|
Біографічна довідка |
Загоруйко Пилип Никифорович народився 27 липня 1900 року в с. Морозівка біля міста Іллінці на Вінниччині. Закінчив школу і гімназію. Воював в армії УНР, у 1921-му опинився в таборах інтернованих у Польщі в місті Каліш, був активним автором часописів «Веселка», «За Україну», «Український Сурмач», газети «Залізний Стрілець», де в 1922–1923 рр. окремо видав у Каліші книжку «Спогади» (1922), планував видати драму «Розбита мрія», збірку віршів «Порвана струна» та збірку новел «Тіні і плаї». Використовував псевдонім Наглядач. У 1926 р. П. Загоруйко вже в Україні друкує оповідання в часописах «Культура і Побут», «С-Г Пролетар», «Службовець», «Нова Громада», «Всесвіт». Окремо видав збірки «Пакет» (1928), «Ранок», «По той бік греблі» (1929), повісті «Манівцями», «Огні» (1930).
Жив письменник у Харкові, працював керуючим справами профспілки сільгосппрацівників та завідував бюром виступів у міськкомі письменників. Уперше його арештували 16 червня1927 р. як колишнього петлюрівця, але швидко звільнили.
Вдруге арештували П. Загоруйка 16 грудня 1933 р., за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та шпигунстві засуджений до розстрілу. Розстріляний 25 лютого 1935 року.
Реабілітований у 1965 році. |