Шевченко і пісня
Відділ мистецтв бібліотеки до 200-річчя Великого Кобзаря підготував для своїх найстарших читачів – учнів 8-10 класів пісенне свято. Це цілком зрозуміло, тому що сам Тарас, за словами Максима Рильського, був із тих поетів, які, складаючи вірші, внутрішньо співають… «…Інколи можна подумати, що він слухає співи сфер, так заносила його звична й світла дума в простори, йому одному відомі й приступні. Він палко любив природу й співи. Співи він міг слухати годинами, в якомусь вдячно-молитовному настрої. Слухаючи сумні мотиви України, він плакав…». (Е. Литвинова. «Спогади про Шевченка», с. 320).
З численних спогадів дізнаємося, що був він незрівнянним виконавцем народної пісні. Можливо тому безліч Шевченкових текстів покладені на музику народом і відомі були як пісні народні. І багато таких пісень прозвучали зі сцени бібліотеки: «Зоре моя вечірняя», «Віють вітри, віють буйні», «Така її доля». Виконували їх студенти кафедри джазу та естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв під керівництвом провідного концертмейстера Альбіни Хлопотової.
Ведуча – бібліотекар Тетяна Прудка звернулася до учасників свята з проханням відкрити для себе Тараса Шевченка не з примусу, не для оцінки, не очима критиків, а по-своєму, адже у кожної людини є своя мікрогалактика, у якій свій неповторний набір пріоритетів і цінностей. Цього автора можна розуміти по-різному, але незаперечним є факт, що твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать людські душі вже не одне століття.
Завершилося літературно-музичне свято піснею «Шлях до Тараса» (музика О. Осадчого, слова Ю. Рибчинського), приспів якої підхопили і артисти, і глядачі, і бібліотекарі.
Запрошуємо усіх бажаючих прослухати пісні на слова Т.Г. Шевченка (на CD-носіях)у виконанні сучасних поп-, рок-виконавців у відділі мистецтв.