Вип. 16. Еволюція «Ясоччиної книжки» Наталі Забіли
У наступному випуску «Книжкового експресу» з циклу «Еволюція однієї книжки» пропонуємо прослідкувати історію видання, за допомогою якого не одне покоління українських дітей вчилося читати. Це «Ясоччина книжка» української дитячої письменниці Наталі Забіли.
Збірку родинних оповідань про дівчинку Ясю, написано ритмізованою прозою, з м’якою материнською інтонацією і справжньою любов’ю до дітей. Оповідання сповнені доброго гумору, пройняті материнським теплом, цікаві і повчальні, ніжні та добрі.
Дівчинка Яся в них завжди різна: дбайлива господиня, вихователька, старанна учениця. Вона то уважна, то пустотлива, інколи трішки лукава… Словом, звичайна дівчинка, схожа на багатьох дітей, чим і приваблює читачів.
Можливо персонаж Ясі видався таким реальним і «живим» тому, що Наталя Забіла сама мала четверо дітей. Сьогодні рід Наталі Забіли продовжують її онуки та правнуки. А «Ясоччина книжка» живе поза часом. Вічно актуальна і вічно сучасна. У цьому році збірці виповнюється 82 роки!
За цей час книжечку було перевидано окремими виданнями українською і російською мовою 15 разів. Її ілюстрували художники Йосип Дайц, Вікторія Ковальчук, Г. Захарчук, Олена Головінська, Микола Бекало, Ада Рибачук та інші. Найбільше видань було з ілюстраціями української художниці, ілюстратора дитячих книжок Аделі Гілевич.