництвом у СРСР було проведено перший у світі перепис довгожителів. У 1941 р. академік створив диспансер боротьби з передчасним старінням, на базі якого згодом було засновано Інститут геронтології АМН СРСР у Києві — перший такий інститут у СРСР і один з перших у світі. Олександр Богомолець прагнув не лише навчитися лікувати хвороби, а й розкритим механізм витривалості людського організму, розширити його можливості.
    У роки Другої світової війни академік О. Богомолець перебував в Уфі, куди евакуювали лабораторії та співробітників АН УРСР. Після повернення з евакуації до Києва у нього загострився туберкульоз легенів. Звісно, що і народження в тюрмі, і тяжка спадковість, і напружена праця протягом усього життя не минулося О. Богомольцю. Проте він продовжував працювати — вирішував питання щодо будівництва й устаткування інститутів і лабораторій, облаштування обсерваторій, упорядкування Ботанічного саду, турбувався про підлеглих. Помер видатний вчений у липні 1946 року в Києві. Поховали його на території створеного ним Інституту фізіології НАН України, нині — імені О.Богомольця, розташованого на вулиці, що названа його ім’ям.
    Наукова діяльність видатного вченого була оцінена державними нагородами. НАН України встановила премію ім. О. Богомольця. Його ім’я носить Національний медичний університет, а справу продовжили учні та династія Богомольців.
    Талановитому вченому присвячено наступні науково-популярні та художні видання:

Кальницький М. Олександр Богомолець / М. Кальницький, Д. Малаков, О. Юркова // Нариси з історії Києва. — К., 2002. — С. 294–296.

Клімов А.А. Олександр Олександрович Богомолець / А.А. Клімов // Україна. Видатні постаті. — Х., 2008. — С. 97.

Кушнір М. У травні виповнюється 125 років від дня народження відомого українського патофізіолога Олександра Олександровича Богомольця / М. Кушнір // Біологія. Шк. світ. — 2006. — № 13. — С. 4–5.

Романець Д. Дорогами Богомольця / Д. Романець // Україна молода. — 2006. — 31 трав. — С. 8.

Шаров І. Богомолець Олександр Олександрович / І. Шаров // 100 видатних імен України. — К., 1999. — С. 42–44.

* * *

Дрозд В. Дорога до матері : роман-біографія / В. Дрозд ; худож. В.В. Руденко. — К. : Дніпро, 1978. — 183 с. : ілюстр. — (Серія «Романи й повісті»).

Дрозд В. Ритми життя : роман-біографія / В. Дрозд ; худож. оформ. В.А. Кононенка. — К. : Молодь, 1977. — 256 с., [4] арк. фотоілюстр. : ілюстр.

Калита В. Мільйони сонячних днів : біогр. повість / В. Калита ; худож. оформ. Є. Попова. — К. : Веселка, 1981. — 143 с. : ілюстр.

 
Останнє оновлення: 11/16/2018
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей