Епік Григорій Данилович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Епік Григорій Данилович

псевдоніми

криптоніми

Роки життя

дата народження

17 січня 1901 року

дата смерті

3 листопада 1937 року

Географічний аспект

місце народження

с. Кам’янка Катеринославської губернії

місце смерті

Сандармох, Карелія

місця перебування

Катеринослав, Полтава, Харків, Соловки

Увійшов в коло дитячого читання

Письменник

Український прозаїк

Основні дефініції щодо постаті

Григорій Епік брав участь у діяльності культурно-просвітницьких товариств, входив до спілки селянських письменників «Плуг», згодом пристав до групи Хвильового ВАПЛІТЕ

Нагороди, звання, відзнаки     

Стисла біографічна довідка

Матеріали з Інтернету:

Епік Григорій Данилович[Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17936 (дата звернення: 17.07.2023). — Назва з екрана.

Епік Григорій Данилович[Електронний ресурс] // Українська Електронна Бібліотека (Libruk) : [вебсайт]. — Режим доступу: https://libruk.com.ua/epik-hryhorij/ (дата звернення: 17.07.2023). — Назва з екрана.

Епік Григорій Данилович[Електронний ресурс] // УкрЛіб : [вебсайт]. — Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1796 (дата звернення: 17.07.2023). — Назва з екрана.

Епік Григорій Данилович[Електронний ресурс] // Gorod.dp.ua : [вебсайт]. — Режим доступу: http://www.gorod.dp.ua/tema/persons/?pageid=304 (дата звернення: 17.07.2023). — Назва з екрана.

Григорій Епік[Електронний ресурс] : фонд № 188; од. зб. 570; 1914–1986 рр. // Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України : [вебсайт]. — Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37654/13-Esypenko.pdf?sequence=1 (дата звернення: 17.07.2023). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Гальченко С. Скарби літературних архівів / С. Гальченко, С. Анастасійович ; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка ; під ред. М. Жулинського. –– Київ : Атопол, 2012. –– 447 с. [С. 412-416].

З порога смерті... : письменники України – жертви сталін. репресій. Вип. 1 / упоряд., передм. О. Мусієнко ; худож. О. Яцун. –– Київ : Рад. письменник, 1991. –– 494 с. [С. 178-181].

З любові і муки...: розповіді про літ. і письменників / гол. ред. колегії, упоряд. В. Чемерис. –– Дніпропетровськ : Дніпро, 1994. –– 503 с. : іл. [С. 138-145].

Сяєво Жар-птиці: антол. літ. для дітей та юнацтва Придніпров’я (1883-2012 рр.) : до 80-річчя заснування Дніпропетр. обл. / в заг. ред. М. Степаненка ; упоряд. та авт. передм. І. Прокопенко, Л. Степовичка. –– Вид. 2-е, допов. –– Дніпропетровськ : Ліра, 2012. –– 579 с. : іл., портр., 8 окр. арк. кольор. іл. [С. 196-206].

Підгайний С.Українська інтеліґенція на Соловках. Недостріляні / С. Підгайний ; [передм. О. Коновала]. –– [1-е вид.]. –– Київ : Києво-Могилянська академія, 2008. –– 326 с. [С. 83-84].

Шевченко С. Соловецький реквієм / С. Шевченко. –– Київ : Експрес-Поліграф, 2013. –– 591 с. [С. 173-178].

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Книги

Над ставом : зб. оповідань для дітей / за ред. Г. Епіка. –– Харків ; Київ : Молодий більшовик, 1930 (Київ : 2-а друкарня «Київ-Друк»). –– 272 с. : іл.

Періодичні видання

Журнал «Червоні квіти»

В снігах / Г. Епік ; іл. В. Невського // Червоні квіти. –– 1928. –– № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7.

Іконографія

Епік Григорій Данилович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17936 (дата звернення: 17.07.2023). — Назва з екрана

Біографічна довідка

Епік Григорій Данилович – український письменник, кіносценарист, перекладач і публіцист.Представник Розстріляного Відродження.
Народився 17 січня 1901 року у с. Кам’янка Катеринославській губернії в робітничій родині. Вчився у сільській школі. Закінчив Кам’янське народне училище (1916). Відтоді працював у залізничних майстернях на станції Катеринослав (нині м. Дніпро). Брав участь у революційних виступах робітників. Вступивши у партію більшовиків, працював у місцевому ревкомі. Потім переїхав до Полтави.
У 1924 році у Харкові працював головним редактором видавництва «Червоний шлях» та Державного видавництва України. Навчався в Інституті червоної професури (1925-1929 рр.). У 1929-1930 роках очолював Державне видавництво художньої літератури. Член Спілки селянських письменників «Плуг», а від 1926 року – ВАПЛІТЕ..З 1931 року – член Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП).
Як літератор дебютував збіркою віршів-дум «Червона кобза: Думи про червоне козацтво» (Полтава, 1923).Серед його творів – п’єса «Кров на Лєні» (1925); романи «Без ґрунту» (1928) та «Перша весна» (1931). Брав участь у діяльності сценарного відділу Всеукраїнського фотокіноуправління, за його сценарієм (у співавторстві з В. Омельченком) на Ялтинській кіностудії знято стрічку «Трипільська трагедія» (1926, режисер А. Анощенко). До популярних творів українського кінематографу для дітей належить кіноповість Епіка «Дочка партизана». 5 грудня 1934 Епіка заарештовано і за звинуваченням у терористичній діяльності засуджено до 10-ти років ув’язнення, покарання відбував на Соловках. 9 жовтня 1937 року засуджено до розстрілу. Після реабілітації 1956 вийшли збірка «Твори» (1958) та створена в ув’язненні для сина ««Роменова абетка» з Соловків» (1993). Окремі його твори перекладено російською, білоруською, польською, молдавською, єврейською, німецькою мовами.